Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







ВІДНОСНІСТЬ ЧАСУ

Чим ширший ніг твоїх рухливий сажень,
Чим важчі справи ляжуть на плече,
Чим більше зустрічей, подій та вражень –
Тим повільніше час земний тече.

Я знаю, друзі: певне, вам здається,
Що монотонність робить довшим час…
Четвертий рік в неволі серце б’ється,
А ніби вчора я полишив вас.

Тюрма холодна, темна безнадія
Пресує дні, мов сіно у тюки.
Бо час – це тільки послідовність діянь.
Немає діянь –
І стоять роки.

Секунда, впавши, обізветься дзвінко –
Та гасне в скронях той уявний звук.
І пам’яті незаймана сторінка
Лишилась біла з дня твоїх розлук.

Чекаючи повернення додому,
Ти впевненість у серці підігрів,
Що світ такий, як двадцять років тому –
Ніхто не вмер, ніхто не постарів.

І диво дивне: обминають роки
Не тільки пам’ять, а й чоло твоє.
Ти все іще позбавлений мороки,
Якої людям старість завдає.

Тобі ще справжня старість невідома.
Твій дім для тебе – заповідна твердь.
І ось ти вдома.
Ти нарешті вдома!
Та на порозі
Вже чекає смерть.

26.ІІ.1980

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 2,00 out of 5)


ВІДНОСНІСТЬ ЧАСУ - РУДЕНКО МИКОЛА