Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Присинлось: у рідних степах…”

Приснилось: у рідних степах,
Поранений, ніби вмирав я.
Чебрець відчайдушно пах,
Шуміло густе буйнотрав’я.

До неба лицем я лежав
І бачив далеку шуліку,
Що зором приземлених прав
Сягала, ненатла відвіку.

Застигне і знову кружля,
Неначе рокована доля.
А я ж і моя земля –
Внизу, як подолана воля.

Поранений, вічно лежу;
Безсмертний, без ліку вмираю.
І бачу буття межу –
Безмежну, безчасну, безкраю.

1974

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

“Присинлось: у рідних степах…” - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)