Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ГАРАЛЬДІВ ПЛАЧ

О горе! Ставна і рослава,
З обличчям, як сонце ясне,
Киянка, дочка Ярослава,
Не хоче за мужа мене.

Я з туги докраю згораю,
А подих вітрів не війне.
Киянка з дніпрового краю
Не хоче за мужа мене.

Хай битва остудить у свисті
Надламане серце сумне, –
Киянка в якрому намисті
Не хоче за мужа мене.

Я в битві родився, в походи
Вергав я блукання хмільне, –
Киянка найкращої вроди
Не хоче за мужа мене.

Піду я, поїду за море;
Хай човен у прірву шугне, –
Киянка, невір’я суворе,
Не хоче за мужа мене.

З розпуки, де круча двигоче,
Я кинувся в пекло мутне, –
Не хоче, не хоче, не хоче
Киянка за мужа мене.

Осло, 24 липня 1966 р.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 3,00 out of 5)

ГАРАЛЬДІВ ПЛАЧ - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)