Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Океан обіймає дівча…”

Океан обіймає дівча
Голубими, пругкими хвилями,
Досягає грудей і плеча
Баранцями, пінясто-білими.

А на греблі стоїть юнак,
Умліває, тремтить від заздрости:
Чує серце, йому навзнак
Запливати й себе не раз трясти.

Ванкувер, 1965

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

“Океан обіймає дівча…” - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)