НА КУПАЛА

І
Спахає квіт.
Дівчата, змаяні весною,
В екстазі славлять білий світ,
Жагтять у танці над рікою.

О, рож вінки!
О, сплети ярого латаття!
Неначе бистрі ластівки,
Поривно в’ються над багаття.

Так цілу ніч
Не затихає в лузі грище,
Таємна папороть узбіч
Палахкотить на пасовище.

І не одну
Полянку пізньою порою
Хватнуть, порвавши пелену,
І нагло схилять: – Будь жоною!

II
Рвучкий напій
Спило спрагливо знадне тіло,
І шию в ярості сліпій
Жагтіння жалити схотіло.

Терпка вага
Жадано давить млосні груди,
А вже сужиллями снага
Спішить живицею отрути

Та де там смерть?!
Навколо світ такий барвистий!
Іще б упасти шкереберть,
Відчути крови плин іскристи

…Бори гудуть,
Співати гучно серце хоче.
Буття човни пливуть, пливуть
На плеса днів, медова ноче!

(3 votes, average: 4,00 out of 5)

“Коли в грозу поранена сосна…” Коли в грозу поранена сосна, Вона живицею вкриває рану, Щоб ніжну гілку, буревійно рвану, Не пойняла негода навісна. І знов […]...

НА ІВАНА НА КУПАЛА На Івана на Купала У хатині край села Мене мати повивала Та й Іваном нарекла. Догоряла ніч духмяна, Щебетали солов’ї… […]...

“Хати, прив’язані до хмар димами…” Хати, прив’язані до хмар димами, Пливуть кудись за хмарами хати. Пливуть хати з дорогами, садами, Пливуть, пливуть, кудись пливуть хати. […]...

НАПЕРЕДОДНІ Спахає північ. Як луна століть, Сурмлять сичі над урвищем бездонним. До Жовтих Вод нестриманим розгоном Пливуть полки – мов грози […]...

ПІД ІВАНА КУПАЛА Під Івана Купала в гарячі ночі Тьма згусає в дібровах. У травах, в клоччі дрібнолистих кущів, над димком болот, над […]...

СЕЛО СПІШИТЬ Село спішить. Бо не чекає поле. Бо тут своя проста життєва школа, Що листям струменить із теплих віт: Рости, цвісти […]...

ЛИСТОПАДОВЕ Бог та Білий і Чорний. Серед столу – вага. Білий – світлеє горне, Чорний – темне верга. Твого духу вага […]...

ВЕЧІР Пливуть терни широкими степами, Зовучи птаха на нічний постій, Де буде сон у тіні молодій Морити очі тихими верхами. В […]...

ВОРОЖІННЯ НА КУПАЛА темрява голосить голістю дівчини дзеркальністю трьох зірок з темного рота води за порогом привертання руки до тремтіння її тіла що […]...

ВОРОЖІННЯ НА КУПАЛА темрява голосить голістю дівчини дзеркальністю трьох зірок із темного рота води за порогом привертання руки до тремтіння її тіла що […]...

В НІЧ НА ІВАНА КУПАЛА Ой в ніч на Івана та й на Купала Красна дівчина долю шукала, Ту, що їй мама В колисочку клала. […]...

ІІ. НІЧ НА ІВАНА КУПАЛА. Прослухавши симфонію Л. Грабовського …Настала ніч жаска і химородна. Купальська ніч. Знамення і дива. Кружляючи зіницями, голодна, На трухлім дубі ухає сова. Гризня і […]...

“Мов купальське гильце, в срібну нічку на Йвана Купала…” Мов купальське гильце, в срібну нічку на Йвана Купала зодягав колись в трави і в квіти тебе зодягав. Десь зоря […]...

“Брунатний захід…” Брунатний захід Дзвенить, як мідь, І б’ється пахіт У небозвідь. Полощуть ниви Небесний пруг. Рвачкий, щасливий Безкрай навкруг! Спинись, мандрівче, […]...

ПАДАЄ СНІГ І Падає, падає сніг, Сковує душу мороз. Вітер лягає до ніг Білою млою погроз. Плачуть берези в гаю, Сосни ячать […]...

ХОХОЛ – ЖИРАФ?! Доходить довго до хохла! Така вже нація пішла, Що довго йде, Що довго дума, на все дмуха І конструктивно чуха […]...

“Стоїть у ружах золота колиска…” Стоїть у ружах золота колиска. Блакитні вії хата підніма. Світ незбагненний здалеку і зблизька. Початок є. А слова ще нема. […]...

Пливуть по небу білі отари пливуть по небу білі отари білі отари – ранні примари та до якої пливуть кошари? в небеснім плесі – білі […]...

РОЗРИВ-ТРАВА Віршам і снам не вір: травур, та рев, та вир. З варив розрив-трави скроплений кожен вірш. Зов небезпечних круч, віри […]...

ЧОРНЕ МОРЕ І Для мене ти – як материнські груди, Мов батьків клич, немов херсонський край. Твої раптові, голубі споруди, Мне вергаючи […]...

ВІГІЛІЇ XXXIX Ніч не рухнеться й, наче в прірву, їде, Без коліщат – у виміри обтічні. Вже безпредметним стало й нелетюче, Зник […]...

“Чого загнав мене, могутній Боже…” Півмодерністам Чого загнав мене, могутній Боже, У зайвий світ, між марних віршників, Що світять близнами з обох боків, – У […]...

“Стрижі над річкою снують…” Стрижі над річкою снують, Рахманяться долини. Пливуть з минулого в майбуть Обвітрені хмарини. Пливуть вони понад усім, Що знали і […]...

“Молодий весняний грім…” Молодий весняний грім, Синє його рокотання Збуджує в серці моїм Тужливе чекання, Коли вже знедолений люд, Зачувши весняні грози, Не […]...

ПОЕТ Тисячойменний велів власну творчість двигнути і стати подібним до риби солоних глибин, на яку налягли тисячі тонн води і яку […]...

“У дереві кожному скрипка, говорять, живе…” У дереві кожному скрипка, говорять, живе, у дереві кожному скрипка живе і співає. Спинись і послухай, як скрипка до себе […]...

БАЛАДА ПРО ТРЕМБІТУ Трембіта ніколи не грає веселої, Вона сповіщає про горе. Було це давно. Далеко в горах Жили легенди, Велети й Чугайстри. […]...

“Безмежність бачити не можна…” Безмежність бачити не можна. Але й обмеженість на око Так давить, що клітина кожна Бунтує і щемить жорстоко. Ці стіни […]...

СТАРЕ МІСТО Тумани, тумани над містом пливуть, Як хвилі гойдаються сонні… І клаптями тануть, і лавою йдуть Такі монотонні… Завис олив’яний, імлистий […]...

РИТМ + Коли йде дві струнких дівчині – ще й мак Червоний в косах – – десь далеко! молоді планети! Пливуть. […]...

“Уже тополі багряніють…” Уже тополі багряніють, Осиплеться вже скоро лист, А я згоряю і старію, Вже й в сивий смуток переливсь. Така печаль, […]...

ВІТРЯК На обрії старий вітряк Здіймає в небо крила. Злетіти хоче, неборак, – Піднятися несила. По груди в травах і житах […]...

З-ПІД ЧЕРЕПА З-під черепа драглиста маса мозку, немов слимак несміливо обмацує незнаний грунт, висовує свої щупальця, здригається на кожний шелест, вчувається у […]...

ЧІЧКА-ЖОРЖИНА Ой, приклякнула чічка-жоржина Над легінем молоденьким, І три смереки живицею скапують Мов трійця свічок жовтим воском. Бовваніс баня крицевої хмари, […]...

ТИХИЙ Досить шептатися, тише! Хай заговорять громи! Гнів наші душі колише, В груди вдаряє крильми. Хто ж наполяже сильніше? Хто, як […]...

РОМАНТИЗМ Над морем в хмарах марить чорна галич, ліричний місяць потопає в тінь. І дикі скелі й синя далечінь. Пливуть похмурі […]...

“Немов навала синявих китів…” Немов навала синявих китів, Пливуть юконські олив’яні хмари, І дмуть вітри, Грендландії удари, Неначе світ кончини захотів. Немає сяйва, сонця […]...

І ГОРІВ ДРЕЗДЕН Ще чую Цвінгер в морі серенад І млосні пахощі троянд розквітлих; Мости, як дуги, поклонились вряд, Сплелися вежі – філіграни […]...

УЖЕ ДЗВЕНЯТЬ Уже дзвенять і ніжно врунять, Шумлять березові гаї. А журавлі летять і струнять, Пливуть у вишині. Глибоке небо синє-синє. В […]...

ГОВІРКА ПАЛЬМА Ти наче пальма на краю оази, Там примістились два пругкі кокоси, Над ними листям шелепочуть коси, Навколишні відгонячи міазми. Не […]...

Related posts: