КАМІНЬ
1.
Камінь не має вікон,
він не має очей.
Нашим безкровним віком
тиша його тече.
Він від місяця чужчий,
ближчий, ніж далеч у снах.
У звуків байдужій гущі
німо питає нас.
Б’ються об камінь марно
тисячі смутків і щасть, –
тільки линам та сарнам,
дар середини дасть.
2.
Часом з каменем сором :
наука буття щемить.
Мрієм його собором,
часом, що вік, що мить.
В купол глибінь полинув,
до мнимих склепінь поплив
спів – і немає. В глину,
в попіл німіє, в пил.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- КАМІНЬ Все вгору тай вгору росте каміння, хмародерами, вежами, димарями штурмує небо, глузує з життя, що залишилося внизу. Стрункі сосни, широколисті […]...
- “Лежачий камінь у траві лежить…” Лежачий камінь у траві лежить. Вода під камінь, кажуть, не біжить. Лежаче в цього каменя життя. Отож, лежачі в нього […]...
- КАМІНЬ І ЖИТТЯ В обличчя церкви вдарила весна і вкрила диким виноградом. Це зелень молиться і піснею життя карає камінь....
- “Ми на камінь поклали мечі…” Ми на камінь поклали мечі і в ріці наших коней купали, а чужинці прийшли уночі і на березі табором стали. […]...
- КАМІНЬ ПІДСТУПНОСТІ За кам’яною стіною Таємниця крові і грат. Чи здригнеться камінь Від дотику набубнявілої бруньки, Чи брунька мочки помре, Розчавлена фатальною […]...
- ЩЕ ДЕ ТОЙ НАРІЖНИЙ КАМІНЬ в порожніх очних ямах жерця гнізда повні пташенят які пурхають у крові нагих жінок із світочами над головами попереду ярма […]...
- ПІСНЯ ЖІНКИ ПІД МІСЯЦЕМ Місяць кохати хоче, він пісню кличе щоночі, та заворожене ніччю в камінь його обличчя. Збуджений юнак снами, в злобі закляклій […]...
- ОЗЕРО глибоке око гір дивиться постійно вгору бачить сонце місяць зорі часом тіло птиці що падає в його зіницю часом тіло […]...
- ЖОРНА Камінь і камінь. Перший і другий круглий. Тільки перший ледачий – То камінь лежачий. А другий камінь, – як його […]...
- “ДЕ РІДНИЙ ДІМ – ДЕ СЛІД ЙОГО?” Де рідний дім – де слід його? Там попіл і полин, А серце зве до рідного: Полинь туди, полинь! Та […]...
- КАЇНОВІ Не сховаєш обличчя в речей тихих плесах, бо море його шумить. Безумна жертва піднесених весен не дасть відпочити на мить. […]...
- DAS EWIG WEIBLICHE Я – земля, сповнена ласк, щедра своїм багатством. Тепло моє – життєдайне. Черпай із нього, мов воду цілющу, мужність, силу, […]...
- ШТУКАР Після виступу штукар заявив, що шапокляк на голові не додає росту ні на шаг, бо людину міряють із середини....
- МІФ Василеві Корпанюку (Версія) Василеві Корпанюку Коли немолодий чоловік повертається додому, він іде зарінком, він іде лісом, він іде над потоком, […]...
- ЗАПОВІТ Коли помру, то спаліть моє тіло, як заборонену, чи ненавиджену книжку, і зберіть увесь попіл, щоб ні одна молекуля із […]...
- “Без тебе світ – це тьмавий морок…” Без тебе світ – це тьмавий морок. Без тебе не біжить вода. Без тебе кожен камінь – ворог, Подушка каменем […]...
- Мені щемить на серці – мчать літа Мені щемить на серці – мчать літа, І з кожним днем все швидше, швидше, швидше, Душа тривожним сумом оброста, Кохання […]...
- ГІМН Замість пролога Вічний революцйонер – Дух, що тіло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю, – Він живе, […]...
- ОСІННІЙ МОТИВ І знов я стою У пожовклім гаю, Що серцю про старість нагадує, А зісохле і тлінне Листя осіннє Крутиться й […]...
- ХВИЛІ Б’ючи в незборні береги, Вони відхлипують, щоб знову, Набравши більшої снаги, Вдаряти в острова основу. Нехай поразка облягла Чоло бутної […]...
- “Юність в інших завше загадкова…” Юність в інших завше загадкова. А своя – проста була чи ні? Це ж вона уперто й гарячково Відкривала істини […]...
- ВЕРШНИК Я змалку вчився бути на коні, коли із батьком їздили на луки. Та довго не давалася мені сувора і знадлива […]...
- 21. Ти стоїш у повітрі Ти стоїш у повітрі собором сонця над нашим пустищем. Чи то дзвони воскреслі, чи тривожне крякання грака у серці? Подай […]...
- 26-II (11-III) (На день Шевченка) Там на горі за Дніпром радо кричать прапори: честь йому, слава, хвала! Грають оркестри, церкви, в квітах […]...
- ІІ Анданте. “Аве, Марія…” Я загубився в чорному лісі, Поміж деревами і світляками. А ліс – у чорнім, А ліс – без листя, А […]...
- ОСІННЯ НІЧ НА СЕЛІ Надбігла хмара чорна і закрила Останній клапоть неба. Ніч і тьма, Як птиця хижа, чорнокрила, На землю каменем лягла. І […]...
- ДІЄСЛОВО, НЕ В’ЯЖЕТЬСЯ З РУХОМ Загадка Дієслово, не в’яжеться з рухом. Його змісту не знать просто сором: як без префікса – сприйметься слухом, а як […]...
- “У полоні ночі падали ранети…” У полоні ночі падали ранети, бродив довкіль густий, як мед, нектар. Я слухав тишу, що знялась до хмар, а Божий […]...
- ВОДОДІЛ Стають далекими, найдальшими… незримими… Та й чи були вони, чи називались зимами! З гори котились комельгом, розтанули сніги мої, йменовані […]...
- “Енергію у жінку переллю…” Енергію у жінку переллю… Той надлишок, ту, що від алкоголю, Ту, що дарують іншим без жалю, Нахабно зацілованим і голим… […]...
- ПІСНЯ ПРО НЗНИЦЕННІСТЬ МАТЕРІЇ Забрівши у хащі, закутаний у вітер, накритий небом і обмотаний піснями, лежу, мов мудрий лис, під папороті квітом, і стигну, […]...
- НА ВІДХОДІ Дивлюсь на світ печально і тверезо, Плекаю мислі нові й молоді. Життя упало, наче камінь в плесо, Та йдуть ще […]...
- “Коли питатимуть за мною…” Якщо питатимуть за мною, то скажи: у нього була справа в потойбіччі. Сокан Коли питатимуть за мною, то скажіть, що […]...
- Я НЕ ДИВУЮСЯ Я не дивуюся, що ми Нічого в світі не умієм (Звичайно, бідні гречкосії); Але дивуюся, що ми Нічого вчитися не […]...
- ХВИЛІ Зловився короп, й рук нема тримати. Лиш груди – меч, що – межі ворожнечі. Краплини – крок, – все ближче […]...
- ЗЛОДІЙ Дядька затримали чи впіймали, Дядька в сільраду ескортували, Дядька повчали і докоряли: – Як вам, дядьку, не ай-я-яй? Красти на […]...
- “Ти з’являєшся, як ранок…” Ти з’являєшся, як ранок… Там, на заході ще ніч, А на сході уже небо Червоніє від проміння, Блиску сонця золотого… […]...
- МОНОМАХ Дивився з вежі На темний бір, Там слід ведмежий І вовчий зір. Там бродять тури У далині. А дуб похмурий […]...
- ЖИТТЯ Я пізнавав життя в полоні ностальгії, В тужбі за волею, у вогнищі сухот,- Як потопельник, плив із каменем на шиї, […]...
- БАС І ПЛАЧ Цей джміль – мужчина з оксамитним басом, А як він плаче, як його береш За голову, щоб випустить тим часом […]...