ПЕРСЕЙ
Застиг Персей з Медузою в лівиці,
Самого Зевса богорівний син,
Від золотих народжений краплин
З Данaї лона в кам’яній в’язниці.
Яка снага могутньої правиці!
Яка потуга божих височин!
Гермесів меч поблискує, мов чин;
Бринить шолом з окриленої криці.
Нехай сичить кубло отруйних змій
На голові, конаючій без тіла, –
Стоїть юнак у славі чоловій,
Що всі світи велично облетіла:
Лицем горгони обернув Персей
Царя Серіту в кам’янистий глей.
8 квітня 1961 р. Біля “Персея” Челліні, Loggia dei Priori
(3 votes, average: 2,33 out of 5)Related posts:
- “Океан обіймає дівча…” Океан обіймає дівча Голубими, пругкими хвилями, Досягає грудей і плеча Баранцями, пінясто-білими. А на греблі стоїть юнак, Умліває, тремтить від […]...
- “Тугий налив біліючого тіла…” Тугий налив біліючого тіла… Мов пелюстки, так одіж облетіла. Оголена вже вся, немов перлина, – То диво з див, жива […]...
- Скульптор І хаос в ньому сколихнувся морем, І вихлюпнув до самого зеніту Гранітний смерч, і з брили моноліту Постав юнак з […]...
- ОСТАННІЙ ПОРТРЕТ МАТЕРІ Там у вікні, заклятім світлом місячним, Застиг, як на іконі, образ матері, Живим застиг в моїх очах і пам’яті, Востаннє […]...
- ВОРОЖІННЯ НА КУПАЛА темрява голосить голістю дівчини дзеркальністю трьох зірок із темного рота води за порогом привертання руки до тремтіння її тіла що […]...
- БУЛОНСЬКИЙ ЛІС Я ще на Ейфелевій вежі Його помітив з висоти: Він – мов палав на всі світи Осіннім полум’ям пожежі… Булонський […]...
- ВОРОЖІННЯ НА КУПАЛА темрява голосить голістю дівчини дзеркальністю трьох зірок з темного рота води за порогом привертання руки до тремтіння її тіла що […]...
- ГРАД На Україні град – так радіо сказало. Я ж те на свій копил зобразити берусь: Націлившись на Буг, сичить вогняне […]...
- З ПРАКТИКИ ЗНАЄ -Що таке “зелений змій”? Запитав хлопчина. – Це чортяка, сину мій, Що живе в плящині. Як з горілкою хильнеш Того […]...
- РОЗМОВА ІЗ СОНЯХОМ Соняху, світи мені до скону, злотом вишивай мою брову! У твоєму царстві шелесткому – чую: мчать козацькі коні, лучник напинає […]...
- НІЧНЕ Перший дотик до тіла – бентежного тіла, гарячого тіла (вся душа затремтіла…). Розливається дивне тепло те по твоєму – що […]...
- “Над Парижем небо голубе…” Над Парижем небо голубе, Лувр застиг у Сені і Нотр-Дам… О Париже, не забудь тебе! Все, що бачив, Друзям передам! […]...
- “Росте тривоги чорний парашут…” Росте тривоги чорний парашут: у грудях розкривається – і тисне, аж витискає серце крізь горлянку… Із шкаралущі тіла братчик Брут […]...
- МАРКО ПЕКЕЛЬНИЙ …отож випросив я врешті у долі погляд Горгони і спершу – злодія скам’янив; все він крав: і золоті канделябри в […]...
- Н. СВІТЛИЧНІЙ У світі пошесті і змору, Німотності і глухоти, Де мудрі муштрою менти Лінчують душі без розбору, – Там пісня, витвір […]...
- СТИХ V Не тіла ради, не тіла Терпів Спаситель знущання І випив чашу страждання – Не тіла ради, не тіла! Його кервавиця […]...
- “Світи мені, кохана…” Світи мені, кохана, крізь відстані світи! Любов моя не в’яне в тумані самоти. Ще є на світі диво – світає […]...
- ПІСНЯ МІСЬКИХ ДІТЕЙ сонце, сонце, поцілуй наші руки, засвіти наші очі, загрій наші тіла, бо наші матері сплять в брудних ліжках, як повії […]...
- ЧОРНОСТОПЕЦЬ. Балада До кручі його привели – З палаючим зором орла! В серпанку вечірньої мли Він слухав, як битва гула. Стояв перед […]...
- ПСЛО А Псло тече. А Псло собі тектиме Не день, не два, як вже багато літ. Стоять дерева, мов у віршах […]...
- БАЛЯДА ПРО ОПРИШКОВУ ЛЮБКУ – Не вдивляйся довго в річку, Затуманитись може голівка. – Обертаю це люстро прозоре У шалену крутіж чорнозору! Навіжена, в […]...
- ЛІТО Одцвіли кульбаби у гаю, Облітають, мов пороша біла, Нагадавши молодість мою, Що давно так само облетіла. Сонце піднялося у зеніт, […]...
- ФЕНОМЕН ЛЮДИНИ Як тільки душу виповнить мою Космічний подих в зоряні години – Перед обличчям Всесвіту стою, Дивуючись феномену людини. Де, як […]...
- АДЕЛАИДЕ Ланит и персей жар и нега, Живые груди, блеск очей, И волны ветреных кудрей… О друг! ты Альфа и Омега […]...
- НА ЧУЖИНІ Там, де мене ніхто не знає, Ані людина, ні мотиль, Там тиша, час не проминає, Стоїть, мов океан без хвиль. […]...
- “помолимось за нього у церквах…” помолимось за нього у церквах заплачемо що він для нас несущий жалобно схилимо тіла ідучи відійдем невідхідно звідсіля повернемось туди […]...
- ПАРТИЗАН Привезли, Щоб вішати, його. І зійшов він сам на поміст. І видно було його Людям далеких міст. Навшпиньки Словаччина підвелась, […]...
- НА ПОЛІ БОЮ Вмирав стрілець. У стиснутій руці Холола тихо криця кулемета, А перед ним, по крижаній луці, Вела на бій запалена ракета. […]...
- СТРАЖ НА РУСІ Як шум і грім по небесах, Як гук і буря по лісах, Розлягся голов по Дунай: Хто осокотить руський край? […]...
- Ніч Згасла свічка в моїй голові – хтось там ходить навпомацки. Зазирніть мені в очі, скажіть мені, хто там ходить, я […]...
- Червоні дими крови живлять сон орла червоні дими крови живлять сон орла на похиленій у зелень молитви голові Родогаста закляклим ляком чорного коня у чистому кроці […]...
- “Іще одне минає літо…” Іще одне минає літо, Сади вигойдують плоди. І жухнуть трави сумовито, Відзеленівши назавжди. Душа схиляється до сповіді, Думки велично-урочисті. Стою […]...
- “Багато бардів скрашують буття…” Багато бардів скрашують буття! Та мало з них велично поривали Мою уяву, – із похвал навали Виходжу завжди я в […]...
- ХМАРА Ту саму хмару із золотими торочками чернець бачить як храм, подорожній – як дерево, а юнак – наче крила в […]...
- ЧИТАЮЧИ ГОМЕРА В ПЕРЕКЛАДІ ЧАМПЕНА Багато знав я золотих держав, Земель, де править королів корона, І острів, де барди Аполлона Йому хвалу складають без угав. […]...
- ПОХВАЛА БДЖОЛАМ Золототілі, щедрі від віків, На всіх полях дбайливі трудівниці, Гірке життя невдахи блідолиці Солодять медом ваших стільників. – Який нектар! […]...
- МАЗЕПА VI Кого це кінь несе у полі З скаженим тупотом у синь? І за конем у далі голі Між довгих трав […]...
- РІЧКА Юнак прощався, і вождь попровадив його до ріки: “Із джерела річки, вірна своїй породі, плине безсмертна”....
- ПОВІЛЬНО ЙДУ Повільно йду, розмірено крокую, Несу своє життя, мов бесаги жебрак, А серце все щемить, а думка все бунтує, Що все […]...
- “Зима – різьбар. Як брили мармурові…” Зима – різьбар. Як брили мармурові, Лежить навколо синюватий сніг. Вона ж, ясний зоставивши нічліг, Різьбить шедеври срібляній діброві. Поглянь […]...