Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ЖИВІТ МОВ ОКСАМИТ

Безлунних хвиль збираю темні тіні
Що струять межи струн співучої вйоліни
У дно життя дивлюсь в магічне дно свічада
Збираю співи тайн безболісно і радо

Тремтить рука в безшумнім хвилюванні
І серце тисне жах б безмовнім сподіванні
Безжурне світло ллє різноманітні плями
На струни голосні на пасма фіміаму

Живіт мов оксамит і ліжко повне сяйва
В панчохах ноги ще не будуть вони зайві
І знову затремтять заплачуть тихо тіні
Перед офірою мораль схилилася уклінно

Це свято тіла є гарячого як жар
Що затуманює у присках випроміння
І на свічаді дні женуть юрму примар
І я й вони ідуть на жертівник горіння.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 3,33 out of 5)

ЖИВІТ МОВ ОКСАМИТ - СЕМЕНКО МИХАЙЛЬ