Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“Уже на скроні висне сивина…”

Уже на скроні висне сивина,
Вагітний мозок покликає Бога.
Вже зріле серце стріла не одна
Хитка поразка й певна перемога.

І явних марив і неявних снів
Затужавіла благодатна спрага.
О мудра школо відбуялих днів!
Повніє буднів потайна наснага.

Я згоден з лавра одягти вінець
У ті хвилини, незбагненно дивні,
Коли ударять по щитам сердець
Мої слова – як мамутові бивні.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 5,00 out of 5)


“Уже на скроні висне сивина…” - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)