ДВА НОЖІ

Related posts:

1. “Десь тут ішли солдати…” Десь тут ішли солдати в літню пекучу днину… Десь не діждала мати з бою додому сина… В’яне холодна рута, паморозь […]...
2. “Десь є там яр у глибині полів…” Десь є там яр у глибині полів, Десь є там я над яром тим дніпровим. У тім яру на темнім […]...
3. ЗАПЛЕТИ КОСУ МІЦНІШ Я на страждання тебе веду – На повільне згорання. Вибухнемо на прощання – Так написано на роду. І, може, в […]...
4. МІСЬКИЙ САД Буду ходити у міський сад. Там кабаре і фарс. Люблю, коли в душу просковзує гад – Тоді так багато фраз. […]...
5. ПІСНЯ. “Сиротина я безродний…” Сиротина я безродний, Десь загину в чужині – І ніхто очей холодних Не закриє там мені. І нерідною рукою Буду […]...
6. РЕПЛІКА Хочеться казки. Хочеться тиші. Галаси, сурми виснажили мозок. Серце – серце моє ледве дише, Ніби йому дали 100 різок. Хочеться […]...
7. МРІЯ ПРО МОЛИТВУ Коли понад вишками грім прогримить, А з лісу запахне неприбране сіно – Я Бога благаю: дозволь хоч на мить Побачити […]...
8. “Огні горять, музика грає…” Огні горять, музика грає, Музика плаче, завиває; Алмазом добрим, дорогим Сіяють очі молодії; Витає радость і надія В очах веселих; […]...
9. ДОЛЯ І ПЕРО Перстом не осінив ще патріарх, Але в житті чогось я, мабуть, варт… Сади, онуки… І чимало справ – Все, чим […]...
10. ГРАКИ ВІДЛІТАЮТЬ Граки зимують десь на Україні. Вони в мордовське небо піднялись – І потемніло всюди. Чорні тіні На землю кинула холодна […]...
11. РІДНИЙ ДРУГ Зринали друзі, наче сон, бувало, й сидори носили. А друг порібен, як озон, коли вже дихати несила. А друг приходить […]...
12. ВИЗВОЛЕННЯ Зачотів, лекцій, дум і хвилювань Позаду залишились довгі смуги, Коли їм тьмою крились виднокруги І товариство їх топило в твань. […]...
13. ВІЗЕРУНОК СВОБОДИ Тризуб – на вилозі, тризуб – на авто, Тризуб – на снігу, на асфальті, на стінах… Немає страху, не карає […]...
14. “Ніби ми й жили, надриваючи жили…” Ніби ми й жили, надриваючи жили, Ніби в нас не було ані рідних батьків, ні дідів. Ніби день, що минув, […]...
15. МЕТЕОР Ось блиснув метеор і згас, Як у життю щасливий час. І на всесвітнім цвинтарі Лягли десь відламки зорі. Так розпадалися […]...
16. “Тут матері завішують дітям…” Тут матері завішують дітям Золоті диски при вході в шатро, Щоб вітер їх колихав і наводив Сон на дитячі вії. […]...
17. СІЛЬСЬКА ІДИЛІЯ (Осінні роздуми літнього односельця) Десь там прогрес, а тут старе болото, Лишень густіше – з-під важких коліс, І я вже вріс, мов ясен коло […]...
18. “Горноброва, пожежностанна…” Горноброва, пожежностанна, снами виміряна і трачена, зголоднілим поглядом спалена, непокірна, нічна і лячна. Як твоє розпросторилось тіло! Як прозріло мені […]...
19. “З радості плачу…” З радості плачу. Плачу з біди… Стежкою юнача, Де ж ті сліди – Босої ніжки Світла печать?.. Тільки доріжки Вміють […]...
20. “Сміх і щебети, і галас…” Ш. Сміх і щебети, і галас… Десь із кожного двора Позбиралась – позбігалась Для розради дітвора… Знайдеш, материне око, Де […]...
21. ДО ПОБАЧЕННЯ Черв’як зневір’я гризе і душить. Минули дні коли я вірив. Може цей демон мене задушить, Може мене розважать Сускегана чи […]...
22. НІЧ Ніч. Ніч. Ніч. Стукотить у скронях. Порожньо в долонях. В серці – ще сумніш. В очах Жах. Ніч. Ніч. Ніч. […]...
23. РУХ БЛАГАЛЬНИЙ Украдь Мої думи Розріж Міць ниток Щоб зшиток Не брать. 13. V. 1917. Владивосток...
24. “Послав я в небо свою молитву…” Послав я в небо свою молитву: О боже, боже, спини ти кров. Спини ти зваду, подай пораду, Поглянь на діти, […]...
25. ЗОРЯ-ПОЛОНЯНКА Раніш мороз нагнав на птаство страху, А нині дощ берези полпва. У бочку із казармового даху Накапала водиця дощова. Чому […]...
26. ОБЖИНКИ Як любить він цю пору осяйну! Упоралась… пече, аж небу жарко. Обжинки на далекому клину: Вінки, і жарти, і святкова […]...
27. Так буває вічно і ніколи так буває вічно і ніколи сонний дим на землю опада золотих хмарин ламкі околи сонця кров солом’яно-руда так перетинаються і […]...
28. ЗОРЯ-ПОЛОНЯНКА Раніш мороз нагнав на птаство страху, А нині дощ берези полива. У бочку із казармового даху Накапала водиця дощова. Чому […]...
29. ДЕКОЛИ Деколи хочеться серцю Квіткою бути пахучою, Деколи хочеться в небі Зіркою стати горючою. Деколи хочеться серцю Стати терном чи кропивою, […]...
30. НІЧ Пам’ятатиму ніч Останню ніч Проклинаю ніч Безтямну ніч Пам’ятатиму ніч. 17. I. 1917. Владивосток...
31. “По блакитному степу…” По блакитному степу Вороний вітер! Пригорнув раз та й подався – Вороний вітер… Вийшла жита жати я. Громова хмара! Ой […]...
32. ЩОБ ДЕСЬ РУКА НАКРЕСЛИЛА Коли то на трьох темних вістрях кровію сплив світ і дерево пізнало свій закон, тоді настала тиша й не було […]...
33. ЗАСКРИПІВ ЛІС З ранку повіяло вітром з півночі – Замело. Спить село В лінощах. Застогнав зашумів заскрипів ліс Темною нічкою Шумить нід […]...
34. ЦВИНТАР НАД ВІТОЮ Десь тут шлях свій починала Віта, Туманами сивими повита. Від ріки, яку шукати годі, Залишилась назва у народі. Віта, Віта! […]...
35. ПОНАД БЕРЕГОМ Липне грязюка до ніг над Сучаном Після дощу. Кинув у воду капусти качан, Кричу. Скінчивсь, – і другого не буде, […]...
36. НАД БУГОМ НАД БУГОМ Гей, річенько бистренькая, Гей, стань, подивися, Як я плачу, як горюю! – Зо мнов пожурися. Твої води веселенькі, […]...
37. МІСТО Осте сте бі бо бу візники – люди трамваї – люди автомобілібілі бігорух рухобіги рухливобіги berceus* кару селі елі лілі […]...
38. ДВІ ПІРАМІДИ Біля моря дві піраміди Ми в долину їдемо Де прозорий Сучан. – Глянь! Ніч. Плями чужі. Живої душі Не знайдеш, […]...
39. ПРОЩАННЯ Прощай, весела сторона! Я б не покинув України: Твоя пахучая весна, Твої квітчастії долини, Твої веселі небеса, Твої луги, твої […]...
40. У СОФІЇВСЬКОМУ СОБОРІ В Софіївськім соборі скоморох На скрипці грає. Господи, я чую! Душа моя з далечини епох До мене йде. Я плачу […]...