“А нумо знову віршувать…”
А нумо знову віршувать.
Звичайне, нишком. Нумо знову,
Поки новинка на основі,
Старинку божу лицювать.
А сиріч… як би вам сказать,
Щоб не збрехавши… Нумо знову
Людей і долю проклинать.
Людей за те, щоб нас знали
Та нас шанували.
Долю за те, щоб не спала
Та нас доглядала.
А то бач, що наробила:
Кинула малого
На розпутті, та й байдуже,
А воно, убоге,
Молодеє, сивоусе,-
Звичайне, дитина,-
І подибало тихенько
Попід чужим тином
Аж за Урал. Опинилось
В пустині, в неволі…
Як же тебе не проклинать,
Лукавая доле
Не проклену ж тебе, доле,
А буду ховатись
За валами. Та нищечком
Буду віршувати,
Нудить світом, сподіватись
У гості в неволю
Із-за Дніпра широкого
Тебе, моя доле!
[Перша половина 1848,
Орська кріпость]
(2 votes, average: 4,50 out of 5)
Related posts:
- “Якби зустрілися ми знову…” Якби зустрілися ми знову, Чи ти злякалася б, чи ні? Якеє тихеє ти слово Тойді б промовила мені? Ніякого. І […]...
- “Самому чудно. А де ж дітись?..” Самому чудно. А де ж дітись? Піп діяти і що почать? Людей і долю проклинать Не варт, єй-богу. Як же […]...
- І знову дощ і знову знову знову і знову дощ і знову знову знову ми мовчимо і знову мовчимо і знову не наважимось немов глумливий дощ підслухає […]...
- “Минають дні, минають ночі…” Минають дні, минають ночі, Минає літо, шелестить Пожовкле листя, гаснуть очі, Заснули думи, серце спить, І все заснуло, і не […]...
- “І знову десь на обріях помалу…” І знову десь на обріях помалу Розгойдує незримі хтось кадила І синявою стеле, як бувало… І знову моя Осінь десь […]...
- “Не тополю високую..” Не тополю високую Вітер нагинає, Дівчинонька одинока Долю зневажає: “Бодай тобі, доле, У морі втопитись, Що не даєш мені й […]...
- “Мій боже милий, знову лихо!..” Мій боже милий, знову лихо!.. Було так любо, було тихо; Ми заходились розкувать Своїм невольникам кайдани. Аж гульк!.. Ізнову потекла […]...
- Г. 3 Немає гірше, як в неволі Про волю згадувать. А я Про тебе, воленько моя, Оце нагадую. Ніколи Ти не здавалася […]...
- “То дощ, то сніг, то знову дощ…” То дощ, то сніг, то знову дощ, І листя лопотіло, Побуровіла нехворощ, Вода на зиму сіла. Піввітру пахло ще теплом, […]...
- “Знову сонце зійшло…” Знову сонце зійшло, День прибув… Як мене не було, Де ж я був? Мабуть, жив у зорі – В напівсні; […]...
- “Я дома. І знову ночами…” Я дома. І знову ночами Наснюся я сам собі… Пливу не човном, а ночвами На хвилі на голубі. А мати […]...
- “Якби мені черевики…” Якби мені черевики, То пішла б я на музики, Горенько моє! Черевиків немає, А музика грає, грає, Жалю завдає! Ой […]...
- МОЯ ДОЛЯ Ти зі мною, моя доле, в радості й журбі. Не кляну тебе ніколи, а клянусь тобі. Доле, ненько моя сива, […]...
- “І знову брата брат…” І знову брата брат Веде в цегляну нішу. І плаче брату брат, І гірко в очі дише. І каже брату […]...
- “Я ЗНОВУ ЧІТКО ПІЗНАЮ…” Я знову чітко пізнаю окресленість осінніх візій в наскрізь провітренім гаю, в його просвітленості сизій, де облетів останній лист – […]...
- “І знову цілу ніч верзлося…” І знову цілу ніч верзлося: біжу зацькований, мов звір, і слід кривавиться на росах, і піт рудий туманить зір. І […]...
- “І знову гуляють сніги…” І знову гуляють сніги, І знову морози тріскучі, І схилені верби плакучі Стоять наче срібні стоги. Зрівняла зима береги, Ріку […]...
- “І знову надходить весна…” І знову надходить весна, І ріки з-під льоду скресають. Заклично цвіте далина, І з вирію птиці вертають. Летять вони вдень […]...
- Ти знову повертаєшся в той дім Ти знову повертаєшся в той дім, де, мов гіркі сувої самовидця, лежать роки. А вже прийдешні лиця біліють, ніби маски […]...
- “І знову сам воюю проти себе…” І знову сам воюю проти себе – Два чорти скарапудились в мені. Один волає: “Зупинись! Не треба!” Штовхає інший: “Не […]...
- В казематі (“Чи ми ще зійдемося знову…”) XII Чи ми ще зійдемося знову Чи вже навіки розійшлись? І слово правди і любові В степи і дебрі рознесли! […]...
- “Он чого ти почорніло…” “Он чого ти почорніло, Зеленеє поле?” “Почорніло я од крові За вольную волю. Круг містечка Берестечка На чотири милі Мене […]...
- “ЗНОВУ ВИЗРІТИ ЗЕРНАМИ СЛІВ…” Знову визріти зернами слів Переливам перлиним у небі! Голубами вже ранок присів На привітні гілки яблуневі. Чепуриться ранкове гілля І […]...
- “Поспати знову птахи не дали…” Поспати знову птахи не дали, У саклях сонце вікна заливає, Проміння мчить, немов живі вали, Мов океан, що острови змиває. […]...
- “Чи то недоля та неволя…” Чи то недоля та неволя, Чи то літа ті летячи Розбили душу? Чи ніколи Й не жив я з нею, […]...
- Туман, туман долиною Туман, туман долиною, Добре жити з родиною. А ще лучче за горою З дружиною молодою. Ой піду я темним гаєм, […]...
- “Туман, туман долиною…” Туман, туман долиною, Добре жити з родиною. А ще лучче за горою З дружиною молодою. Ой піду я темним гаєм, […]...
- “Закувала зозуленька…” Закувала зозуленька В зеленому гаї, Заплакала дівчинонька – Дружини немає. А дівочі молодії Веселії літа, Як квіточки за водою, Пливуть […]...
- “Половина саду квітне…” Половина саду квітне, Половина в’яне. Серед яблунь стану квітнем, Огорни, тумане. Може, вийде опівночі, Де колись ходила, – Чорні брови, […]...
- І знову дні руді та бурі І знову дні руді та бурі, такі щасливі та сумні! Ми не обернемо на бурі свої ридання і пісні. Невже […]...
- “Знав той же Сфінкс, і знову жде одгадок…” Знав той же Сфінкс, і знову жде одгадок. Повзуть залізні змії по степах. Дедала бистроумного нащадок Пливе, як хижий і […]...
- “Переписую знову чомусь…” Переписую знову чомусь куці ролі забутої драми, і повірить, як завше, боюсь в те, чого і не буде між нами, […]...
- “Вві сніг наш заєць знову задрімав…” Вві сні наш заєць знову задрімав. Якби не в сні, то де бі йому дрімати? На теплу землю вухонько поклав […]...
- “І знову день за книгами пройшов…” І знову день за книгами пройшов, Душа впивалась думами й чуттями, А за вікном розквітлими садами Торжествували травень і любов. […]...
- “От і знову в позолоту…” От і знову в позолоту Одягаються Карпати – Літо скінчило роботу, Літо хоче подрімати. Ти ж трудися на здоров’я, Люба […]...
- “Не так тії вороги…” Не так тії вороги, Як добрії люди – І окрадуть жалкуючи, Плачучи осудять, І попросять тебе в хату. І будуть […]...
- І знову день – мов світлі соти І знову день – мов світлі соти. Свій шлях облітує бджола. Поезія – моя робота, Душі й бентежного чола. Щодня. […]...
- ПО ЛЬОДУ (За мотивами народної пісні) По льоду, по льоду свою долю поведу. Доле моя швидкоткана, під тобою крига тане… Жовта тріщина біжить, щоб заткати білу […]...
- Знову лежу Знову лежу серед сонних ромашок, Поглядом птиць проводжаю І на тополі два імені наших Понад собою шукаю. Ось вони – […]...
- “За пишним святом – знову будні…” За пишним святом – знову будні, Одноманітні дні й труди. Так є, і так було завжди, І так, мабуть, довіку […]...