Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“Самому чудно. А де ж дітись?..”

Самому чудно. А де ж дітись?
Піп діяти і що почать?
Людей і долю проклинать
Не варт, єй-богу. Як же жити
На чужині на самоті?
І що робити взаперті?
Якби кайдани перегризти,
То гриз потроху б. Так не ті,
Не ті їх ковалі кували,
Не так залізо гартували,
Щоб перегризти. Горе нам!
Невольникам і сиротам,
В степу безкраїм за Уралом.

[Друга половина 1847,
Орська кріпость]

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


“Самому чудно. А де ж дітись?..” - ШЕВЧЕНКО ТАРАС