Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







У СТОВПИЩІ

Догукатись ніяк не фотрунить
До народу… Все те – “підожди”:
Позахоплювали трибуни
І великі й малі вожді.
То були компартійні чинуші,
А тепер наспливало сміття…
І на волі привольній душить
Синьо-жовте, своє вишиття.
І стоїш, посміхаєшся гірко:
Вже усьому знаєш ціну.
Той, хто кляв “самостійну дірку” –
Нині обід крутий загнув.
Вже аж перенапружили шиї
В перегонах, як рисаки,
І на полі козацькому риють
Самостійні свої дірки.
Бог – суддя їм… Та доступити,
Слова вилити не дають
Тим, у кого би мали вчитись…
Але всяде ця каламуть.
Чисті води і ясні зорі
Україна побачить ще,
Зацвітуть синьо-жовті прапори
Скроплені благодатним дощем.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)


У СТОВПИЩІ - БАБІЙ СТЕПАН