“Заграє смерть іржавою трубою…”

Related posts:

1. “Я прийшов до тебе несподівано…” Я прийшов до тебе несподівано, Я від тебе несподівано піду. Найдорожча пісня – недоспівана, А найліпша – та, що не […]...
2. “Чорні від страждання мої ночі…” Чорні від страждання мої ночі, Білі від скорботи мої дні Впали у твої свавільні очі, Жадібні, глибокі і чудні. Я […]...
3. СВОБОДА Як ми ждали її, віковічні раби, Як бажали, знесилені в час боротьби, Щоб хоч промінь один серед темної ночі Засвітив […]...
4. СМЕРТЬ БЕРЕЗИ В Біловезькій Пущі майже через Тридцять літ по закінченні війни Береза підірвала себе на фугасі, Натиснувши на чорну смерть корінням. […]...
5. VI. “Ображайся на мене, як хочеш…” Ображайся на мене, як хочеш, Зневажай, ненавидь мене – Все одно я люблю твої очі І волосся твоє сумне. Хай […]...
6. ОБЛУДА Якщо це було, то були твої руки, очі були, груди були, були, було… Була буколіка, буйволиці й буйволи, і червоне […]...
7. “Тебе нема… Для мене тяжко й день…” Тебе нема… Для мене тяжко й день Було щораз без тебе перебути. Немов малюк до маминих грудей Я був до […]...
8. “Невже твої уста-коралі…” Невже твої уста-коралі У моря щастя я знайду?.. Невже твої гадюки-руки Мене, як лози, обів’ють?.. Невже мене чекають знову Зітхання, […]...
9. “Земле рідна! Мозок мій світліє…” Земле рідна! Мозок мій світліє, І душа ніжнішою стає, Як твої сподівання і мрії У життя вриваються моє. Я живу […]...
10. “Ти світиш в ніч лунку…” Ти світиш в ніч лунку тонким осколком скельця і носиш в кулачку пташине ніжне серце. Я знав твої меди, дзвінкі […]...
11. МАЗЕПА. ВСТУП ДО ПОЕМИ Навколо радощів так мало… Який у чорта “днів бадьор”, Коли ми крила поламали У леті марному до зорь. І гнів, […]...
12. XVIII. “Коли хочеш…” “Коли хочеш, я піду геть від тебе, та дозволь мені взяти з собою моє невинне, як немовля, щастя. Дозволь мені […]...
13. Франческо Петрарка (1304-1374). На смерть Лаури ССLXXIX Чи скиглення в гаях зачується пташине, Чи в літнім вітерці зашепчуть дерева, Чи лепетливих вод гармонія жива Сюди до берега […]...
14. ДО САМОТИ Я вернуся… Не довго нам бути в розстанні. Скоро в смутку шукатиму радощів знову, без запросин прийду, коли промені ранні […]...
15. Смерть Святослава Святослав, розбивши греків, Повертається з війни, Тихо плинуть по Дунаю Навантажені човни. Ллється легко вільна пісня, Молодецька, бойова… Святослав і […]...
16. XXI. “Розбитий…” Розбитий, немов вікно, думаю про те, що не станеться. Не поведу тебе за руку, білу, неначе яблуня, в свій дім! […]...
17. НА ВІДХОДІ Дивлюсь на світ печально і тверезо, Плекаю мислі нові й молоді. Життя упало, наче камінь в плесо, Та йдуть ще […]...
18. СПІВЕЦЬ Амвросію Могилі Ой, чого, молодий співець, зажурився, Головою жалко на гуслі схилився? Ой, чого молодий співець не співає, А чи […]...
19. “Знову сонце зійшло…” Знову сонце зійшло, День прибув… Як мене не було, Де ж я був? Мабуть, жив у зорі – В напівсні; […]...
20. МОЯ СМЕРТЬ Так хотів би я знать: Чи ще довго прожить На цім світі мені доведеться? І коли моя смерть – Порадниця […]...
21. “Став під вечір я тихий як став…” Став під вечір я тихий як став… Став для мене все вищим, все вищим Той балкон, під яким я стояв. […]...
22. СМЕРТЬ Суровый призрак, демон, дух всесильный, Владыка всех пространств и всех времен, Нет дня; чтоб жатвы ты не снял обильной, Нет […]...
23. “Я кину все. Я вірю в кілометри…” Я кину все. Я вірю в кілометри – обвітрені, задихані і злі. Багато їх у матінки Деметри, Котра була богінею […]...
24. БАТЬКІВСЬКА МОГИЛА Покинув нас і нашу матір; Скажи, нащо в далекій стороні, Без рідних сліз, в чужій землі, Ти ліг, мій милий […]...
25. “Ми збирали яблука в саду…” Ми збирали яблука в саду, Дні стояли, скупані в блакиті. І сказав я, що у цілім світі Кращої за тебе […]...
26. Allegretto Незвичайний небесний концерт починає в мені оживати. Знавіснілий і хтивий концерт – наче дух алкогольний крилатий. Ти горів. Ти палав. […]...
27. БОЛУНГО І ЙОГО СМЕРТЬ “Ти старий і немічний”, Сказав хамелеон Болунгові. “Віддай мені свою рогату худобу, Нехай я посію місяць”. – “Змилуйсь, хамелеоне, Почекай, […]...
28. Балада про втечу Людина втікала від синього неба, Втікала від радості і від зла. Людина втікала сама від себе – Але нікуди втекти […]...
29. “Відчуєш смерть, що ходить за плечима…” Відчуєш смерть, що ходить за плечима, Як і очей холодних злосний лід. Вона щоденно поруч, хоч незримо Ступа за тобою […]...
30. ДИТИНСТВО Де ви, дні матусиної ласки, Де ви, білі лебеді із казки? Як вас повернути, наздогнати, У яких світах вас одпитати? […]...
31. НА СМЕРТЬ ЛЕСІ УКРАЇНКИ Світла зірка та й за гору скрилась, Пишалась гарна квітка та й пожовкла, Співала пташка та й навіки змовкла. І […]...
32. ПРИТЧА ПРО СМЕРТЬ Дід Іван косив траву – Йшла робота туго. Стала біля нього Смерть. – Добрий день, дідуго! Вже своє ти відробив […]...
33. “До сивих брів обдмуханий морозом…” До сивих брів обдмуханий морозом, спинивши сніг, стояв похмурий ліс; і вітром гострим холодило сльози, і світ ламався у кристалах […]...
34. ЩАСТЯ Росинка дніпрового неба і коси твої вдалині… А більше нічого не треба для повного щастя мені. Усе відлетіло в минуле, […]...
35. Пробудження Світає, Але я нічого не бачу. Я ще не зовсім прокинувся, А навколо безладдя. Щось треба зібрати, Щось треба зв’язати, […]...
36. “Над ліжком дитячим, над сном голубиним…” Над ліжком дитячим, над сном голубиним Витає, мов чайка, турбота твоя, Моя ти дружино, Моя ти єдина, – І радосте, […]...
37. СМЕРТЬ ШЕВЧЕНКА С и м ф о н і я Сто років – зморшка на чолі Землі. Всесвітні війни, революцій грози… Дніпро […]...
38. НА СМЕРТЬ ТЕОСОФКИ какое утро ночь темница в траве лежала заграница стояла полночь а над нею вился туман земли темнее летали птицы чоботы […]...
39. “Заплачеш по мені, кохана, о! заплачеш…” Заплачеш по мені, кохана, о! заплачеш, Як бездиханного мене колись побачиш Промов же се словце, промов мені його Ні, ні! […]...
40. МОЇМ НАЙБЛИЖЧИМ I Піду від вас – піду світами, Здвигну собі терем спокою, Сповнюся чорними думками І стану жити сам собою. Піду […]...