“До хвилі хвиля, наче скибка чорна…”
До хвилі хвиля, наче скибка чорна
ріллі… Так ніч переорала річку,
загнавши скраю неба склянку-місяць,
немов леміш в глибоку борозну…
За тиждень і цього уже не буде:
діткнеться холод серця, а у небі
від ранку і до вечора журливо
тягтимуть рептух мжички журавлі…
1972
(3 votes, average: 3,67 out of 5)Related posts:
- “Торкну рукою павутину…” Торкну рукою павутину і не порву – нехай пливе… Що в світі білому покину, а що мене переживе?.. Таж певне: […]...
- “І небо невмите, і заспані хвилі…” І небо невмите, і заспані хвилі; І понад берегом геть-геть Неначе п’яний очерет Без вітру гнеться. Боже милий! Чи довго […]...
- ХАЙ ЦЕ БУДЕ МІСЯЦЬ, ТИЖДЕНЬ Хай це буде місяць, тиждень, Хай це буде тільки нині, Щастя варте, щоб умерти За його і в цій хвилині. […]...
- “Це місто дихає. Це дихає асфальт…” Це місто дихає. Це дихає асфальт, Це соловейка (Боже, звідки?!) альт Прониже серце тихим опівніччям… Завмерши, тьохне думка: ти не […]...
- “Комусь – щоб хліба скибка…” Комусь – щоб хліба скибка. Комусь – щоб тільки лаври. Одна душа – як скрипка, а друга – як літавра. […]...
- “Десь високо блакиттю заливається…” Десь високо блакиттю заливається, Десь високо блакиттю захлинається – Кру-кру-кру, кру-кру-кру… Не кажи: “журавлі вибираються”, А скажи: “це веселики з […]...
- ВИШИВАНКА (“З вечора пригожого аж до ранку…”) З вечора пригожого аж до ранку Вишивала дівчина вишиванку. Вишивала, дівчина, вишивала, Чорну і червону нитку брала. А що чорна […]...
- ЗАСПІВ. Збірка “Досвітки” Удосвіта встав я… темно ще надворі… Де-не-де по хатах ясне світло сяє, Сяє ясне світло, як на небі зорі… Дивуюсь, […]...
- “Плоттю власною простір промірявши, наче та гусінь…” Плоттю власною простір промірявши, наче та гусінь, шовк повітря всотавши, формуючись в русі, під грудьми проповзли мандрівничі шляхи, шкіру тнув […]...
- БУРЯКІВНИЦЯМ П’ЯТИДЕСЯТИХ Мов невтомні кораблики В морі зеленому гички, даленіють жінки у тумані холодної мжички, Даленіють жінки – сиві постаті над буряками […]...
- МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ – Марієчко, качки у небі!.. Сладо! До ранку й спогад вітром віднесе. Ти знов мені привидишся Елладою, А я собі […]...
- “Заголубіла хвиля дніпрова…” Заголубіла хвиля дніпрова, Вітер пшеничний віє здаля. На тихоплинну щиру розмову Нас прикладає рідна земля. Ти мене, земле, у сповиточку […]...
- “Настане хвиля переселень…” Настане хвиля переселень, коли вживусь в стебло трави, коли цвіркун зведе оселю в дуплі пустої голови. А може, в горлі […]...
- “Ця осінь, Боже, також золота…” Ця осінь, Боже, також золота. Світає. Вечоріє. Крик навколо. Припухлі розтулила ти уста. І день іде, і ніч іде, і […]...
- Буденні речі перетворюються буденні речі перетворюються в істоти із своїми химерами істоти – в містичні постаті події – в емблеми й символи з […]...
- “За хвилею хвиля – приплив і відплив…” За хвилею хвиля – приплив і відплив. Наспівує море одвічний мотив. Вслухаюсь, вдивляюсь у синь-голубінь, На вітрі і сонці кипить […]...
- “За хвилею хвиля, рокоче прибій…” За хвилею хвиля, рокоче прибій, Од гулу здригаються гори. Одвічно триває затятий двобій За ці прибержні простори. Вода на пісок […]...
- Цить! То не хвиля шумить Цить! То не хвиля шумить, Не ріка котить срібні хрусталі. То невпинно пливуть У невідому путь Людські сльози, терпіння, печалі....
- “Хто де живе, а я – у неба дзвоні…” Хто де живе, а я – у неба дзвоні, мій. дім – це є вселенський неба дзвін! Я народивсь у […]...
- “У цім бутті розшарпано-жорстокім…” У цім бутті розшарпано-жорстокім, Дратовані, зацьковані і злі, Спинімося, на небо киньмо оком: Вертають на Вкраїну журавлі. Позаду – шлях […]...
- “Заступила чорна хмара…” Заступила чорна хмара Та білую хмару. Виступили з-за Лиману З турками татари. Із Полісся шляхта лізе, А гетьман-попович Із-за Дніпра […]...
- “ТАМ, ДЕ ГОРА ЧОРНА, СУМНА” Не раз в душі моїй снуються Старої пісні тихі звуки; Кімната, смерк, скрізь тіні в’ються, Сум надвечірньої години, Поруч рояля […]...
- МІСТО НАД БУХТОЮ Я палаю захватом, я чекаю вечора Я мрію про щастя я мріяв і вчора Я лину до тропіків я багну […]...
- ЧОРНА БАГÍЯ Прийду до твоїх трьохсот церков, Багіє! По хвилях тих жолобів і схилів Тече ласка з кривих хрестів. Написано мені в […]...
- Спадає чорна спадає чорна кирея ночі на повіки і огортає по-материнськи зболілу плоть: засни дитино ясен місяць сіє мак заснеш під шепіт […]...
- ЧОРНА РАЙДУГА Не дівчина, не мати, не сестра – Богине віри і добра богине… Блискуча маско віри і добра! Ваш крик, і […]...
- “За рікою тільки вишні…” За рікою тільки вишні… тільки вишні… тільки вишні Та дорога за тумани утіка. І ніхто мене не чує, і ніхто […]...
- ЧОРНА ТРОЯНДА Із-під чорного капелюшка, з-під якого кучерявилося чорне волосся, у його бентежливій облямівці променилися чорні глибокі очі. Грецьке щось чи іспанське, […]...
- ХВИЛІ Зловився короп, й рук нема тримати. Лиш груди – меч, що – межі ворожнечі. Краплини – крок, – все ближче […]...
- “Чорна хмара сонце вкрила…” “Чорна хмара сонце вкрила, Грім гуркоче з-за гори… Ніч простерла чорні крила; В’ються вихрами вітри. Я злетів би понад села […]...
- ХВИЛІ Б’ючи в незборні береги, Вони відхлипують, щоб знову, Набравши більшої снаги, Вдаряти в острова основу. Нехай поразка облягла Чоло бутної […]...
- “Я іду… Чорна ніч слонить тінню мене…” Я іду… Чорна ніч слонить тінню мене, Вітер спомини звіє по мені, Мов скиталець блудний, човен мій пожене, Гей, на […]...
- “Заморожені хвилі болю…” Заморожені хвилі болю На посвятник тобі несу. Я єдниній тобі дозволю Дознавати страждань красу. Це мої потаємні думи З перехрестя […]...
- НЕСІТЬ МЕНЕ, ХВИЛІ Несіть мене, хвилі, у безвісти млаві, В якісь безконечні простори: На тихій пустелі, у морській синяві Загублю несплакане горе. Несіть […]...
- “Чому з тобою ми не хвилі?..” Чому з тобою ми не хвилі? Удвох за руки ми б взялись І в край щасливий полетіли, Де ждала нас […]...
- “Бувають хвилі – серце мліє…” Бувають хвилі – серце мліє І скорбних мислей рій летить, Мов чорна хмара небо криє І грім у хмарі гуркотить. […]...
- “Сріблом відсвічують Світязя хвилі…” Сріблом відсвічують Світязя хвилі, Плинуть вздовж берега лебеді білі, Мріють в заплавах рибальські човни, Світ повен світла і таїни. Сосни […]...
- “Не мчали хвилі над Москва-рікою…” Не мчали хвилі над Москва-рікою, – Точили душу сумніви юрмою. Не били хвилі в береги Дніпра, – На серце тиснула […]...
- “Перевіяний я, наче зерно…” “Хтось перевіяний, як зерно, На грунт поезії впаде”… Ліна Костенко Перевіяний я, наче зерно, На безжалісних протягах зим. На моє […]...
- “Хвилі жита? Пісків потоки…” Хвилі жита? Пісків потоки? Спраглий промінь? Смеркання цвіт? Вічний Боже, який широкий, Дивно знаний твій білий світ! Збройних сварів вогонь […]...