ПРООБРАЗ

Западається біль за сторінки рожевої віри.
Як чаклунка на воску, шукаєм рожевий пісок.
І шляхетна стріла, обминувши шляхетні турніри,
Прорізає вертепи червоних і чорних думок.

Намалюємо жаль (і не в стилі класично-французькім).
Заморозимо шкло, не кидаючи велич на брук.
А мазня та шедевр перетнутись не встигнуться – дзуськи! –
Наш гербарій віднайде залюблений в класику внук.

Він віднайде його не як свідка клінічних гімнастик
До закінчення віку.
Не як претензійно нажебраний мох.
Посміхається нам із генези прапорів та свастик
Наш онук, наш новий ренесансовий Бог!

(3 votes, average: 3,33 out of 5)

“Діти улітку складають гербарій…” Діти улітку складають гербарій: пелюстка ромашки й цвіт ведмежого вушка; зозулині черевички й сині лісові дзвоники; волові очі та ще […]...

Речі присутні і відсутні вони виливаються в єдину течію затоплюючи межу між явою і маренням вже та ріка нам до плечей […]...

Король Юрій Після Льва закняжив Юрій, Внук Данила-короля. І за його панування Розгорнулася земля. За Карпатами забрав він Мукачів і Ужгород. Знов […]...

Пучки пальців пучки пальців сіли на усмішку фортепіянові з чорного горба кривими ритмами котився звук тиша сплеснула на закінчення...

“Ніч западається. Крикне криком ранок…” Ніч западається. Крикне криком ранок. І сонце вдарить сонцем навсбіч. На лижах вирвусь я за полустанок, Де горло річки булькотить, […]...

“Жовта нитка буде. Нитка жовта…” Жовта нитка буде. Нитка жовта. Жовта барва горбиться, як віск. Ти не щез – на полотні зійшов ти проступаєш, як […]...

СОН ІЗ ВЕСІЛЬНИМ ХЛІБОМ На хлібі – три пташки-зозульки, а тісто глевке – і тому западається в центрі княгиня із князем на бричці: зам’який […]...

“Не прошу любові ані ласки…” Не прошу любові ані ласки, Бо любові випрохать не мож – Будь мені як королева з казки, Що заснула серед […]...

“Царський скит чи скит-орач…” Царський скит чи скит-орач? Дознаваю! Завойовую навскач Даль безкраю. Чую в серці радий щем – Клич до бою З пирієм-деревієм […]...

“Сміється внук у сні…” Сміється внук у сні, Щось гарне, видно, сниться – Глибини ще ясні, Ясна іще криниця. І цей глибокий сміх – […]...

ДЕ В СИНЯВІ ХМАРИ Де в синяві хмари пливуть білогриві, Де Альпи на обрії небо тримають, Ми кроками скорими міряли ниви, Щасливі гуляли в […]...

“Місяця срібний дзюб…” Місяця срібний дзюб Там, в далині, вгорі. Місто – камінний куб, Сум і сон – ліхтарі. Зовсім звичайна річ, І […]...

ОСТАННІЙ ВІРШ я мушу замовкнути колись, зужитий своїми словами, я мушу перестати повторяти одне слово, яке звучить банально є багато слів, які […]...

7. З’ява сьома: “Інтермедія з князем Ігорем” Ігор, витязь той слов’янський, зараз рушить до походу; Ярославна проводжає і наказує по ходу: щоб тримався він статечно, говорив поменш… […]...

КРУТЯНЦІ Вони лежать, навіки молоді, Ставні й веселі, з усміхом щасливим. Готові чути поклик, як тоді, Коли б на бій ішли […]...

“Чудуюся, коли згадаю те…” Чудуюся, коли згадаю те, Як починав і як скінчити мушу. Не знаю, чи вмирає, чи росте Той світ, де плуг […]...

“В дідівській хаті пахнуть дині…” Ф. Мілевському В дідівській хаті пахнуть дині, з горища сіна борода звиса. А діда вже нема… І в сінях ледь […]...

“Минає все, згаса, мов звук…” Минає все, згаса, мов звук, Що відлунав на віки вічні, А я в полоні милих рук Переживу і травні, й […]...

“Час як мигтить… Не встигаєш…” Час як мигтить… Не встигаєш. Стільки вже не застаєш – Чи до села завітаєш, Чи пізні вістки взнаєш. Стали там […]...

СТАРІСТЬ Сидить у кріслі старий чоловік, а його шкіра, як соняшник, слідує за сонцем, що постійно втікає, як кіт, який не […]...

“12. його долоні…” його долоні розпливаються в мені його зіниці розчиняються в моєму зорі його обличчя прибирає мої риси...

Канцерогенний сад крізь мармур і нейлон канцерогенний сад крізь мармур і нейлон розстелює тобі циганські простирадла і жовтопалий день як глина за селом розчинений для нас […]...

СВІЧНИК В цій церкві на стрімкому горбі Довбуш уперше побачив Дзвінку. Тут ялівцем його серце Затріщало у ватрі жаги. Це каміння, […]...

ПОДОЛАТИ КРАСУ ПЕРЕВАЛУ свіжість барв сік сигналів з-під лінз – вимивання із хаосу флангів себто викид хребта перевалу і пустелі в потопі – […]...

“4. я…” я шукатиму його відсутніх рук на персах я шукатиму його бажáних пестощів щоби обмити бедра бо з самим бажанням я […]...

Я памятник себе воздвиг нерукотворный Я памятник себе воздвиг нерукотворный, К нему не заростет народная тропа, Вознесся выше он главою непокорной Александрийского столпа. Нет, весь […]...

ЕПІЛОГ (Із книжки “Розстріляна муза”) Рясних вінків не клали вам, Жалоби в сурми не сурмили. Не знати жонам і синам, Де ваші сховано могили. Чи […]...

САД МАЄ ОБЛИЧЧЯ УПИРЯ Сад має обличчя упиря, хоч починає цвісти, напух від тиші, як від крови, як губи посиніло його каміння, простягає до […]...

“В мені уже народжується Бог…” В мені уже народжується Бог і напівпам’ятний, напівзабутий, немов і не в мені, а скраю смерти, куди живому зась – […]...

МАЗЕПА Не голова у поганім колгоспі (і той має вигоди)… Гетьман! Над Україною булава. І в додачу – царева ласка, У […]...

З Олександра Пушкіна СОНЕТ Scorn not the sonnet, critic Wordsworth Суворий Дант не зневажав сонета; Петрарка в нім кохання виливав; Кохався в грі його […]...

“Глубокий нежный сад, впадающий в Оку…” Глубокий нежный сад, впадающий в Оку, стекающий с горы лавиной многоцветья. Начнемте же игру, любезный друг, ау! Останемся в саду […]...

ПРИТЧА ПРО ВЕЛИКУ ЛЮДИНУ І помер один чоловік І тоді, коли його тіло безсило лежало на катафальку, усі, що знали його й прийшли відправити […]...

“Не дивись у сніги на дорогу оту…” Не дивись у сніги на дорогу оту, Не дивися на заячий слід у сльоту, Не дивись на крило, не дивись […]...

ПРОРОК Пророк збрехав. А ми його любили. Ми вірили йому. А що тепер? Тепер його ми в серце затопили І поховали, […]...

ОЧИМА ДО НЕБА Ластівка – молодик на синьому небі, скіфський лук у відчаї в небо закинутий, з перерваною тятивою. Ні! Літера “Р” у […]...

БУРЛАКА Ой бурлака молоденький На чужу чужину Вийшов слави залучати, А ліг в домовину… Він з надіями святими Вийшов рано з […]...

НА ВІДХОДІ Дивлюсь на світ печально і тверезо, Плекаю мислі нові й молоді. Життя упало, наче камінь в плесо, Та йдуть ще […]...

ХОРАЛ БЕТГОВЕНА Хай небо хвалить Творця не словом, А громом Його ім’я, Всі землі й води – Його престолом, О муже гордий, […]...

Плач Єремії тільки-но збудували місто і навіть ще не встигли його заселити а вже пророк Єремія плакав над ним як над давно […]...

Related posts: