ВЕРГІЛІЙ

Related posts:

1. Навколо троянди (сонет) Як тяжко з-під усіх нашарувань Троянду крізь століття, що росла На тих відтинках, де тепер паслін І морок, що без […]...
2. INCOGNITO Його стріваю я – і мало не щодня! – В студентській постаті на темних коритарах В повазі лекторській і в […]...
3. ДО СТАРОЇ МАТУСІ Ти куди, старенька матусю? На той горб, де стояла церковця? Її пень обгорілий ще куриться У згарді могил довкола. Порахуй […]...
4. РЫБЬЯ ПЛЯСКА От жалоб на судей, На сильных и на богачей Лев, вышед из терпенья, Пустился сам свои осматривать владенья. Он идет, […]...
5. Свободно шея поднята Свободно шея поднята, Как молодой побег. Кто скажет имя, кто – лета, Кто край ее, кто – век? Извилина неярких […]...
6. НОСТАЛЬГІЯ Душа торкнулася душі І забриніла. Мов під смичком туга струна, Здригнулось тіло. Живе у голосі душа – Колючий дотик. Неначе […]...
7. “Ходить ніч твоя, ходить ніч моя…” Ходить ніч твоя, ходить ніч моя, Їм не велено ночувать. Коло кола ти, коло кола я – Велим-велено начувать, Що […]...
8. ЩО ЧИТАТИ Синку, не читай книжок з нашої історії – не припадай до криниці нашого історичного досвіду: ні “Літопису Руського”, ні “Літопису” […]...
9. ДО КЛІО А все-таки ти – тільки корч гістéрії, Кліо. Злива на камінних плитах, хвилинний скорпіон на сталактитах – анналах абсолютної історії. […]...
10. “Живе сусід…” Живе сусід, живе, вважає, правильно Бере з одних – що тягнуться до нього, дає для інших – тягнеться до них. […]...
11. “І наприкінці міцні кирпані…” І наприкінці міцні кирпані У вир – оп! – з пориву… -Тни в гвинт, Як я! Бузувірів-звірів у зуб!.. Нуртина, […]...
12. СОН Вона живе і досі невже і я живу Я бачив її коси фіалки рву. Десь у рові зеленім і її […]...
13. “Через поле стежка до села…” Через поле стежка до села, А навколо – океан пшениці. Добре йти з думками наодинці У краю, де молодість пройшла. […]...
14. МАДОННО МОЯ… ІІ Вже славлять, співають нове ім’я. (Ave, Maria, Калино моя!) Іде і сміється: життя! квіток! Сонце на скрипку, хмарки у танок. […]...
15. ВІРШ – ЗАГАДКА Дмитру Герасимчуку Люблю пригоже надбистрянське місто, З часів далеких в ньому я осів. Тут стрів кохання, мов із зір намисто, […]...
16. “О Україно! Хай нас людство судить…” О Україно! Хай нас людство судить, – Тобі одній – думки і кожній рух! Твоїм щитом – гарячі наші груди, […]...
17. Балада про вікна Вікна, чому ви так часто бліднете? Чому ви так плачете часто, чому? …У вашу прозору душу незбіднену Дивлюся крізь тишу […]...
18. КАРПАТСЬКІ ВЕЧОРИ Розкошують вечори в Карпатах В літню пору, мов дівочий гріх: Бродять в зворах тіні волохаті, Потайки лякаючи усіх; Туманцем вкриваються […]...
19. “Один у другого питаєм…” Один у другого питаєм: Нащо нас мати привела? Чи для добра? чи то для зла? Нащо живем? Чого бажаєм? І, […]...
20. МАК І КІТ Та ще змалечку-змалку, З-за маленьких часів Біля білого ранку Мак червоний розцвів. Чорні вуса котячі У старого кота. Чорні вуса […]...
21. БУТИ! Те, що було, що є, що буде, уже в мені, іще в мені: цього не візьме днів остуда, час людства […]...
22. В РАЙОНІ КОСМОДРОМУ Допоки сплять кібернетичні дива, А може, удають, що сплять, Ген за бетоном, в трав’янистих гривах, Сигнально маки пломенять. І хлопці, […]...
23. “Вже небо не біжить тим синьо-білим бігом…” Вже небо не біжить тим синьо-білим бігом В своєму зорехмарному ряду. Завіяло, заговорило снігом У полі, попід садом і в […]...
24. “Гей, Іване, пора…” “Гей, Іване, пора Нам сідлати коня І збиратись мерщій у дорогу… Не близенький-бо світ: Треба їхать за Дніпр, Помолившись, як […]...
25. EINE KLEINE NACHTMUSIK Від Дону до Сяну Лежиш, осіянна. Від Тігра з Ефратом лежиш аж до Осло й Баранович. Вже сонце низенько, Вже […]...
26. Ребенок учится ходить Ребенок учится ходить, Ему нужна рука. Ребенок учится писать, Рука ему нужна. Бегут минуты и часы, Мы стрелки подведем. И […]...
27. “Із вірою в добро сідай за стіл творити…” Із вірою в добро сідай за стіл творити, Пегаса не жени наосліп в забутті. В грядуще прозирай незвідані путі, – […]...
28. ВОЛОХ За морем степ, край моря степ, В степах волох з шатрами ходить: Крива коса, зубчастий серп Волоха в поле не […]...
29. РОМАНС Не говори, не говори Про світанковий яр, Там сплять прощання явори Під вибухами хмар. Бродили щастям дні мої З тобою […]...
30. ГУСИ Предлинной хворостиной Мужик Гусей гнал в город продавать; И, правду истинну сказать, Не очень вежливо честил свой гурт гусиной: На […]...
31. “Сходить в травах за селом…” Сходить в травах за селом Сонце. Ходить тихо під вікном Сонях. А в світлиці – світлий дух М’яти, Додивляє синій […]...
32. НА РОКОВИНИ СМЕРТІ ШЕВЧЕНКА Умер поет! І струни голосні Порвалися, замовкнули навіки. Ми стали сиротами, і, сумні, Ми понесли у серці жаль великий. І […]...
33. “Найдовша з усіх доріг…” Найдовша з усіх доріг – Дорога твого приходу. Найбільша з усіх таємниць Таємниця твого обличчя. Ми прощаємося на день, Ніби […]...
34. ВИ ЗНАЄТЕ, ЯК ЛИПА ШЕЛЕСТИТЬ Ви знаєте, як липа шелестить У місячні весняні ночі? – Кохана спить, кохана спить, Піди збуди, цілуй їй очі. Кохана […]...
35. У КРАКОВІ Вирує місто в майському убранні І дням своїм веде новітній лік. Народні тут герої у пошані, І Конєв тут – […]...
36. “Нам не знать, як згашено кров…” “Діла і бажання сторукі І смерть, як найвищий вінок”. О. Ольжич Нам не знать, як згашено кров, І не знати, […]...
37. “Із окопних часів, із важких лихоліть…” Із окопних часів, із важких лихоліть, Не зумівши миритись на хлібі легкому, Я дерусь по драбині, що в грудях стоїть, […]...
38. “Виснажує і зраджує мене…” Виснажує і зраджує мене На цій землі уява небагата: Я розумію все людське, земне – Крім серця, що живе у […]...
39. ЦЕНТР РОДОВОДУ Стою я в центрі свого родоводу. О ні, не центр я. Це всевладний час, допоки світ в очах моїх не […]...
40. ПЕДАГОГІКА з дітьми треба строго замість одежі дрантя прибери дрантя загорни дрантя шануй дрантя це дрантя то моя праця мої надірвані […]...