ЗАСКРИПІВ ЛІС

Related posts:

1. ПЕЙЗАЖ Вечір охоплює далі неясні Гори окутує в сині серпанки Тони прозорі сухі і безстрасні Плинучий в сутінь спів колисанки. Над […]...
2. “Окропило окропом…” Окропило окропом і сліди замело. Покотило в Європу – за сади, за село. Відлетіло на захід. Лиш під грім канонад […]...
3. ПОНАД БЕРЕГОМ Липне грязюка до ніг над Сучаном Після дощу. Кинув у воду капусти качан, Кричу. Скінчивсь, – і другого не буде, […]...
4. ПРОМІННЯ ГАСНУТЬ Струїть вода і плещесь весело По камінцях Сріблиться плесками кришталить весла Блідий Сучан. Проміння гаснуть в воді зливаються Мов без […]...
5. ДВІ ПІРАМІДИ Біля моря дві піраміди Ми в долину їдемо Де прозорий Сучан. – Глянь! Ніч. Плями чужі. Живої душі Не знайдеш, […]...
6. ТАЙФУН Повіяло зашуміло з моря На Брата і Сестру* Понесло на долину хору Примари без рук. Шматками темряви закидало міжгір’я Чорними […]...
7. “Замело, засипало, завіяло…” Замело, засипало, завіяло, Лиш дими снуються над селом. Від дубів з нахмуреними віями Густо віє богатирським сном. І ніде нікого, […]...
8. “Холодом повіяло. Настали…” Холодом повіяло. Настали Непривітні і короткі дні. Всі ліси давно пооблітали І стоять похмурі й мовчазні. Холодом повіяло. Осінні Вогнища […]...
9. Місяцю-князю! Місяцю-князю! Нічкою темною Тихо пливеш ти Стежков тяємною… Ніжно хлюпочеться Воздушне море, Так в нім і хочеться Змить з серця […]...
10. ЗАМЕЛО Бродиш, коли Грегіт замело, п’єш каву, коли впали сніги на плечі й нові падуть. Слова живого не випустиш, гейби з […]...
11. ВІДБЛИСКИ З самого ранку з дня капали сльози Переплакав день лише надвечір Заспокоївся кинув хникати і хлюпати погрози Хусткою втирає очі […]...
12. СКІФСЬКА КОЛИСКОВА Колесо котить себе. В голосі колеса сухо. Степ даленіє в рябе, Дихає спеченим духом. Дим засина з колоском, Сплять жеребці […]...
13. ШУКАННЄ-ВИКЛИКАННЄ Ще любо дивляться на мене карі очі, І біла рученька в моїй руці тремтить, І від речей моїх серед німої […]...
14. МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ – Марієчко, качки у небі!.. Сладо! До ранку й спогад вітром віднесе. Ти знов мені привидишся Елладою, А я собі […]...
15. НАША ПЛЯМА Щорана я роблю моціон І зустрічаю неодмінно. А надвечір – ми біля бухти незмінно І на нас дивиться Оріон. Тоді […]...
16. “Гей! Та доки сумувати…” Гей! Та доки сумувати? Доки сліз потоком лить? Геть же, смутку, з мої хати! Я веселим хочу жить! Я для […]...
17. “Злягло та й спить…” Злягло та й спить… Хай спить, допоки спиться, І не будім, і не тривожмо сну, Тривожно й так, жорстким часто […]...
18. “На стрімчастих скелях…” На стрімчастих скелях, Де орли та хмари, Над могутнім морем, В осяйній блакиті – Гей, Там Розцвітали грози! Розцвітали грози… […]...
19. ТЕРЕН С. Гуляєву На скелі безмовній я Внизу маневрує потяг. Між гір зміїться колія. Нагнулась з неба високостість. Затока спить, зморщивши […]...
20. ПОВЕРНЕННЯ А хата крейдою біліла І осипалась, ніби мак. Та хата знов мені боліла, Немов не хата, а тюрма. Їй все […]...
21. “Ліси у ряст убралися барвисто…” Ліси у ряст убралися барвисто, Дощами квітень рясно відшумів. Під молоді перегуки громів Зійшов на землю травень урочисто. Зело відчуло […]...
22. ТИ ПРИЙШЛА Ти прийшла – і повіяло маєм, і кімната моя зацвіла… Та уже я тебе не спитаю, де ходила і з […]...
23. ОЙ ЛЮЛІ, СМУТКУ! Он люлі, люлі, химерний смутку! Шепоче вільха і верболіз; Задума квилить, шовкові вії Срібляться ясним брильянтом сліз. Ой люлі, люлі, […]...
24. “Минули літа молодії…” Минули літа молодії, Холодним вітром од надії Уже повіяло. Зима! Сиди один в холодній хаті, Нема з ким тихо розмовляти, […]...
25. МИР Світає. Спить дружина. Спить дочка… Мені ж не спиться. У вікно прочинене дмухнув червневий чистий вітерець і ледь торкнув листок […]...
26. Осінній дощ Шумить дощ осінній, шумить монотонно. Скляні переливи, скляні передзвони. І схлипи довкола, і сльози невтішні, І скаржаться вітрові клени і […]...
27. “Такий похмурий вечір нині…” Такий похмурий вечір нині, кривавий захід знов мовчить, і западає тінь в долині, і вітер з півночі шумить. А потім […]...
28. ДУША ЖУРАВЛИНА Курличе душа журавлина і пружить морозне крило. Десь там, на іскристій рівнині, не спить у заметах село. Над ним у […]...
29. ЖУРБА Стоїть гора високая, Попід горою гай, Зелений гай, густесенький, Неначе справді рай. Під гаєм в’ється річенька, Як скло вона блищить; […]...
30. ЦИГАРОЧКА Закурю ото цигарочку Болгарського тютюну. А сини мої, шинкарочко, Загинули у війну. То налляй мені ще чарочку Угорського вина. А […]...
31. “Загнуздані…” Загнуздані крижасті ясени дрижать і рвуть гнуздечки вітру. День вкопаний. По щиколотки в землю. Верба, мов день, обчухрана, ребриста, прорвалась […]...
32. СЛОБОДА Село моє, вишнева Слобода! Вже не село ти, але ще й не місто. Тече Мурашки спінена вода, спливає дим на […]...
33. ГОЛУБ Ой застогнав голуб У темній дуброві На гольї сухенькій; Ой заплакав тяжко Гіркими сльозами Козак молоденький. Ой застогнав голуб У […]...
34. “Човен хитається серед води…” Чом в Тебе Дівчино Уста солоденькі Човен хитається серед води,* Плеще об хвилю весло. В місячнім сяйві біліють сади, Здалека […]...
35. “Напинайте рогожі вітрил…” Напинайте рогожі вітрил; Океан – прикидається злим! Він могутні обійми відкрив Дітям сонця і дітям своїм. Там – на півночі: […]...
36. ОЧІКУВАННЯ НАСОЛОДИ Очиці – дві голубки з-за серпанку, Волосся – стадо гілеадських кіз, Канарком примостивсь на личку ніс, Цокочуть зуби – ціп’ята […]...
37. ВОДЯНИК Сивоусий, згорблений, прагнучи спочину, Я заліг і гріюся – сплю на дні ріки, У кушир закутаний, наче в павутину, Сиплються […]...
38. НЕВІДОМИЙ Він лишився один. Він стояв до останку. Розстріляли його ім’я за селом на світанку. І далеко від дому крізь планету […]...
39. “Темна ніч, вітрець тихесенький…” Темна ніч, вітрець тихесенький Зашумів в моїм вікні; Дощик капає дрібнесенький, В серце падає мені. Ні, се мрія доторкнулася І […]...
40. ВЕЧІРНЄ Мить по заході сонця. Монотонно шумить очерет, І трава, мов сонна, Хилиться, клониться… Спить степ. Зеленою лінню, Розтопленим оловом Пливе […]...