Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ПАВУК

Нечитальникам

Обравши кут і тиху самотину,
Самопосвяті відданий павук
З нутра істоти, у лабетах мук,
Рождає довгу й срібну павутину.

Свого єства тривання без упину
Сотає радо, без жалю й принук,
Допоки мухи зловленої звук
Серед мережі дзненькне до загину.

Та ти, поете, слово золоте
Народжуй пристрасно і ваговито!
Коли карбівну узороч плете
Твоє надхнення, як достигле літо,
Бери приціл, рубай із-за плеча –
Ачей нового зловиш читача.

11 січня 1979 р.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)

ПАВУК - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)