ГОМІН ВІКІВ

Related posts:

1. “Дев’ята книга, дев’ятий круг…” Дев’ята книга, дев’ятий круг… Якби то зринув дев’ятий вал! Палає серце від злих наруг – І б’є прибоєм визвольний шквал. […]...
2. СЛОВО Споконвіку було Слово, й було Слово в Бога. Й було Богом святе Слово, – все постало з Нього. Помагай же […]...
3. ЇЇ ОЧІ Як дужа темінь дощової ночі, Вони журливі з люстром віч-на-віч; Без мене їм ясфітися не міч,- До всіх бажань байдужі […]...
4. ЗОЛОТИЙ ГОМІН + Над Києвом – золотий гомін. І голуби, і сонце! Внизу – Дніпро торкає струни… Предки. Предки встали із могил; […]...
5. “В мені блукають дивні струми…” В мені блукають дивні струми, І вічність блискавкою б’є У серце збуджене моє, І палять мозок болі-думи. Чиї вони і […]...
6. ГОМІН Гомін, гомін по діброві, А над полем все заграви, А над полем все заграви, Пожовтіли буйні трави. Станьмо, хлопці, при […]...
7. ГОМІН ГІР Шпиль вінчають хмар отари, Мов з вулканів темний дим, Зорі сяють, через хмари Блиском блимають блідим. По узбіччях стогнуть дуби, […]...
8. КВІТНЕВИЙ ГОМІН О чарівнице, ніч весняна! Ти повна звабних таємниць. Я до землі схиляюсь ниць: Вона вологою духмяна, Теплом одвічним зогріва. Ступнеш […]...
9. ДОРОГА ВІКІВ Не потрібні попутні машини – через поле грунтівка лягла. Ми з тобою, мій сину, мужчини, нам іти від села до […]...
10. АТЛАНТИ ВІКІВ Підняли ми червоне крило, обнялися міцніше. Більшовицьке пагіння росло – і ставало нас більше. Ми летіли під хмари папах, але […]...
11. 3. НАШІПТУВАННЯ ВІКІВ “В 1885 р. Франц-Йосиф відвідав знову Замок у вечірній порі, в каварні гостила його шляхта, з балькону каварні цісар ог […]...
12. СІЧОВИК Добуте списа, лука, чи домаху, Чи самопала – і втікає страх. Шугає степом, як югастий птах, – Його ніхто не […]...
13. ХАЙ СЛАВИТЬСЯ ЛЕНІН НАВІКИ-ВІКІВ! Запало мені ще з дитячих літ: …Село. Січень двадцять четвертого року… Гули паровози на станції в світ… І плакали люди… […]...
14. СВОЇМ БРАТАМ В далекім, о браття кохані, од мене ви краї, Та душу свою я із вашими щиро єднаю, Одні в мене […]...
15. ТАЄМНИЦЯ МОЗКУ Кличе хлопець: – Чуєш, татку! – Чого тобі, синку? – Я знайшов у себе в книжці цікаву картинку. На картинці […]...
16. “Чого вночі сміявсь? Ніхто не скаже…” Чого вночі сміявсь? Ніхто не скаже – Ні Бог, ні демон; відповідь ясну, Коли на мене смуток наполяже, Лиш серце […]...
17. “Де ви, де ви, земель наших пуритани…” Де ви, де ви, земель наших пуритани, Де Ти, Слово, втілене в людях Із гострим, із ясним зором? Розгублені, роздратовані, […]...
18. “Не підкормлюймо, браття, себе поразками…” Не підкормлюймо, браття, себе поразками І не будуймо храм на старій руїні. Годі нам почуватися свинопасами, – Живий ще козацький […]...
19. КУЛІШ У ВЕНЕЦІЇ “Споконвіків було предвічне слово І слово – Бог. Яке значне життя! Через епохи, здвиги, смерть, життя Воно пройшло і сяє […]...
20. “Безбарвні пагорби в смерканні…” Безбарвні пагорби в смерканні, Де захід сонця, як сурмач, Поляглим воїнам останній Сурмив на спочив тихий плач, Тепер без сонця […]...
21. ГЕЙ, БРАТТЯ ОПРИШКИ Гей, браття опришки, налийте горілки, До ватри довержте ще дров. Настрійте ми горло голосом сопілки, А я вам співати готов. […]...
22. ПОЕТОВІ Зима. Мороз. Сніги і вітер, Замерзло слово на льоту, Упало на папір між літер, Сковзнулось по буття льоду. Заснуло все […]...
23. УКРАЇНСЬКИЙ МАРШ Співається на голос: “Гей, не дивуйте, добрії люди” 1 Гей, ізгадайте, браття-вкраїнці, Чим ми на світі бували, Як волю нашу, […]...
24. “Чи рік, чи вік… І хто тебе прирік…” Чи рік, чи вік… І хто тебе прирік На цю самотність, котру не здолати? Хиріє мозок в колі недорік, А […]...
25. ЇЇ ВУСТА П’янкі, як полум’я міцних напоїв, І запашні, мов кетяги квіток! Вони свій келих, як троянд вінок, Мені несуть, щоб випив […]...
26. ТАРПАНИ (Дикі коні) Де під вітрами плеще Інулець І ходять дрохви по вівсюг рославий, Там тарпани поскублюють отави І воду п’ють із чистих […]...
27. ЧАРКА Є в нас, братця, чарка на полиці; Та вона, та чарка, срібна, старосвітська! В старину жили батьки в світлиці Й […]...
28. “В мій вік уже лежали на гробках…” В мій вік уже лежали на гробках Творці нових, славетних архитворів. Чого же мене Всевишній запроторив Серед живих? Щоб я […]...
29. ЧУДО Та звідки ж воно, оце слово, ніколи, здається, не чуте? Ну просто не слово, а чудо – та звідки ж […]...
30. УДОСВІТА Кричить деркач у росяному житі, В литаври б’ють гучні перепілки, Тікає мла у виярок мілкий І залягає в лози красовиті. […]...
31. “Уже на скроні висне сивина…” Уже на скроні висне сивина, Вагітний мозок покликає Бога. Вже зріле серце стріла не одна Хитка поразка й певна перемога. […]...
32. БЕЗ ТАБУ Хто сказав: “Найстрашніше – це смерть”? – Заперечу. І зі мною погодяться всі: і Платон, і Сократ. Поруч ходять мерці […]...
33. ЗНАК Богиня Долі порухом десниці Окреслила рішуче Зодіак І, стримавши іронію в зіницях, Спитала їдко: – Ну то де ж твій […]...
34. РЕПЛІКА Хочеться казки. Хочеться тиші. Галаси, сурми виснажили мозок. Серце – серце моє ледве дише, Ніби йому дали 100 різок. Хочеться […]...
35. “З хати, край вишень і ставу, димок…” З хати, край вишень і ставу, димок Живо прямує у виш несходиму. Мертво б стояли без диму Хата, вишник і […]...
36. 10. ЗАКОРЕНИ СЛОВО Вложи слово своє у душу, щоби краплею прозорого алмазу і рухалось площиною свідомости й різьбило образ Твій. Защепи слово своє […]...
37. ОСЬМИЙ ПОМЕННИК ТАРАСОВІ ГРИГОРОВИЧЕВІ ШЕВЧЕНЦІ НА ВІЧНУЮ ПАМ’ЯТЬ І ми, врешті, запитаєм Тебе, боже правий, Коли уже мстити будем На царях лукавих, На владиках тих неситих Ті криваві […]...
38. МОЙСЕЙ І кликав Мойсей до Господа, кажучи: “Що я вчиню цьому народові? Ще трохи, – і вони вкаменують мене”. Ще трохи, […]...
39. ВУЗЛИК НА ПАМ’ЯТЬ Помруть чи ні римовані рядки – Істотно, Та не цим піклуюсь нині: Чим стану я, коли мої кістки Камінням зробляться […]...
40. БЕЗСМЕРТНИКИ Вони давно вже втратили життя, В них згасло все, що тільки малось, Умерли всі і думи, і чуття, І тільки […]...