Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“О доньки Часу, Днини потайні…”

О доньки Часу, Днини потайні!
Глухі й німі, жебрачки босоногі,
Йдучи рядком, ви завжди несете
В своїх руках і пруття, й діядеми.
Роздаєте, податливі на все,
І хліб, і небо, й зорі, й королівства.
А я, знічев’я глянувши з кущів,
Забув у поспіху моє бажання,
Взяв трохи зілля і плодів дерев.
Мовчазно Днина відійшла. Запізно
Вловив я гнів ображених очей.

1983

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)

“О доньки Часу, Днини потайні…” - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)