Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






CАТАНА

Мертвотний мор і хворі дерева,
Пустинь задуха, олив’яні води,
І небозводи, тьмяні небозводи,
Де в’яли пущі й жовкнула трава,

Він споглядав. І падали слова,
І тягарами, як тверді колоди,
Давили в душах осяйні злагоди
І на пізнання вроджені права.

Твій час минув, поріддя світочаду!
І – спраглу звади – злободавчу владу
Богопосланець гордо поборов,

Та правіків потьмарення первинне
Крізь час, крізь простір і крізь людську кров
Глухим відлунням смертоносно рине.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 3,33 out of 5)

CАТАНА - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)