ВИЗВОЛЕННЯ

Related posts:

1. Прощання смислу – вирок і пророцтво прощання смислу – вирок і пророцтво словам не доторкнутися до слів допоки губи вимочивши оцтом не заговориш: істина – в […]...
2. ВЕРЕТЕБА Бува, така окреслиться потреба, От хочеться повідати, і квит, Що, крім висохлих гір, морів і неба, Існує на Подолі Вертеба […]...
3. “семимильні провини безсилі як крони дерев…” семимильні провини безсилі як крони дерев їм замало повітря аби не зурочити простір ти тікав не від них а від […]...
4. Я – СУЦІЛЬНЕ ЖАДАННЯ ТЕБЕ Безвідмовне, безмовне, безмірне… Я – рабиня твоя і царівна. Хоч і в пекло з тобою тепер! Хоч на плаху – […]...
5. Нерожденному Спи, мой брат, Я твоя колыбельная. Одеяло твое – Белый снег полей. Под подушкой – Разлив голубых морей, Будет светлой […]...
6. “Я думав – сам іду. Дорога…” Я думав – сам іду. Дорога, І витребеньочка-ріка, Та дика яблуня-обнога, Та ще сорока з Меджибога, Що у колгоспі “Перемога” […]...
7. МАРКО ПРОКЛЯТИЙ Дорога й дорога! Пил континентів В’ївся в облич борозни, Хтось плакав, і виросло море. Розділюй мир І жменю тихих слів, […]...
8. ТОСТ Ти тут! Ти тут! Кохана, ти як світ, – Початок і кінець твій загубився… Багряною півчарою схилився В вологих сонцетінях […]...
9. НОВОРІЧНІ МОТИВИ Як сніг лапатий, тихо Новий рік Іде до нас святково-іграшковий, І забуваєш про суворий вік, Про холод за вікном, про […]...
10. Тебе не любить? Ну то й що? Тебе не любить? Ну то й що? Вона не перша, не остання. Є два мiльярди жiночок, I серед них твоя […]...
11. “Ти, мов яблуко з галузки…” Ти, мов яблуко з галузки, Впала в трави молоді. Я звільнив тебе від блузки, Клавши руку на груді. Я звільнив […]...
12. ЗАКІНЧУЮЧИ Хто ж потребує слів твоїх? Чи той, що важить хліб і сіль, чи той, що відсотки рахує, чи той, що […]...
13. “Ромашко моя вечорова…” Ромашко моя вечорова, не хмарся, усе промине. Зажура твоя чорноброва гнітить і чарує мене. На серці і легко і важко […]...
14. “Мені ти маму замінила…” Мені ти маму замінила. Я маю силу, маю крила. А в думах – серпень, давній серпень. І серп невмілий, гострий […]...
15. “Відшаруділо під ногами листя…” Відшаруділо під ногами листя, І віджурилось небо журавлями. Осінній смуток овіває лиця, І холодок прощання поміж нами. Невже це – […]...
16. УКРАЇНСЬКЕ АЛЬФРЕСКО Над шляхом, при долині, біля старого граба, де біла-біла хатка стоїть на самоті, живе там дід та баба, і курочка […]...
17. РОМАНС Не говори, не говори Про світанковий яр, Там сплять прощання явори Під вибухами хмар. Бродили щастям дні мої З тобою […]...
18. ГРОТЕСК Здається десь… Для кожної людини… У певному контексті… Є зразок вікна… Яке чарує, мов гротески… На келиху червоного вина… Вікно […]...
19. “Титани! Ось він перед вами…” Титани! Ось він перед вами – колючий, гострий чоловік. Непримиренними словами на муки він себе прирік. Чого, чого йому потрібно […]...
20. ЗА ТОБОЮ На човнах золотих Заплива молодик За тополю… За тобою лечу, Журавлино ячу За тобою… А туман-ворожбит Зав’язав мені світ Ворожбою. […]...
21. ЗОЗЕНДРОПІЯ (Уривок) Червоні чвари! Час червоний! Чурило черево чи чоло, чи чо, чи чох, чи чор зна що? Чи очі плачуть, чи […]...
22. “Це осінь це осінь це осінь…” Це осінь це осінь це осінь на срібну дорогу вийшла і долю нам бабиним літом і листям черленим пряде Це […]...
23. “Я комусь приснився…” Я комусь приснився смішний на рік молодий говорив усе те що забувається після пробудження або не говорив звучала спокійна музика […]...
24. PRO DOMO Яка ж гірка, о Господи, ця чаша, Ця старосвітчина, цей дикий смак, Ці мрійники без крил, якими так Поезія прославилася […]...
25. ДЗВІН ОСТРОГА Доріг в житті стелилося немало, А ця мені дорога дорога, Де вигляда за межиріцьким валом Високочолий профіль Острога. Тут чую […]...
26. ДОРОГА Довга остання дорога Додому, на Україну, Довша від сірої, з Криму, Солоної – за чумаками… З баюрами і рівчаками, Болотом […]...
27. МОНОЛОГ АТЛАНТА Пливуть перед очима жовті кола, І піт із мене цебенить струмками. Здається: мить – і гепнеться додолу Це кляте небо […]...
28. “Ще під інеєм човен лежав без весла…” Ще під інеєм човен лежав без весла, Ще не скреснув мороз, далина не воскресла – З того боку снігів задиміла […]...
29. МОЛОДА УКРАЇНА Яка ж я гірка, о Господи, ця чаша, Цей старосвітський повітовий смак – Ці мрійники без крил, якими так Поезія […]...
30. Зі збірки “СОНЕТИ І ЕЛЕГІЇ”НОВА УКРАЇНСЬКА ПОЕЗІЯ Коли ж то, Господи, мине нас цяя чаша? Ця старосвітчина, цей повітовий смак, Ці мрійники без крил, якими так Поезія […]...
31. “І являвсь мені Господь…” І являвсь мені Господь В громі, бурі і росі, У веселках, зореницях І в симфонії комах. І являвсь мені Господь […]...
32. ДВІ ПІСНІ I Я бачу все : час зморшками обличчя зриє, а теплі коси вкриє іней незчисленних зим. Я бачу… Висохлі уста, […]...
33. ПРОЩАЛЬНИЙ РОМАНС А я тебе кидаю В світі такому холодному. Всі клятви й обіцянки Раптом упали в ціні. І тільки два слова, […]...
34. “Даремне ти турбуєшся, поете…” Даремне ти турбуєшся, поете! Ще вистачить сюжетів для поем. Візьми число щоденної газети – там тисячі невиспіваних тем. Заглянь лишень […]...
35. “Уже тоді, оповесні, коли…” Уже тоді, оповесні, коли Горища пахнуть першим сіном І гарбузи цвітуть між картоплями. Уже тоді прощання полохливе Носив я в […]...
36. “Коли помру – прийдіть до мене, люди…” Коли помру – прийдіть до мене, люди, Свічки прощання мовчки запаліть. По мені безліч днів щасливих буде І неповторних веселкових […]...
37. “Я твоя… шепотіли вуста, шелестіли, мов трави…” Я твоя… шепотіли вуста, шелестіли, мов трави. І ця ніч шепотіла, і грім шелестів за вікном. Я твоя… шепотіли вуста, […]...
38. “Не виллєш сліз…” Не виллєш сліз, Не виллєш сліз Ніколи, ах ніколи! Життя, як той скрипливий віз, Волочиться поволі. А перед ним Туман […]...
39. ВІЧНИЙ ВОГОНЬ – Де ви, душителі?.. Контрреволюція! Тиша. Надгробне холодномармурове мовчання – Сиво сріблясті кремлівські ялини, покручена цвинтарна горобина… Гіркі почуття: крик […]...
40. ДОН КІХОТ Ви від’їжджаєте. Так просто і природньо Змінить в потребі Прагу на Берлін. А я… (Балбес!) Отож не ждіть сьогодні Належних […]...