МІСЯЧНА ЕЛЕПЯ

Related posts:

1. МІСЯЧНА СТЕЖКА 1. С т р і т е н н я Лоша на студених ніжках таке бліде, наче б його удосвіта […]...
2. НА ГОРИЩІ Духмяне сіно пахне літом, Медовим чебрецевим цвітом, І м’ятою, і материнкою, І полиновою гірчинкою. Залізеш в хаті на горище – […]...
3. “Здалеку надходять…” Здалеку надходять. Із душі тихої – ще жовта й старовинна… Афин запах, потім запах сіна. Потім ночі, дні й роки […]...
4. МІСЯЧНА СОНАТА Часом, як смерк розстелить сірі крила І довгі дні стануть западати, Ти в дім приходиш, моя ясна, біла, І крізь […]...
5. ОСІНЬ. МІСЯЧНА НІЧ Вітер ворушить віти, Віти пливуть по вітру, Місяць в холодних вікнах Б’ється, неначе птах. А за селом у полі Дві […]...
6. ОСІННЯ МІСЯЧНА НІЧ Небеса гулкі й просторі, Літаки між хмар – як зорі. Пишно вбраний у багрянець Сад кружляє срібний танець. Гілля, листя, […]...
7. МІСЯЧНА НІЧ Ці сині тіні на снігу, Ці неяскраві тіні Таку породжують жагу, Немов при сотворінні. Здається, тиша загримить На світу половину […]...
8. МІСЯЧНА ДОРІЖКА Яка безкрая далина! З-за моря місяць вирина… Човни і місяць, море й ти… Гей, човне, хвилі ріж ці! Отак би […]...
9. НАД МОГИЛОЮ БАТЬКА Один тільки раз постукали у двері здушені крики, напіввисказані слова, квіти в руках нашіптували молитви, птахи витягали скрипки з горел […]...
10. МІСЯЧНА СОНАТА Шовковим руном здовж небозводу Пливуть, снуються сріблисті хмари, А поміж ними, омлілий з ходу, Блукає місяць і сіє чари. На […]...
11. ЛІТО Синьо-синьо тумани повилися, Огорнули зелені сади. Тихий вітер колише плоди, – Обуяла весна, мов приснилася. Усе рідше гримлять солов’ї, Над […]...
12. ОБ’ЄМНЕ БАЧЕННЯ Осінній вечір. Синьо-синьо. Оцей пейзаж, оці хмарини… І не збагнеш одразу, де ти. Який тут вік? Яка планета? Цього не […]...
13. “Йде мати і дитя несе…” Йде мати і дитя несе, ховається в дорозі. її під зорями спасе короткий сон у стозі. Якраз під зорями Різдва […]...
14. ДОЩ Був дощ як сміх Сміялись синьо ринви. Був дощ як сміх. Був синьо-сизий ритм. А потім стихло. Тихо так світилось. […]...
15. БЕЗ ВИГАДКИ Перекреслить ластівка крилом день за вікнами. Ніч дощами вмиє шибки, витре вітром… Що про осінь оцю собі я у пам’яті […]...
16. ВЕДМЕЖИЙ СУД Лисичка подала у суд таку бомагу: Що бачила вона, як попеластий Віл На панській винниці пив, як мошенник, брагу, Їв […]...
17. БІДА Ця глобально велика Вкраїна – Бідний розум і не осягне, Всі, що сталися в ній переміни – То божественне і […]...
18. “Коли до губ твоїх лишається півподиху” Коли до губ твоїх лишається півподиху, коли до губ твоїх лишається півкроку – зіниці твої виткані із подиву, в очах […]...
19. 16. “На Різдво в Україні діються речі…” На Різдво в Україні діються речі потаємні й вічні. Скажімо, місяць виявляється зайвим, тому Святвечір переходить не в ніч, над […]...
20. “Де ти, мій коню з Дніпра-Дунаю…” Де ти, мій коню з Дніпра-Дунаю? Зацокоти мені, коню-птах! Може, я долю свою заспіваю Десь попід Каневом у житах. Літаки […]...
21. ОСВІДЧЕННЯ Я тут родився восени: Морозом бралася стерня – І падолист у теплі сни Мене вгорнув, немов зерня. А навесні пішов […]...
22. БАЛЯДА ПРО КАКТУС “REGINA NOCTIS” Місяць – кульбаба, Іскри розсіяв. Сіли на віти, У глиб гортензій. Щебет занурив Вінець долини. Стопа невзута (Скоячина ніжка) Вийшла […]...
23. ОСІННІЙ ВИХОР Осінній вихор так жалісно грає, Заводить, стогне, шумить за вікном, Мов окаянних, скимить, завиває, Б’ється під вікнами чорним крилом… Душе […]...
24. ФАНТАСТИЧНИЙ ЕТЮД На ту стаєньку вийшов я вночі. За мною – голий ліс. Пора – квітнева. Та зацвіла вже гілка черешнева й […]...
25. ПІД НОВОРІЧНУ НІЧ (Спогад) Сіллю снігів осіда каламуть піднебесна, зменшилась в зрості постать самотня в степу. Ворон крилом прагне білість снігів перекреслить, чорно маха […]...
26. ДАЛЕКЕ-ДИТЯЧЕ Вогнем смичка обпалено горшки, в затишку срібному цвіркун снує кубельце, на конях синіх ручі дітваки до ставу йдуть – брязкотить […]...
27. У СТОВПИЩІ Догукатись ніяк не фотрунить До народу… Все те – “підожди”: Позахоплювали трибуни І великі й малі вожді. То були компартійні […]...
28. Святослав Ніч майова, українська, Світло місячне тремтить… Все заснуло. Тільки Ольга Над колискою не спить. Над дитиною схилилась, Сон рожевий зовучи: […]...
29. “І знов нестерпно тихо настає” І знов нестерпно тихо настає якась чужа зухвала веремія, де тінь моя мене не впізнає, де голос мій – і […]...
30. ЛЮБАРЦІ Петрові Засенку Залінилась Альта, Може, притомилась, По левадах і канавах Розлилася, розбрелась. Попили ворони воду, Пошукала мати броду Та й […]...
31. З ДИТИНСТВА Сиро і сіро. Дим від села. Похрестовані літаки погрожують бомбами. Дитинство було. І війна була з милицями сусідовими і окопами… […]...
32. З КОСОВИЦІ Вертаєм, як втома нам звисне із пліч Приємна, мов здобич мисливця, І сонце посяде за обрій на ніч – Як […]...
33. “Ті запахи й барви, та свіжість і звуки…” Ті запахи й барви, та свіжість і звуки так зринуть знічев’я, що тілу додасться гримучої тиші й солодкої муки, яка, […]...
34. ЯКЕ НАМ ДІЛО ДО ТОГО? Яке нам діло до того, Що дикий злюка козакує? Аби не руйновав добра мого, А ближнього нехай собі руйнує, Яке […]...
35. СТУКАЧ …ав …ив …ів …ав би …ив би …ів би той того той того той того товаріщ майор коли мій колєга […]...
36. Я НЕ ЗНАЮ ТОГО, ХТО ПРИВІВ На ворізках колиска під самою стелею – так дід ладнав, сам прив’язав на сволок. За шнур колиску колисав вояк, поранений […]...
37. “У сіро-жовтому камені…” У сіро-жовтому камені Кубляться хижі орли, Зійшли перші квіти На скелі Пітії. Кітерон зносить мед і отари, Салямінська затока Міниться […]...
38. “Що ж далі? Задубіння жил…” Що ж далі? Задубіння жил, Подагра, пам’яті судома. Від того, чим ти досі жив, Тобі лишилась тільки втома. Навчись дивитися […]...
39. ПОЕЗІЯ Нестерпне світло перетяло груди, і в серце врізалося слово. І до кінця твого болітиме затерпле тіло, а в жилах синьо […]...
40. “Оце нам на розкіш і луг, при лузі вільшина…” Оце нам на розкіш і луг, при лузі вільшина, і голка води, і тепла горошина. Оце нам на наше обшир’я […]...