ГАРМАНУВАННЯ
Лише зі сходу в прохолоді ранній
Поллється сонце на рясний квітник,-
Кружляє током кінний четверик,
Коток гарцює на товстім гармані.
У хмарі пилу, в жовтому тумані,
Лунає грюкіт, нокання і крик,
Аж поки в небі світлий молодик
Не провістить хвилини дня останні.
Туркоче віялки моторний спів,
Пливе потік до бурих лантухів,
Зростає поряд ожеред ядерно,
А з-за городу, де багріє мак,
На пагорб кличе золотисте зерно
Важкими крилами старий вітряк.
1945
(3 votes, average: 3,67 out of 5)Related posts:
- ІЗ БОРУ В БИКІВНІ Коли в очниці бурих черепів Загляне вічність, ідучи в безмежність, Який почати похоронний спів Отим, хто впав за горду Незалежність? […]...
- “Вже неминуче буде сніг…” Вже неминуче буде сніг З хвилини на хвилину… Завіє сніг і наш поріг, І в полі бадилину. За ногу вхопить […]...
- “Ятаганно вигнуті кінці маленьких ножиць…” Ятаганно вигнуті кінці маленьких ножиць, летючі нігтики сідають на підлогу, а один залетів аж на килим. Діти під наглядом перебігли […]...
- ПЕРЕСПОЛЬ Нічого вічного в світах немає! Земне зникає в небуття безкрає. Але в нащадках подвиги живуть І слава предків час перемагає. […]...
- ПОТІК Чуєте, як реве потік? Сивогриво рветься з гір І вічно живе у горах. За віки він уже натік Ціле море, […]...
- ОЙ, ЩЕБЕЧУТЬ СОЛОВІЇ Ой, щебечуть соловії, Розвиваються лелії, Квіти сиплються з вишень; Пара голубів туркоче, Наче слухати не хоче Соловейкових пісень. Ой, туркоче, […]...
- “Глибова течія котить холод донизу, донизу…” Глибова течія котить холод донизу, донизу, теплі води стоять десь далеко, далеко, далеко, і жовтець посвятився у жмут пересохлого хмизу, […]...
- “Все таке несправжнє відштовхує…” Все таке несправжнє відштовхує (і любов, і віра, і патріотизм), як роблена “поезія”. І тільки ще біль ненадуманий, справжній, і […]...
- “Боюся екзальтованих подруг…” Боюся екзальтованих подруг, балакучих самітників, лекторів, у яких лоби перекреслені жировими складками, і мислителів – оригінальних, як вдруге відкритий біном. […]...
- РОКСОЛЯНА судно без вітрила пливе в затон що його крижень креше крилом краплі фонтана в серайлі рахують довгі хвилини поля муругі […]...
- “Кущ осінньої калини…” Кущ осінньої калини Паленіє у вікні. Біла нитка павутини Пропливає вдалині. А під нею сині-сині Ріки, наче неземні. У ясному […]...
- “Піднявши білі прапори…” Піднявши білі прапори, Пливе в полон хуртеча. Полярна півноче, кори! Йде звага молодеча. Лише пратишу не поруш, Могутня, довга ноче. […]...
- “Горби, як зебри (в борозденках сніг)…” Горби, як зебри (в борозденках сніг), Вилинюють по схилах полудневих, Заворушились, почали свій біг Руді струмки в озера повеневі. І […]...
- КОХАНОМУ ТАКИЙ ти ніжний Як відбитки Пташих ніг на снігу Такий сумний Як сосна вгорі на зарві З печальними кісьми Такий […]...
- “І кінь тебе поніс через потік…” І кінь тебе поніс через потік. Для тебе ліжник на коня накинув панашко. Він коня твого зарік на воду й […]...
- ШИНОК Поміж дубів, де ходить холодок І сяє сонцем ягода рум’яна, Кружляє кухоль від шумного рана, Як на гармані кам’яний коток. […]...
- ЗВАРИЛА ЗІЛЛЯ Зварила зілля в чорнім казані І пронесла, де птиці щебетали: – Охороняй від лядської потали, Від шаблі й куль на […]...
- “Важкі путі, позбавлені спокою…” Важкі путі, позбавлені спокою, Чужі краї, запалі в каламуть, Тебе навчать і мудрости людської І гарт наснаги серцеві дадуть. Тож […]...
- ВИКЛИК Скиньте з Шевченка шапку. Та отого дурного кожуха. Відкрийте в нім академіка. Ще одчайдуха-зуха. Ще каторжника роботи. Ще нагадайте усім: […]...
- МОЙРА По синяві мчиться кораблик горою, Шо срібні у нього вітрила… Пливе срібний місяць, мандрує з прибою, На синь його Мойра […]...
- АЙСТРИ Які зів’ялі: червоні айстри – останні квіти палких пожеж. В блакитній залі туманний настрій. – Ми хочем жити! – Куди […]...
- СЕРПЕНЬ Невтомні здавна, трудолюбні бджоли Передостанній наливають мед У стільники. І, вдячний наперед, Раює гойно вулик ясночолий. Пора збирання надійшла на […]...
- З “ЄВАНГЕЛІЇ ПІЛЬ” Знову Біблія літа розкрила Сторінки заколосених піль. Легкий вітер напружує крила Гнати леготом золото хвиль. Все забув: мої смутки і […]...
- СПОМИН В рожевій куряві дорога, Рожеві села в далині… О, як дзвінко, голоснорого Ти відкликаєшся мені! Ще вітряки – як на […]...
- ПІДЗЕМНА РІЧЕНЬКА Моя душа підземна річенька пливе пливе в краї незнані а світ навколо тиха ніченька дзвенять пісні десь там весняні. У […]...
- МОГИЛА КІТСА Від болю звільнений і від наруг, Лежить під синім покривалом Бога. Життя й любов минули, як тривога, – Так рано […]...
- СПАРТА Славлю тебе, Запорожжя предвічна прамати, Славлю твій соняшний пил, Бронзу списів, що літали в бої переймати Ворога з бурих кобил! […]...
- ВОДА Впотужнилась вода – уже й не перейнять, припала до землі її важка печать. І змила кущ лози з мурахом на […]...
- ЗАБУТА ЗЕМЛЯ Село вночі свічок не світить, боїться місяця збудити, що жовтим без наймення квітом цвіте в садах, дощем умитий. Густа вода […]...
- “Торкну рукою павутину…” Торкну рукою павутину і не порву – нехай пливе… Що в світі білому покину, а що мене переживе?.. Таж певне: […]...
- ЕВПАТОРИЯ – КУРОРТ О, Крымское небо! Вечерние зори, И утро, с приветливым взором Авроры, И лег облаков – их ажурная пряжа, И ожерелья […]...
- “Із ким такого не було…” Із ким такого не було, У кого не траплялось? Кому стебло чи джерело Ріднею не здавалось? Є час такий і […]...
- “Весняним громом прогрими…” Весняним громом прогрими, Пролийся зливою рясною, О гніве мій, о жалю мій, Лиш не пали мене жагою! Твоє ім’я – […]...
- “Виповнюється літо. Колоски…” Виповнюється літо. Колоски Тужавіють, схиляються доспіло, І вже зелене жито пожовтіло, І жовті плями впали на садки. У півників пробились […]...
- “Набік життя, журбо дрібна!…” Набік життя, журбо дрібна! Набік, марні тривоги! Крізь темний бір до ясних зір Прорубую дороги. Гримить топір, валиться бір, Тріщать […]...
- КАРАВАНСЬКИЙ Совісте вільного віку, Вільною совістю стань! Падають жертви без ліку – Віра зростає з палань. Зводить тайфун океанський Гострі Москви […]...
- ПІСНЯ ЗАКОЛИСНА Спи, дитинко моя, сонце мого життя, Яра квітко пахучого маю! Най колише тебе любий чар забуття, Срібна мрія про розкоші […]...
- Олег Раз до Діра і Аскольда Прибігають вояки: “По Дніпру пливуть на Київ Чужоземні байдаки!” Не скінчили ці казати – Ще […]...
- ЧЕКАННЯ Лесі Звідки це нахлинуло, не знаю. Непогасним полум’ям горю, І в думках лечу за небокраї, І лише з тобою говорю. […]...
- “Люблю тебе – не знаю слів…” Люблю тебе – не знаю слів Тієї пісні лісової. Крізь верховини ясенів Сніжини розтають весною. Пташиний виклюнеться спів Із лісовинного […]...