ПІЧ
Лиже полум’я жовте черево,
Важкувато сопе димар,
Галасує від болю дерево,
Піднімаючись димом до хмар.
Бубонять рогачі і кочерги –
Щось пригадують з давнини,
І чекають покірно черги
Засмаглілі горшки й чавуни.
З тітки полум’я сон злизало,
Тітка гладить рукою глек,
Теплий ватяник зав’язала
На застуджений свій поперек.
Біга тітка із кухні в сіни,
З-під повітки заносить дров –
З них струмує жовтаво-синя
Віковічна печаль дібров.
Звично грюкають мляві двері,
Піч гуде і димить у світ –
Скільки в пащу цій ненажері
Тітка вкинула кращих літ!
Сновигають по зморшках думи,
На щоках танцює вогонь,
Сажа в’їлася чорним глумом
У пелюстки її долонь.
Біля печі вона, мов бранець,
Слугувала під шурх спідниць,
Віддавала дівочий рум’янець
Чистоті смачних паляниць…
Менше ми гіркоти нестимем,
Стане ближчою наша мета,
Як не будуть у небо димом
Підніматись жіночі літа.
Related posts:
- “Вогонь догорів. Дотліває зола…” Вогонь догорів. Дотліває зола. Веселою ніч і хмільною була. І пісня лунала, і чарка кружляла, І душу душа у любові […]...
- “Покоління-біжутеріє…” Покоління-біжутеріє, Дивні мої діти! Вже давно мені пора З вами бронзовіти! Але ж ви не даєте – Мушу знов кричати, […]...
- “Ой, спіткнувся в чистім полі…” Ой, спіткнувся в чистім полі Воровий гривун. Розмахнувся в буйну тирсу Хвацький хорошун. Розпростер могутні руки, Цілину притовк… На плечі […]...
- СОНЦЕ І СЕРЦЕ Високе сонце! Золотий вогонь Ти вічно сієш у світи холодні. Вони беруть тепло з твоїх долонь, Як жебраки, обдерті та […]...
- “Загорівся мак…” Загорівся мак (Квіти повеселіли). Хтось украв Уночі вогонь. (Згорнули квіти Свої пелюстки У сум). Чи засвітиться той, Кому подарували Мак?...
- КОРТЕС 1 В казковий край під пальми і агави, Де стигнуть темні грона островів, Тебе помчала далеччю морів Жадоба золота, пригод […]...
- “Встелю килимом ослін…” Встелю килимом ослін. Відіб’ється відо стін зелень, жовть і червінь, ніби весен первінь. Білий застіл дам на стіл, мед липневий […]...
- “На кучугури…” На кучугури Важких снігів Крижано-хмурий Лягає гнів. О серпе в небі, Тонкий, легкий, Землі-ганебі Рони скалки! Я простягаю Ковші долонь, […]...
- “Думи мої, думи мої…” Думи мої, думи мої, Де ви подівались, Нащо мене покинули, Чому одцурались? Покинули, загинули Десь-то за морями; Не вимолю, не […]...
- “І засміялась провесінь: – Пора…” І засміялась провесінь: – Пора! – за Чорним шляхом, за Великим Лугом – дивлюсь: мій прадід, і пра-пра, пра-пра – […]...
- ДИКІ ДУМИ Гой думи ж ви мої! Гой чорні ж ви мої, Та де вас подію? Украй Чорногори, украй золотої На шквару […]...
- “Красива осінь вишиває клени…” Красива осінь вишиває клени Червоним, жовтим, срібним, золотим. А листя просить: – Виший нас зеленим! Ми ще побудем, ще не […]...
- ДУМИ МОЇ, ДІТИ МОЇ Думи мої, діти мої, Лихо мені з вами! Поклав би я вас, як жовняре, Пишними рядами, Та боюся, що вас […]...
- “Жовтих плям тривожне коло…” Жовтих плям тривожне коло, Слів байдужих кайдани. Може, сонце прохололо, А як ні, то поверни Не ясні дарунки травня, Не […]...
- “Я тій сльозі сказав: не йди…” Я тій сльозі сказав: не йди. Я тій сльозі сказав: сиди. Сиди, не плач, моя сльоза, Сиди, не плач, як […]...
- СТАРИЙ МОТИВ НА НОВИЙ ЛАД Завірюха-віхола На весь світ наїхала, За саньми – пурга… Заметіллю сивою З юною, красивою – Їде дідуган. Кружеля метелиця, А […]...
- “Червінні дні грибного духу…” Червінні дні грибного духу поволі скресли, без знаку, торкнувшись легко тільки слуху летючим шерхотом в листку. З глибоких нуртовинь небесних […]...
- ТРОЯНДИ Й ВИНОГРАД Із поля дівчина утомлена прийшла І, хоч вечеряти дбайлива кличе мати, За сапку – і в квітник, де рожа розцвіла, […]...
- ПРОВИНА Ми провинились, боже; ми – в болото насіння кинули. Воно ж-росте: так плавно вгору тане і цвіте, мов протилежність свічки. […]...
- СЛУЦЬКІ ТКАЛІ Від ниви рідної, від хати, Де чути діток голоси, Вони узяті в двір багатий Барвисті ткати пояси. І так щодня […]...
- “Мамині руки шорсткі…” Мамині руки шорсткі, Як листя картопляні, Мамине в зморшках лице, мов листок картопляний… Радість у нас – зацвітає у мами […]...
- “Течуть сторучайно дюни…” Течуть сторучайно дюни, Піски суховійно дмуть, Буруни, бутні буруни Мою замітають путь. Як смерчі – димучі зарви. Як вихор – […]...
- “По світах я скитався, мов скит…” Марії Гарасевич По світах я скитався, мов скит, Потоптав я нерідного рясту. Хто ж тепер я? Бідар? Сибарит? Лиш ловець […]...
- 5. СІТКІВКА Квадратова площа. Нитяний місток. Білі молодці й дівчата білі сновигають поміж стінами сіток по піску, що мов підлога в віллі. […]...
- “Збулось пророцтво Крі: списи й вігвами…” Збулось пророцтво Крі: списи й вігвами Обвіяв мир – і битою порохи Лягли на свіжі просіки й шляхи, Що клали […]...
- САСКАЧЕВАНКА. Романс Я зустрінув тебе у блакитнім гаю. Ти зривала у кошик малину. Вітерець колихав білу сукню твою, Обіймаючи стан тополиний. Чудодійно […]...
- Облітають квіти, обриває вітер Облітають квіти, обриває вітер пелюстки печальні в синій тишині. По садах пустинних їде гордовито осінь жовтокоса на баскім коні. В […]...
- “Над бідою Твоєю не плачу…” Над бідою Твоєю плачу, Не жаліюсь на долю свою, Хоч і відаю долю ледачу І болючу до сліз – не […]...
- В ЧОРНОМУ ЛІСІ В Чорному лісі музейна тиша Спогади чорним гіллям колише, В лісі Чорному – чорні тіні І кров запечена на корінні. […]...
- ПОЗИЧАТИ ВОГОНЬ Це сьогодні не всім відоме. Дивлюсь у кого димить комин. Не видно. Біжу аж на край села. Хатина мала. Ще […]...
- “Думи мої, думи мої…” Думи мої, думи мої, Ви мої єдині, Не кидайте хоч ви мене При лихій годині. Прилітайте, сизокрилі Мої голуб’ята, Із-за […]...
- ХВИЛИНИ Якби мої думи німії Та піснею стали без слова. Тоді б вони більше сказали, Ніж вся отся довга розмова. Якби […]...
- МАКАРІВСЬКИЙ ЯР І степ, і літо, й сонце яре, Долина Висі дорога… І що мені із того яру, Що крізь дитинство проляга? […]...
- Allegro giocoso А по тисячі літ за мавпами, після смерті і після погонь, – воз’явився, як мамут, на наших мапах золотої ліхтарні […]...
- БАЛАДА ПРО СТУПУ Гула, гуркотіла, двигтіла епоха, Жила в епосі тітка Мартоха. Епоха петлі зривала з дверей, Жив в епосі дядько Варфоломей. Які […]...
- АРІКА Вітре пустині, ти сушиш Уста й приносиш Келих молитви. Іржею мосяжну в долоні Водорості рудаві У зморшках предвічних вод. Не […]...
- “До думи дума доруша…” До думи дума доруша… Стодоли дум – в одну стодолу! Дивись і думай, моя доле, – До думи дума доруша. […]...
- Опівнічний політ з високого замку авжеж не райський сад не світять помаранчі загублено стежки і втрачено сліди а все що є у нас ліхтарик на […]...
- ЕТЮД ПРО ХЛІБ Яйце розіб’є, білком помаже, На дерев’яну лопату – та в піч, І тріскотітиме іскрами сажа – Мініатюрна зоряна ніч. На […]...
- “У здивуванні знов стою німому” У здивуванні знов стою німому: Чи все то сон, чи справді наяву? …З гілок вишневих – дивних космодромів – Бруньки […]...