Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



“Нема – як муки ностальгії…”

Нема – як муки ностальгії,
Нема – як смерть на чужині,-
В тривожних споминах – завії
Ще й нині плачуть по мені.
Без ріски в роті – на поталу
Голодній тузі та зимі,
Як неприкаяний, бувало,
Я погибав на Колимі.
І, припадаючи до бога,
Благально линув крізь дроти,
Аби до отчого порога
Бодай на милицях прийти.
В снігу, що падає лапасто,
Чи в сні, що лине звіддалі,
Хоч на хвилиночку припасти
До лона рідної землі.
Бодай на старість, як до мами
Не впавши духом на хресті,
Припасти спраглими устами
І так померти в забутті.
Нема – як муки ностальгії,
Нема – як смерть на чужині…
Чого ж так боляче завії
І нині плачуть по мені?
Не стало просвітку й на сонці,
Земля в премудрості азів,-
Поцілував її – і стронцій
Мене, як вірус, заразив.
А час летить, як біснуватий,
З печаттю смерті на чолі,-
Вже й у біді поцілувати
Не можна рідної землі.


“Нема – як муки ностальгії…” - ГНАТЮК ІВАН