ДО МУДРЕЦІВ
Герой – мов буря, що зірвав покрівлі,
як відсіч злому ворогу давав,
та згинув сам у боротьбі нерівній,
як метеор вогняний впав.
Живе – лякливий. Помсту він леліє,
на мить розплати з-за вугла чека…
О, він – мудрець. Та серцем ледве тліє,
як іскорка з-під кізяка…
ІЗ ІВАНА БУНІНА
(3 votes, average: 3,33 out of 5)
Related posts:
- ЩЕ ТЛІЄ ЗГАРИЩЕ СЕЛА Ще тліє зарище села, Валяються фашисти вбиті… Учора битва тут була. Опухлики і Невель – всі ті Місця затямим, кожен […]...
- Іван Берладник Раз в зимі у ліс на лови Володимирко пішов, І бояри зрозуміли, Що тепер не до розмов, Що пора за […]...
- “Надворі дощ, холодний вітер виє…” Надворі дощ, холодний вітер виє, Одпочивай, рушнице, на стіні! Куди іти, блукати без надії? Ні, краще тут, у хаті, в […]...
- КОЛИ Не засну. Не знав дня і ночі, як з роси трави зелені очі ловлять погляд мій… В цю веремію про […]...
- В НІЧ НА ІВАНА КУПАЛА Ой в ніч на Івана та й на Купала Красна дівчина долю шукала, Ту, що їй мама В колисочку клала. […]...
- НА ІВАНА НА КУПАЛА На Івана на Купала У хатині край села Мене мати повивала Та й Іваном нарекла. Догоряла ніч духмяна, Щебетали солов’ї… […]...
- “В маєтку гетьмана Івана Сулими…” В маєтку гетьмана Івана Сулими, в сучасному селі, що зветься Сулимівка, до кінських грив припадені грудьми, промчали хлопці – загула […]...
- ШЕВЧЕНКО В ВІННІПЕЗІ А. Драгоманові Чоло – як сонце! З-під навислих брів Зорить поет на простір Манітоби, На злет ланів, на вуличні оздоби, […]...
- МУДЕРЕЦЬ Хто диваувався, чому мудрець сидить на порозі, не знав, що камінь, де спочиває король, стає престолом....
- БАРКАРОЛА Сонце заходить, лідо леліє, У срібні луни лагуна мріє, А гондоліре, кращий Аполля, Пустився барков долів на море… “О, де […]...
- “О, мой застенчивый герой…” О, мой застенчивый герой, ты ловко избежал позора. Как долго я играла роль, не опираясь на партнера! К проклятой помощи […]...
- “О, як нам треба ще Сірка Івана…” О, як нам треба ще Сірка Івана, Гей-гей, Івана, месника Сірка! Борця, що кару в серці виклика, Аби не зраджувала […]...
- “Іще б мені хоч раз відвідати поляну…” Іще б мені хоч раз відвідати поляну, Де в травах гомонять дуби-богатирі; Де золото кульбаб надвечір гасне тьмяно І повагом […]...
- ЕЛЕГІЯ 3 РЕФРЕНОМ Коли мені легко-легко на серці, тоді я знаю, чого воно так зробилось: сьогодні з-за океану на кінчикові світанку вернулись додому […]...
- “Не обважніймо тілом і душею…” Василеві Іллічу Касіяну Не обважніймо тілом і душею Та першої не забуваймо казки: Ягу переборімо і Кощія, Убережім Івана від […]...
- КОЛИ Я ХМЕЛЕМ ПОВІТРЯ ВПИВАЮСЬ Задоволений життям, я щойно сміявся, радів, як дитина. Та пронизав мене смертельний холод. Саме тепер, коли я хмелем повітря впиваюсь, […]...
- БАЛЯДА ПРО АПОКАЛІПТИЧНОГО КОНЯ І. С. Таємно тліє Зловіща злуда: Трухлявий корінь, Вогонь з дупла. Він – незагнузданий – Здригнувсь, підвівся: Вулькани в сонце, […]...
- “Я – з розірваним серцем…” Я – з розірваним серцем… Із розірваним серцем На долі, На болі людські – Ті шматки українські: Чи то партії, […]...
- ЗГАДКА (Бувало: в сутінку вечірнім) І Бувало: в сутінку вечірнім, Як обрій кров’ю догорить, Стаю невпевненим, покірливим… І туга пережитих літ Закряче вороном настирливим: Не […]...
- ПРИСВЯТА Не світлий спокій дорогих глибин Прозорої і чистої науки, Не золоті натхнення орхідеї – З ласкавости незмірної своєї Пошли мені, […]...
- “Послухаю цей дощ. Підкрався і шумить…” Послухаю цей дощ. Підкрався і шумить. Бляшаний звук води, веселих крапель кроки. Ще мить, ще мить, ще тільки мить і […]...
- ЛЕБЕДІ У ПОЛІ Знову ледве мріють лебеді у полі, а навколо білий холод і зима, і, як мати, стала за селом тополя, що […]...
- ГЕРОЙ Герой відмовився від Алядинової лямпи, від шапки-невидимки, від летючих капців. “З тим крамом, – сказав, – не бути моїй заслузі”....
- “Звичайна собі мить…” Звичайна собі мить. Звичайна хата з комином. На росах і дощах настояний бузок. Оця реальна мить вже завтра буде спомином, […]...
- “Посланче осені, день многодарний…” Посланче осені, день многодарний, з просині дивишся поглядом карим: в річці глибокій світиться свічка, в нурти відкривши браму відвічну. Там […]...
- “Страшний калейдоскоп: в цю мить десь хтось загинув…” Страшний калейдоскоп: в цю мить десь хтось загинув. В цю мить. В цю саму мить. У кожну із хвилин. Розбився […]...
- КОЛИСКОВА Моє, моєньке миле, ясне-мі Спи, золотава вовно, Летить-леліє літень в ви-со-ті, Кімната весен повна. Сотайтесь со-не сот-ні сніжні дні, Одчиниш […]...
- КОНЕЦЬ Молодість минула, Як ружевий цвіт. Де утіха була, Там і смутку ніт, Бо там серце стиле, Ніби чорна кров; З […]...
- “Із Марфою ми стали гомоніти…” Із Марфою ми стали гомоніти про родичів, яких уже нема. Брати і сестри повмирали в тітки – з усіх вона […]...
- ЗАГАДКА ДИТИНСТВА Враження дитинства – ясновесні! Слів краса! Звідкіль іде вона? Наче загадки якісь чудесні: рідна мова – дивна дивина! Вперше у […]...
- “У муках, у битвах я, серцем вразливий…” У муках, у битвах я, серцем вразливий, Цілий усесвіт збагнув. Тому ходжу по землі юродивим, Клену-проклинаю війну. Безглуздя її проклинаю […]...
- ЛЮДИНА І НІЧ Усе роздягнено, і все напоготові. Ніч повертає голову: пора! Гармата – бух! І горобці – ура! Розквітли океани малинові. Півлюдства […]...
- МІСТО ЛЕВА Сонет Володарюй над рідною землею, Яку подарував твій батько-князь, Яку хотіли відібрать не раз, І в помислах не розлучайся з […]...
- МАРІЇ ЛИПІ Нехай світ радіє, Що серед людей Були Ви, надіє Сердець. Це ж Ваші жіночі очі Кохали батька і сина,- І […]...
- МАЗЕПА (Уривки з поеми) ………………………………………………………………………… Учись, Іване!.. І любов, Свою любов до України Вмій влить у формули чіткі, Умій спинить гарячу кров, Рух нерозважливий […]...
- “Маною, привидами, чарами…” Маною, привидами, чарами Мені перейдено путі, А осінь їде кіньми чалими, А в них підкови золоті В дорозі губляться…Захлюпала Ти […]...
- “Простерся вечір над селом…” Простерся вечір над селом, Вечірня зірка тліє… Вже день заснув солодким сном, Про ясне сонце мріє… В гаю затьохкав соловій, […]...
- КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ Прекрасне місто і нещасне: Кам’янець – у серпні камінець. Чи живло ти духу незагасне, А чи духу нашого кінець? Бавлю […]...
- ХОР СТАРІЙШИН З ПОЕМИ “ФІКЦІЯ” Просвітлись! Та ще хочем других просвітити. Т. Шевченко Порода наша мудра від природи, ми знаєм все, бо осягнули все, і […]...
- СТЫДЛИВЫЙ ИГРОК Случилось некогда мне быть в шумливом мире; Сказать ясней, мне быть случилося в трактире; Хотя немного там увидеть льзя добра, […]...