Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ДНІПРО

Де печенігів черепи гниють
І тарпани гасають табунами,
Шумить Дніпро широкими степами,
Через пороги прометавши путь.

Над ним хвилясті марива пливуть
І вдалині вмирають за ярами;
Під ними безодні, звергуючи брами,
Тамують буйно невтолену лють.

А він пустує, взявши взабаганку
Ставну Хортицю, наче полонянку,
І будить луни в закрутах яруг.

Грими ж, як пострах на маєтки ляські!
Дзвени, мов кобза! Рокочи навкруг,
Піднявши хвилі, як шаблі дамаські!

1940

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

ДНІПРО - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)