“Я тікаю від себе, від муки і втоми…”
Я тікаю від себе, від муки і втоми,
Від крикливих окатих міст.
Я самотній бреду в білу папороть снів,
Я зрікаюся всіх і цураюся всього,
Бо хочу побути нічим.
Я натомлений власною дурістю,
Хвалькуватістю власною вбитий, –
Я від себе втечу в білу папороть снів.
Там, у снах, ніжні тигри
Цілуватимуть губи мої пересохлі,
Леопарди чарівні зніматимуть шкури
І мені даруватимуть щедро:
– Бери!
Я візьму і забуду про все на світі.
Стану сном, сновидінням солодким.
Як добре, що я – це сон,
І як погано, що я проснуся,
А біла папороть зазеленіє.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “І знову сам воюю проти себе…” І знову сам воюю проти себе – Два чорти скарапудились в мені. Один волає: “Зупинись! Не треба!” Штовхає інший: “Не […]...
- ШЛЯХ ДО СЕБЕ Немає шляху отакого крутого Ні в темному морі, ні в хмарному небі, Як та безконечна терниста дорога, По котрій я […]...
- XXI. “Розбитий…” Розбитий, немов вікно, думаю про те, що не станеться. Не поведу тебе за руку, білу, неначе яблуня, в свій дім! […]...
- “Нема – як муки ностальгії…” Нема – як муки ностальгії, Нема – як смерть на чужині,- В тривожних споминах – завії Ще й нині плачуть […]...
- “Палю себе на тихому вогні…” Палю себе на тихому вогні Буденщини, якій немає краю, І в метушні людській не помічаю, Як проминають і роки, і […]...
- Я себе посеред ікони на дерево проміняв я себе посеред ікони на дерево проміняв і ніч прилипає до горла холодним вологим лезом вони справді кожної ночі підбирають […]...
- “Все сущности вместив в себе природы…” Все сущности вместив в себе природы, Я был ее устами и умом; Я в ней читал все символы, все буквы, […]...
- ДЕРЕВОРИТ Зачинене вікно. Дереворит Із контурами сірого пейзажу. І шахівниця вимощених плит. І гнізда ватри, схожої на сажу. І чорна туга… […]...
- Сном блакитним заснули поля Сном блакитним заснули поля, і долини, і гори, й діброви. Одягла білу шубу земля, білу шубу зимову. Одлетіли давно журавлі […]...
- ЗИМА Сном блакитним заснули поля, і долини, і гори, й діброви. Одягла білу шубу земля, білу шубу зимову. Одлетіли давно журавлі […]...
- ПОГЛЯД НА СЕБЕ ЗЗОВНІ прийнявши в себе очі й невиразну форму уст ти хочеш їх ти хочеш білих рук що розтягаютъ ніжність по […]...
- МУКИ СВ. КАТЕРИНИ Як зв’язали Діву Катерину Посіпаки в храмі на стіні, Рвали біле тіло, щохвилину Припікали рани на огні. Обертає мов блакитні […]...
- “На пагорби, на вечір, на вітри…” На пагорби, на вечір, на вітри зір посила свій подив і відвертість: далеко – жить, далеко – йти з гори […]...
- Ми до дерева глузду себе присилили аббасе ми до дерева глузду себе присилили аббасе сіль текла бородою але не до рота текла ми ридали навскач ми покірно […]...
- “ми до дерева глузду себе присилили аббасе…” ми до дерева глузду себе присилили аббасе сіль текла бородою але не до рота текла ми ридали навскач ми покірно […]...
- “Шукаєм папороть. Усе життя шукаєм…” Шукаєм папороть. Усе життя шукаєм. Шукаєм цвіт. Шукаєм віщий знак. Шукаємо тоді, коли смеркає, таємний, темний цвіту зодіак. Шукаєм папороть […]...
- “Це я для себе, ти пробач…” Це я для себе, ти пробач, – Така буває мить, Коли невидимий сурмач Тривогу просурмить. І вже формується состав, А […]...
- “Ти хочеш, мій Друже, для себе трагічної маски…” Ти хочеш, мій Друже, для себе трагічної маски – (Тіяра личить тобі і листя плюща, я знаю), Але не досить […]...
- “Шляхи до пізнання себе важкі” Шляхи до пізнання себе важкі – Відважмо в міру і заслуг, і слави… В житті ми інколи далеко не такі, […]...
- “Чому себе я так неволю…” Чому себе я так неволю, чому за все, що не таїв, я маю тільки згусток болю – уста зневірені твої? […]...
- “Я серджусь на себе, повірте…” Я серджусь на себе, повірте! Давніше бажала Твердих, чоловічих долонь З мозолями від списа, Не витончених, без прикрас, Бідою порепаних. […]...
- “Любити більше матір, ніж себе…” Любити більше матір, ніж себе, Любити більше землю, ніж державу, Та більше стелі – небо голубе, Та більше слави – […]...
- “Я себе серед неба не бачу…” Я себе серед неба не бачу, І в безмежжі немає мене. Мою долю – сумну і незрячу – Птах удачі, […]...
- * * * Берут, все что-то берут у жизни. Но я еще ничего не взял. Мне кричат: Бери! Бери скорее! Бери что попало! […]...
- “Не підкормлюймо, браття, себе поразками…” Не підкормлюймо, браття, себе поразками І не будуймо храм на старій руїні. Годі нам почуватися свинопасами, – Живий ще козацький […]...
- “Пильніше й глибше вдуматися в себе…” Пильніше й глибше вдуматися в себе… Ти звівся й стверд у лютій боротьбі, З кісток і тріщин викладений склепе, Маленький […]...
- Спитаймо себе – хто є ми? Спитаймо себе – хто є ми? Чому без держави вiками? Прокляття якої вини Так довго тяжiло над нами? Молiмось за […]...
- Я памятник воздвиг себе иной Я памятник воздвиг себе иной! К постыдному столетию – спиной. К любви своей потерянной – лицом. И грудь – велосипедным […]...
- У ТЕРНОПОЛІ У Тернополі – очі в дівчат тернові. У Тернополі – пісня, немов жар-птиця, легко сяга зеніту… Над Америкою і Європою […]...
- “Музеї мовчать, увібравши у себе минуле…” Музеї мовчать, увібравши у себе минуле. Картини мовчать, та мовчанням говорять багато. Із столичного гамору, із столичного ритму і гулу […]...
- “Надрывается сердце от муки…” Надрывается сердце от муки, Плохо верится в силу добра, Внемля в мире царящие звуки Барабанов, цепей, топора. Но люблю я, […]...
- Я памятник себе воздвиг нерукотворный Я памятник себе воздвиг нерукотворный, К нему не заростет народная тропа, Вознесся выше он главою непокорной Александрийского столпа. Нет, весь […]...
- Я помню длительные муки Я помню длительные муки: Ночь догорала за окном; Ее заломленные руки Чуть брезжили в луче дневном. Вся жизнь, ненужно изжитая, […]...
- “Мою смереку хто послав на муки?” Мою смереку хто послав на муки? Сніг на неї обтрусив – ховав свій слід. І пада сніг з її колючих […]...
- “Когда, изнемогши от муки…” Когда, изнемогши от муки, Я больше ее не люблю, Какие-то бледные руки Ложатся на душу мою. И чьи-то печальные очи […]...
- “масам муки – тіло…” масам муки – тіло привид – ярмом зіниць це сон озирнися у кару думок ясу є і повторена рана минула […]...
- ПРОХАННЯ Коли забуду я, Коли забуду Свої пісні, Коли не буду я, Коли не буду, – Ти вір мені. У сльози […]...
- “В ресторані себе почуваю погано…” В ресторані себе почуваю погано – Чи до тиші я звик, чи від моди відстав. Чи тому, що колись був […]...
- “Із кожним роком дальшаєш мені…” Із кожним роком дальшаєш мені – так зірка в чорну безвість часу пада… Ти – мов любистку золота досада, яку […]...
- “тут сон і сови. солодко. приходь…” тут сон і сови. солодко. приходь. на цілі води папороть і водь. за чайками пливуть підбиті чайки. вітрила, що приспущені […]...