БАБИНЕ ЛІТО

Related posts:

1. БАБИНЕ ЛІТО Бабине літо. Золотосинь. Срібла тонкі павутини. Вирій пташиний, пізня теплинь, Повінь черлена калини. Погляд вбирає далеч і шир, Обрії сонцем […]...
2. “Бабине літо літає на вітрі…” Бабине літо літає на вітрі. Бабине літо… Що це пахуче таке у повітрі Розлито?.. Листя – мов злотом обвіяні віття, […]...
3. БАБИНЕ ЛІТО Літо бабине, бабине літо… Серце чує осінні путі… Хтось заплутав зажурені віти в павутиння нитки золоті. Листя слухає вітру зітхання […]...
4. “Над Полтавою – літо бабине…” Над Полтавою – літо бабине. У Санжарах – падолист… Що ж ти, мила, зі мною бавишся: Став я тінню – […]...
5. “За літом літо, літо літо лове…” За літом літо, літо літо лове, Чорніє ніч, де вчора день ходив. І сивіє життя, як поле ковилове, Як дивне […]...
6. БАБИНЕ ЛІТО Листок од клена одірвавсь, Летить додолу – пада, пада… Люблю осінній слухать вальс Замріяного листопада! Люблю осінній шум. Люблю, Коли, […]...
7. БАБИНЕ ЛІТО човни крізь дим тіла у сон глибокої квітки смерті у заплющених очах заснованих сухою летючою слиною ідолів далини які пестять […]...
8. БАБИНЕ ЛІТО човни крізь дим тіла у сон глибокої квітки смерті в заплющених очах заснованих сухою летючою слиною ідолів далини які пестять […]...
9. “В посушливе літо – в душі чебреці вигоряють…” В посушливе літо – в душі чебреці вигоряють, в душі чебреці вигоряють, і в’януть в душі полини. В посушливе літо […]...
10. БАБИНЕ ЛІТО Упали приморозки ранні На молоду озимину… Берези в білому убранні Гудуть мелодію сумну. В ці дні, задумливо-багряні, Я свого серця […]...
11. ВОСЕНИ-ЛІТО Була мого віку в маї ти моя зозуля. Де взялась шуря-буря, холодом подула! Нас погнала-розігнала, я один зостався. Пройшло літо, […]...
12. “Прощалось літо. Тьмянів лист…” Прощалось літо. Тьмянів лист, І лев лежав під кленом. В прощанні літа син дививсь На лева і на мене. Тремтіли […]...
13. “Яких тільки в лісі нема кольорів…” Яких тільки в лісі нема кольорів: Розкрила палітру художниця осінь… Дуби ще зелені, А клен вже горів, Зухвало підпалював полум’я […]...
14. ЗНОВ НАСТАНЕ ЛІТО Я не знаю, що з тобою, де ти І чи знов зустрінемось коли… Та хотів би, щоб зими замети Літа […]...
15. “Спинилось літо на порозі…” Спинилось літо на порозі І дише полум’ям на все, І грому гордого погрози Повітря стомлене несе. Умиється зелене літо І […]...
16. АВТОПСИХОТЕРАПІЯ Die Einsamkeit ist wie ein Regen. Rainer Maria Rilke На серце падає знайомий дощ і стоплює солодку грудку щастя. Як […]...
17. “Довго-довго давнє літо давніло…” Довго-довго давнє літо давніло, Де не йшло – стояла синя мла. Мамалижна хмара на Молдавію Ще одну рябеньку повела. Їм […]...
18. “Тут літо ходило, а нині – осінь…” Тут літо ходило, а нині – осінь. Покошено трави. Засіяно лан. Малу павутиночку вітер відносить, За неї чіпляється сивий бур’ян. […]...
19. “Літо минуло. Осінь…” Літо минуло. Осінь. Вересень, мила, – ось він. Сад обважнілий плодами. Стали ліси мов храми. В золотоцвіті віти. Повиростали діти. […]...
20. “Пани новітні й жебраки…” Пани новітні й жебраки – Це вже було колись. Роки минули і віки, Але чи світ змінивсь? Чи в шані […]...
21. ЛІТО Одцвіли кульбаби у гаю, Облітають, мов пороша біла, Нагадавши молодість мою, Що давно так само облетіла. Сонце піднялося у зеніт, […]...
22. “Виповнюється літо. Колоски…” Виповнюється літо. Колоски Тужавіють, схиляються доспіло, І вже зелене жито пожовтіло, І жовті плями впали на садки. У півників пробились […]...
23. “Опізненим цвітом будяк прозвіщає про літо…” Опізненим цвітом будяк прозвіщає про літо, про те, що давно розпорошено вітром; зажди, це ж ти сам пороздмухував листя і […]...
24. РАННЄ ЛІТО Tвоє літо починається рано, з’являється, як гук, що несеться з усіх боків, підкоряє собі тендітність зелені, розбиває скло святинь акваріїв, […]...
25. ЛІТО, ПОЛІТ Не гаймося, друже, накреслено рейси, прокладено траси, дороги й мости… А десь там на скелі ростуть едельвейси, хоч там і […]...
26. ЗОЗУЛИНЕ ЛІТО Кує зозуля, що життя минає, і полягає літо у покосах. Головами наклавши, духмяніють що є сили трави по цей бік […]...
27. “Вона жива і нежива…” Вона жива і нежива лежить у полі нерухомо. Не зранять сонячні слова передосінньої утоми. Над баштанами сонні оси, замовкли коники […]...
28. ЛІТО НА МОРІ Одноманітний гул прибою, Вино, і музика, й пісні. І добре нам удвох з тобою У цій південній стороні. І дні, […]...
29. Літо меншає, і звужується коло З циклу “Нотатки фенолога” Літо меншає, і звужується коло – нині площа провінційна і тісна. Відцвіла, немов остання скрипка соло, […]...
30. Літо вливається літо вливається в моє дозрівання спокійною флейтою подивилося у вічі жорстокости полонило її як полонить картина з вагітною жінкою...
31. Літо Жара нестерпна і важка, У небі – ні хмарини. І тане слід від літака, Як нитка павутини. Стоять налиті сонцем […]...
32. ЛІТО День гасить зорі, – Уже світанок. Почне сопілка – Шовсь! Перепілка. Серед туману Лани – мов море. Літо наспіло: Побудь […]...
33. ПАЛІМПСЕСТ Позволь мені, пташко, до себе казати, Лиш нині – потім вже най дієсь, що хоче… На вулиці пустка, під вікнами […]...
34. ЗЕНІТ ВІКУ Висить планета у зеніті року, вишнево сяє червень за вікном. Пульсує час, ущільнюються строки. Стукоче рівно точний метроном. Густа блакить […]...
35. СКІНЧИЛОСЬ ЛІТО Скінчилось літо. Шелестять дощі Холодні – без веселок та без гроз, А завтра на стави і на кущі Змертвілим птахом […]...
36. ДАЛЕКЕ ЛІТО Так пусто літо відійшло – вже й не дотягнешся рукою, бо, мов туман, тоненько скло між літом стало і між […]...
37. “Іще одне минає літо…” Іще одне минає літо, Сади вигойдують плоди. І жухнуть трави сумовито, Відзеленівши назавжди. Душа схиляється до сповіді, Думки велично-урочисті. Стою […]...
38. ПІЗНЄ ЛІТО Синиця з цвіркотом вікном нераз Влітає вістку про город подати: Осіння наступає вже пора, І жовкнуть листя й гарбузи пузаті. […]...
39. “Приходиш, як біла таємна сноява…” Приходиш, як біла таємна сноява – Така невловима й незмірне кохана! І я з боговінням корюсь перед чаром Твоєї принади […]...
40. “Знаю – медом сонця, ой Ладо…” Знаю – медом сонця, ой Ладо, В твоїм древнім тілі – весна. О моя степова Елладо, Ти й тепер антично […]...