ДНІПРО
Де печенігів черепи гниють
І тарпани гасають табунами,
Шумить Дніпро широкими степами,
Через пороги прометавши путь.
Над ним хвилясті марива пливуть
І вдалині вмирають за ярами;
Під ними безодні, звергуючи брами,
Тамують буйно невтолену лють.
А він пустує, взявши взабаганку
Ставну Хортицю, наче полонянку,
І будить луни в закрутах яруг.
Грими ж, як пострах на маєтки ляські!
Дзвени, мов кобза! Рокочи навкруг,
Піднявши хвилі, як шаблі дамаські!
1940
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- ДНІПРО “Ой Дніпре могучий, течеш відкіля, Відкіль неспокійні береш свої води?” – “Дає мені води російська земля, Дає українська родюча земля […]...
- “Дзвіночок сміху – мій син – прокидається вранці…” Дзвіночок сміху – мій син – прокидається вранці. Будить сонце – хай світить. Будить трави – нехай ростуть. Будить пташок […]...
- “Завтра буде світ такий, як завше…” Завтра буде світ такий, як завше, – Білий, жовтий, трохи вороний. І зависне небо, наче зашморг, Як і має бути […]...
- “За цим Дніпром – є ще Дніпро…” За цим Дніпром – є ще Дніпро… За обрієм – моря в три води, а за народом – є народ, […]...
- СТАВ ДНІПРО! Став Дніпрою. Зомліли в сумі Сніжно-білі явори. Я один стою в задумі Край гори. Сила велетня закута. Груди вкрив холодний […]...
- ДНІПРО ВЗИМКУ Нема Дніпра, нема, та й годі – Є вкрита снігом далина. Лише зненацька у негоді Хрустіння криги долина. Але мороз […]...
- “Пливе наповнений Дніпро…” …І в огні її окраденую збудять. Т. Шевченко Пливе наповнений Дніпро Мутною талою водою, В ній сніг чорнобильських дібров, Лісів […]...
- ПІСЛЯ КРЕЙЦЕРОВОЇ СОНАТИ “Покласти б голову в коліна… Відчути б руку на чолі…” – Сентиментальність! Хай загине І пам’ять ніжних на землі. Нам […]...
- ГРИМИ, ГРИМИ, МОГУТНЯ ПІСНЕ! Грими, грими, могутня пісне, Як ті громи весняних бур. Хай знає панство ненависне, Що наша армія, як мур. Ми стали […]...
- В МОЛЧАНЬИ НОЧИ ТАЙНОЙ О, долго буду я, в молчаньи ночи тайной, Коварный лепет твой, улыбку, взор, взор случайный, Перстам послушную волос, волос твоих […]...
- “МАЛА ЖАРИНКА ЗВІРОБОЮ…” Мала жаринка звіробою, Ой, як же тепло із тобою На цій беззахисній землі, Де із яруг вповзає морок, Де сотню […]...
- САВУР-МОГИЛА Колись давно, в добу воєнних бур, Прийнявши прю на пагорбі крутому, Поліг за славу лицарського дому Хоробрий скитич, провідний Савур. […]...
- “Коли в бою відрубану правицю…” Петрові Реброві Коли в бою відрубану правицю Старшому русів обри піднесли, “Не буде миру, – він повів, – єсли Степовці […]...
- ВБИВСТВА Ножі, як стрілки годинників, досягають означених місць, і, наче звук дзвінка по хаті, розходиться по тілах біль. – Це так […]...
- ВЕЧІР Непевне сонце бабиного літа сіда рішуче за червоний пруг – і поночіє враз… Уже й з яруг солодка тиша крадеться… […]...
- “Сосновий ліс перебирає струни…” Сосновий ліс перебирає струни. Рокоче тиша на глухих басах. Бринять берези. І блукають луни, людьми забуті звечора в лісах. Це […]...
- АЗІЯ Звужено очі від пилу пустель, Смажено сонцем обличчя. Лізе вперед, хоч у лоба пристрель, Всесвіт загарбати кличе. Божим бичем ти […]...
- “Буйне ридання…” Буйне ридання – Пісня остання Чагарників: Вітер у свисті Пруття белисті Стрінув – як шків! Я полишаю, Повний відчаю, Голі […]...
- КОМІСАР ІСТОРІЇ МеЖAМИ століть поділене поле епохи, плугом років пооране, 3ерном життя засіяне, Бopoнами днів заскороджене. У кожного свій клаптик, У кожного […]...
- “Я вже ніколи довіку тебе не побачу…” Я вже ніколи довіку тебе не побачу, Земле моя. Не почую гучного Дніпра. Не обійму запорозьку Хортицю козачу, Впавши на […]...
- “Не маєш права, рабе, на життя…” Не маєш права, рабе, на життя! – Безбатченку, запроданцю, сексоте… Тебе лякає синьо-жовтий стяг, Свята, в ім’я відродження робота. Боїшся […]...
- “Долі своєї я не кляну…” Долі своєї я не кляну – бути луною, будить луну. Віршиком був я рунних полів – гнівом на дуків дух […]...
- БЕГЕМОТ Старезний бегемот, щойно з’їв на вечерю свіжу рану, заходить у готельну кімнату, із ним таки вибраними чорними стінами, із зображеннями […]...
- КОЛИМСЬКА ВЕСНА Посвітлішали хмари, зігріті весною, І над горами гливий туман посвітлів,- Вже й колимська зима не здається страшною, Зм’якла сила її […]...
- ОТ І МСТЯТЬСЯ ТРУНИ От і мстяться луни, Будуть турку труни, Людям нашим струни, Добрії фортуни, Як Давид заграє, Дух святий ширяє: Вірте, що […]...
- “Кричать кажани, пойнявши дерева…” Кричать кажани, пойнявши дерева, Підводи гудуть на тьмянім узбоччі. І глухне земля, і втома сталева На плечі лягає мороком ночі. […]...
- НА ВІТЕР Кинь пісню на вітер, на вітер слова! Десь шепотом віти, десь шумом трава. Не в воду глибоку, а в сонце […]...
- ПОСУХА Понад прив’ялим клином конюшини Гудуть пухнаті, степові джмелі. Не взявши меду на пустім стеблі, Спішать у дупла під кущі шипшини. […]...
- НА ПІДКАРПАТТІ Паруюють гори. У ранковій млі Бредуть смереки, прохолоди повні. Овальне сонце красні, буйнокровні, Проміння стеле по лункій землі. Як тихо […]...
- “Коли я чую від мого онука…” Богданкові Коли я чую від мого онука З дитячих уст Шевченків заповіт, На серці тепло – не вмирає міт Про […]...
- АМАЗОНКА Вірі Вовк Ріко могутня, предковічна сило, Нового світу щедрий хліб і сіль! В обійми взявши радісну Бразіль, Її підводиш у […]...
- “масам муки – тіло…” масам муки – тіло привид – ярмом зіниць це сон озирнися у кару думок ясу є і повторена рана минула […]...
- “Не знаю, чи побачу Вас, чи ні…” Не знаю, чи побачу Вас, чи ні. А може, власне, і не в тому справа. А головне, що десь вдалечині […]...
- СІБЕЛІУС Полярних звуків невгамовний бір Озер таємних кличе з крижаної тверді, І десь реве захланно-хижий звір. Твій день, Суомі! Непохитно вір! […]...
- 25. ПРОСТИРАЯЙ НЕБО Простели небеса і закутай нас, наче в пеленку. Ми притулимо небо до щік, наче ковдру, й голубизна закропить нам очі. […]...
- “Деревам щось, напевно, сниться…” Деревам щось, напевно, сниться, Бо серед ночі уві сні Шумить нервово їхнє листя І трепет будить у мені. Напевно, бачать […]...
- “Стриножені коні хропуть уночі за горою…” Стриножені коні хропуть уночі за горою. У травах, над обрієм, місяця жовта чалма. То крадеться тьма?.. Хтось прикинувся темною тьмою?.. […]...
- КРАПЛИНА У час, коли сльота зимова В житті на мене наліта, Чи прокрадається у слово Зневіра, смуток, гіркота, Чи хмари застилають […]...
- НЕДІЛЯ Тепер у моді самосад – Покурюєм фабричні. Сидять дядьки, квітує сад, Сміється вишня вишні. Поміж дядьками хлопченя Цвіте білоголово. І […]...
- “Позабудьмо дріб’язки, братове…” Позабудьмо дріб’язки, братове, Нас вони обсіли, як мушва, Та приймім осяяння ранкове, Роздивімося: весна прийшла! Ніжнотрава, лагідноголоса, Повна сил переінакшить […]...