ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ

Related posts:

1. ОЛЕКСАНДР МИШУГА Нарешті! Я повертаюсь. Тепер назавжди. До вас під стріху і тихі верби. І пливуть зачаровані й заздрі за мною європейські […]...
2. ВОЇН І СТРАДНИК. О. Олесь Зовучи в бій, відважний і кривавий, За рідний край, за ниви запашні, Ти розгортав схвильовані пісні Під прапорами нашої держави. […]...
3. “Зустрів я бджілку на снігу…” Зустрів я бджілку на снігу – куди вона летіла? Чому біля розкритих губ незрушно роговіла? Зустрів я воду на льоду […]...
4. “Вже перший сніг, мов ковдрою товстою…” Вже перший сніг, мов ковдрою товстою, Усе укрив – і воду, і поля. Під цим зимовим снігом, промочена понура, Обшарпана, […]...
5. РАНОК (“Новий, не імітований щороку…”) Новий, не імітований щороку трудом неперевершених майстрів, з-під снігу перший виклюнувся крокус і зіркою жаркою заяскрів на снігу пелені, що […]...
6. ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО Йому і страшно, і блаженно, він посивів, як сивий світ, людинолюбцеві Довженку запахло мудрістю століть. Запахло сонце світлим медом в […]...
7. ОЛЕКСАНДР ПРОКОФ’ЄВ Є такий поет в Росії: Сніг мете чи вітер віє, А коли він заспіває Про Заріччя, Ладогу, – Cоловейка чую […]...
8. ЧАСИ ПЛИВУТЬ Часи пливуть, і тихі літа йдуть незримо, Біжать дні, що й вудило польоту не стрима. Під війни вже не тихі, […]...
9. “Вона вертається…” Вона вертається. Двигтять хмари. Димлять біржі. Гарчать звірі. Держави валяться, Мерці входять в її чрево. Живі – в смерть. Вона […]...
10. КАНТАТА Від щастя плачу я – Тебе ми маєм, З Твоїм ім’ям блукаєм по світах… Твій дух, як сонце праведне, світає, […]...
11. Той що певний той що певний в стіні і в дверях і в другій годині ночі відкриває двері додому прийшовши і шукає на […]...
12. “Затям собі на віки вічні…” Затям собі на віки вічні, – Навіки в собі загублю, На березні свої і січні, На тихі тиші і на […]...
13. “Боже мій, Боже, в чорну днину…” Боже мій, Боже, в чорну днину крила вона схотіла мати, щоб полетіти на Україну свОго милОго шукати. Як їй тоді […]...
14. “Я вийшов. А за мною – мати…” Я вийшов. А за мною – мати. Та батько у сорочці білій. Птахи над обрієм летіли, І пахла м’ята. І […]...
15. “Яка для кого сниться Україна…” Яка для кого сниться Україна… Отим, хто втрапив – їм вона кишеня, Бездонна, повна золотих червінців, Куди безкарно запускали жмені, […]...
16. СНІГОПАД Снігу, снігу по саме серце, по самий віддих. Го-го-го-го… Білі гнуздечки – на чорні очі, Тихі копита – по губах. […]...
17. ГРУДЕНЬ Порожні гнізда, холодний вітер, Пливе рікою останній лист. Спить чорна хмара на чорних вітах, Спить, наче хмара, старезний ліс. Оце […]...
18. ВОДНИК (Спогад) Був серпень, ніч; розбитий Фаетон Жалібно поринав у вогкість яру; Цвіли над обрієм огні Стожару, І лівим боком сходив […]...
19. “Заінилось, посивіло, збіліло…” Заінилось, посивіло, збіліло… В саду лежить притишена зима. Заколисати хоче душу й тіло, А душу й тіло пломінь обійма. Бо […]...
20. “Тихі води зашуміли…” Тихі води зашуміли, Розбудила їх весна – Струни серця забриніли, Ллється пісня голосна. Луг співає враз зі мною, Довгий смуток […]...
21. “В царстві ночі степової…” В царстві ночі степової, В царстві ночі серед літа – Ти зі мною, я з тобою, А над нами – […]...
22. ОЙ, РАДІЄМ НЕ ДАРМА + Ой радієм недарма: Чарівниця зима Простелила килими Радо гратись вийшли ми. Гей, гу! На снігу Погуляти вийшли ми. Біло, […]...
23. “Вона ішла… але здавалося мені…” Вона ішла… але здавалося мені, Що ніжний пролісок в снігу зоріє, Встає з’під нього і радіє Промінню, сонцю і весні. […]...
24. “Я не вмирав ніколи – я живу…” Я не вмирав ніколи – я живу З тих пір, як води землю оросили, Ні, я не вірю в темряву […]...
25. ПЕРШИЙ МІСЯЦЬ ВЕСНИ В перший місяць весни стань на чистий рушник дороги і грудьми припади до грудей березневих вітрів. Подивися, як зірка за […]...
26. “Ще не гуляє заметіль…” Ще не гуляє заметіль… Коло вікна постою. Заплівся мій життєйський хміль Твоєю добротою. Ще тільки перші холоди, А мислі не […]...
27. ПОЕТ Я про тихі тіні співаю І про боязну в серці гру На цих струнах я граю Доки їх не порву […]...
28. “Ліс на хвилину примовк…” Пам’яті Василя Плюща Ліс на хвилину примовк, Ані шелесне завмерши. Падає жовтий листок – Перший. Де ще там той листопад! […]...
29. НА РОКОВИНИ Вiрш присвячено Т. Г. Шевченку Не вiн один її любив, вiддавна Україну поети славили в пiснях, немов “красу-дiвчину”. Вiд неї […]...
30. “Цвіт в моєму серці…” Цвіт в моєму серці. Ясний цвіт-первоцвіт. Ти той цвіт, мій друже, Срібляний первоцвіт. Ах, ізнов кохана, Де згучала рана – […]...
31. ПРАВДА І прийшла вона, і сказала, Охопивши могильний мох: – Я всі сльози твоїх злизала Із потрісканих щік епох. І в […]...
32. ОЧИМА ТАРАСА Царі Вкраїні викололи очі, Коли вона край битви знемогла. Пішла у світ, як ходять поторочі, Уже ніким – без радості […]...
33. ЗАМІСТЬ ВСТУПУ Оповиті нуждою і славою, У ночі бездонній чаші Золотими рибами плавають Негаснучі вікна наші. Ми сонце стрічаєм працею І працею […]...
34. ГАЙДАМАКАМ-АКАДЕМІКАМ І Засіли письмаки собором у сто душ, Високі розумом, в газетників преславні: В кого не кинь ціпком, то все великий […]...
35. І знову дні руді та бурі І знову дні руді та бурі, такі щасливі та сумні! Ми не обернемо на бурі свої ридання і пісні. Невже […]...
36. “Перше осені слово…” Перше осені слово – Перший лист на землі. За Дунаєм дзвінковим Тихі гори в імлі. А за тою імлою Є […]...
37. “Як ліс, як щогли сміливих флотилій…” Як ліс, як щогли сміливих флотилій, Знялися руки в темряві глухій. Чи ж сила є, щоб цій безмежній силі Сказати: […]...
38. П’ЯНІ ГОЛУБИ Природу можна ошукати, коли ти маєш душу ката. …Руками дядько в поли бив. Летіли п’яні голуби. А ми, веселі хлопчаки, […]...
39. “Мій перший вірш написаний в окопі…” Мій перший вірш написаний в окопі, на тій сипкій од вибухів стіні, коли згубило зорі в гороскопі моє дитинство, вбите […]...
40. Без шкіри – на вітрі Пустеля – колоратура З ацитиленовим кар’єром смерти. Щораз розпеченіші кола Нескінченної повивальні. На щаблях прискореного розпаду Самі бані, куби Й […]...