ВЕЧІР
Сонце навзаході. Довшають тіні.
Смужка кільватера голуба
гасне поволі на морі самотнім,
наче у серці самотнім –
журба.
Все. Довершилося.
Сонця – ні скалки,
день на піску марить снами сливе.
В небі високому до рибалки
в місячнім човні кохана пливе.
ІЗ ДЖОРДЖІ ПХОВЕЛІ
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- ВЕЧІР Непевне сонце бабиного літа сіда рішуче за червоний пруг – і поночіє враз… Уже й з яруг солодка тиша крадеться… […]...
- ВЕЧІР За вечір сонце закотилось, А захід ще горить і сяє. І день за днем іде й минає, Й життя минає, […]...
- “Простерся вечір над селом…” Простерся вечір над селом, Вечірня зірка тліє… Вже день заснув солодким сном, Про ясне сонце мріє… В гаю затьохкав соловій, […]...
- БРАЗИЛЬСЬКИЙ ВЕЧІР Тут болером вечірні дзвони Гарячий подих ллють полям, Як сонце – яблуко червоне У світі, що – палітра з плям. […]...
- “Я пішла як на дно…” Я пішла як на дно. Наді мною свинцеві води. Тихі привиди верб обмивають стежку з колін. Захлинулась і впала, як […]...
- “Де вечір, літом обігрітий…” Де вечір, літом обігрітий, У річці сонце напував, Там все живе – несамовито Мороз в лещата закував. Там сіре небо […]...
- ДВОЄ В ЧОВНІ Човен повільно пливе між лугів, Двоє в човні, і нікого довкола. Спокоєм віє від берегів, Хвиля похлюпує, млява і квола. […]...
- “Перше листя пливе по серпневій воді…” Перше листя пливе по серпневій воді, Непомітно відходить за обрії літо. Ми з тобою, кохана, іще молоді, І не треба […]...
- “Вечірнє сонце, дякую за день…” Вечірнє сонце, дякую за день! Вечірнє сонце, дякую за втому. За тих лісів просвітлений Едем і за волошку в житі […]...
- “Під вечір виспів благодатний день…” Під вечір виспів благодатний день, Налитий сонцем, мов бджолині соти. Він був як рік (коли сидиш як пень), Він був […]...
- “Кохана вмерла…” – Кохана вмерла. – …І ти заходиш, сонце. Де ж відрада Нам, бідним? Смерть і тут витає. Он хтось розкурює […]...
- “Осінній вечір морозом дихав…” Осінній вечір морозом дихав У небі місяць, немов п’ятак… Вона пройшла непомітно, тихо, Голівку мило схиливши так. Вона пройшла – […]...
- “Даленіє вечір в бабиному літі…” Даленіє вечір в бабиному літі, І поміж тополі з поля до села Гусеня хмарини плутається в житі, Малинові пера губить […]...
- “Щоб не бути самотнім, вогонь розведу…” Щоб не бути самотнім, вогонь розведу, Оберу собі місце в долині чи лузі, Упаду в мураву і зорю молоду Відшукаю […]...
- VІ. ВАЛЬС СІБЕЛІУСА В ЛЕНІНГРАДІ Ніні У запахи й шелести білої ночі, У світлу, безсонну задуму алеї, У парки старі на приморськім узбоччі Ми входимо, […]...
- “На міднім небі вечір прочорнів…” На міднім небі вечір прочорнів. Малі, без голосу у ніч летіли птиці. Згори гора дивилась у черлінь, І хилитався човен […]...
- “Не поїду до матері в гості…” Не поїду до матері в гості, – де гора, як малий Еверест… А злітають сніги високосні на підсвічений місяцем хрест. […]...
- “Балада про соняшник…” В соняшника були руки й ноги, Було тіло шорстке і зелене. Він бігав наввипередки вітром, Він вилазив на грушу і […]...
- “На кучугури…” На кучугури Важких снігів Крижано-хмурий Лягає гнів. О серпе в небі, Тонкий, легкий, Землі-ганебі Рони скалки! Я простягаю Ковші долонь, […]...
- “Я не сам, кохана, тут не сам…” Я не сам, кохана, тут не сам, Бо і тут, у цих краях незмінно Тим же я радію небесам, Та […]...
- “Сходить в травах за селом…” Сходить в травах за селом Сонце. Ходить тихо під вікном Сонях. А в світлиці – світлий дух М’яти, Додивляє синій […]...
- ВЕЧІР Пливуть терни широкими степами, Зовучи птаха на нічний постій, Де буде сон у тіні молодій Морити очі тихими верхами. В […]...
- ТЕРНИНА Немов метелик полум’яний, на кущ тернини сонце сіло. У твої очі синьо-тьмяні дивлюсь натхненно і несміло. Коли нас ніч розділить […]...
- Жовтень. Вечір Ми ввійшли в цю осінь, як в алею… Осене, прийми нас і помилуй! Гіркота земного привілею: пережити світло, мов помилку,- […]...
- РИБАЛКА. Українська балада Вода шумить!.. вода гуля!.. На березі Рибалка молоденький На поплавець глядить і примовля: “Ловіться, рибочки, великі і маленькі!” Що рибка […]...
- НА ПЛЯЖІ На всю енергію світило сонце. День Густою лавою потужно лився І затопляв розгін на ввесь широкий світ, Щоб люди радісними […]...
- ХОР ЛІСОВИХ ДЗВІНОЧКІВ + (Уривок із поеми) Ми Дзвіночки, Лісові Дзвіночки, Славим день. Ми співаєм, Дзвоном зустрічаєм: День! День. Любим сонце, Небосхил і […]...
- Вечір (“День відходить, кудись поквапившись”) День відходить, кудись поквапившись. Вечір. Тиша. Тебе нема. І в рояля холодні клавіші білі-білі, немов зима. Три зорі, мов тугі […]...
- “Сонце низенько, вечір близенько…” Сонце низенько, вечір близенько, Іди до мене, моє серденько! (2) Ой вийди, вийди, та не барися, Моє серденько, розвеселися. (2) […]...
- “Впало сонце в вечірню куряву…” Впало сонце в вечірню куряву. Тиша виповзла за село. Нашорошилось небо буряно І погрозами загуло. Ніч підходила з гуркотінням, Ніч […]...
- ЕПІЧНИЙ ВЕЧІР Під прапором мідянолистих буків, де сонце покотилось вогняним тарелем, засмаглі хлопці, мов джмелі на луках, гудуть, і вибухає пил з […]...
- ІЄРОНІМ БОШ XX Наші святочні пориви – палкі та вознеслі, ніби й не нам волокти цю планиду грузьку. Далі, все далі від нас […]...
- “Горноброва, пожежностанна…” Горноброва, пожежностанна, снами виміряна і трачена, зголоднілим поглядом спалена, непокірна, нічна і лячна. Як твоє розпросторилось тіло! Як прозріло мені […]...
- БЕЗДОЩІВ’Я Гірчить полин… і пилюга гірчить, І сива мла висить над косогором, І пересохлим голосом кричить В гарячім небі перелітний ворон. […]...
- СТАРИЙ РИБАЛКА Серед моря човен без вітрила І старий рибалка на човні. І полоще чайка в сонці крила, І згубився берег вдалині. […]...
- ДІВИЧ-ВЕЧІР “квіток, Марись, квіток покля не маш діток, будеш мала діти впадуть з тебе квіти”. “відчини, Боже, ворота, бо йде на […]...
- ПОЕТОВІ 1. Сьогодні я поклав на долоню листок і подумав про тебе, Богдане Ігоре Антоничу : не було б затісно в […]...
- ГАРМАНУВАННЯ Лише зі сходу в прохолоді ранній Поллється сонце на рясний квітник,- Кружляє током кінний четверик, Коток гарцює на товстім гармані. […]...
- ВЕЧІР НА ПІДГІР’Ю Славне Підгір’є, що ся маєм крило, В шовкові трави спати ся клонило, Бо світле сонце в гори ся сховало, Би […]...
- “Торкну рукою павутину…” Торкну рукою павутину і не порву – нехай пливе… Що в світі білому покину, а що мене переживе?.. Таж певне: […]...