Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







ПОГЛЯД НА СЕБЕ

ЗЗОВНІ

прийнявши в себе очі
й невиразну форму уст
ти хочеш їх
ти хочеш білих рук
що розтягаютъ ніжність
по твоїм обличчі
по руках
грудях стегнах статі
що росте від дотику і твердне
приймаєш їх уста
долонями приймаєш їхні груди
що віддають тобі опуклість
приймаєш їхнє тіло
що всякає в тебе
наче задоволення
чи повнота
щоб прикрити плями
ззовні
як заздрість ницість злоба
яких не можна змити
добросердям ні безсердям
бо ти був відображенням
їх вчинків
їхньої любови
і ненависти
їх звичок
що викривлювали
в тілі і свідомості

З НУТРА

щоденно пристосовуєш себе
і усвідомлюєш
що ти є менший
від своєї зовнішности

що багато менший
від тієї зовнішности
яку інші відбивали
в дзеркалі своїх уявлень

тому ти випростовуєшся
підтягаєшся
щоб бути вище себе
але усвідомлюєш
що віддаль між тобою
ззовні
і тобою всередині
збільшується

страх
перетікає через тебе
гусне
нерухомить нерви

ти
спаралізований
кричиш
та голос твій
не може вийти з горла
простягаєш руки
та вони без поруху
біжиш
та ноги не згинаються

і так
обмежений своєю формою в нутрі
і знерухомлений страхом
ти усвідомлюєш
що вже не вийдеш поза себе

що будеш
незакінчений
час
тинний

З НІЧОГО

живеш
не можучи проникнути
поза часовість
живеш
не можучи прийняти
тимчасовість

В НІЩО

день у день
запитуєш себе
що завтра
поза завтра
поза нами
і на тебе дихає
темнота
в якій біліють відбитки
твоїх непевностей
твоїх питань
ти запихаєш в неї руки
розмахуєш
шукаючи опору
та натрапляєш на ніщо
і руки тонуть
не затримуючись
бо питання
не становлять опертя

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 4,00 out of 5)


ПОГЛЯД НА СЕБЕ - БОЙЧУК БОГДАН