ЗОРЯ УКРАЇНИ

На обрії Києва сходить вишнева зоря.
Зринають у небо мостів розтуманені брови.
Пробоєм Славути гримлять океани-моря,
і дивиться Київ на себе у води дніпрові.

Де славою предків історія снить кам’яна,
де кованим золотом сяють високі собори –
там Києву щемно болить арсенальська стіна,
у спомині хвої мовчать обеліски суворі.

Скресає пресований час у граніті дзвінкім,
палає веселка на схрещенні грому і тиші.
Вітрило далеких віків, богатирських віків
замислений Кий над живою водою колише.

Ведуть до зеленого Києва братні мости,
сплелись перевеслом стежини, орбіти і траси.
З роси та води нам довіку, братове, рости,
вітає Дніпро вас калиновим словом Тараса!

Тече до нащадків, хлюпоче невпинна вода,
і землю чатують мережки тополь вітровійних.
На обрії Києва сходить зоря молода,
горить над степами вишнева зоря України.

(2 votes, average: 4,50 out of 5)

“А зоря на сході…” А зоря на сході руки вгору зводила… То ж бо дівчина красна із води виходила. Що по пояс вийшла – […]...

“Мені зоря сіяла нині вранці…” Мені зоря сіяла нині вранці, устромлена в вікно. І благодать – така ясна лягла мені на душу сумиренну, що я […]...

“Зійшла зоря на голов…” Зійшла зоря на голову І зачепила променем Чуття мої оголені, Немов болючим спомином. І чим тебе порадувати, Незгасна зоре ясная? […]...

ЗОРЯ-ПОЛОНЯНКА Раніш мороз нагнав на птаство страху, А нині дощ берези полпва. У бочку із казармового даху Накапала водиця дощова. Чому […]...

ЗОРЯ-ПОЛОНЯНКА Раніш мороз нагнав на птаство страху, А нині дощ берези полива. У бочку із казармового даху Накапала водиця дощова. Чому […]...

2. ЗОРЯ Там, де нас немає і не буде, сніг упав на вежі і сади. В темряві жаріють без остуди вогники у […]...

“Зійде зоря у вишині…” Зійде зоря у вишині, Засяє яснооко. І одинокому мені Не буде одиноко. На ту зорю погляну я, Гіркі згадаю втрати: […]...

“Зоря полинова горить…” Зоря полинова горить І осяває в дооколлі Порожні села, ниві голі, Бур’ян, що з вітром гомонить. Печаль і пустка – […]...

Моя люба зоря ронить в серце мені Моя люба зоря ронить в серце мені, Наче сльози, проміння тремтяче, Рвуть серденько моє ті проміння страшні… Ох, чого моя […]...

ЗОРЯ Що траплялося: радість, лихо. Гніт, здавалося, вже догоряв… Та незримо мене і тихо Супроводжувала зоря. В дні нахмурені, невезучі, Як, […]...

“Легко йшла сяйна зоря…” Легко йшла сяйна зоря В свій високий спів; Місяць правив срібний бриль Вище красних брів. Вечір лагідно світив Зорі з […]...

Уже зоря золотогора Уже зоря золотогора, де полинами зацвіло, кладе на огненні пороги своє сивіюче крило. На тротуарах не лілеї й не лебединий […]...

“Поїду з Києва. Важке, підтале серце…” Поїду з Києва. Важке, підтале серце На води і на зорі понесу… Поїдьмо з Києва! Потроху пронесеться, Заміниться на тюльку […]...

ГІРКА ЗОРЯ …І сходить над Дніпром гірка зоря-полин. Ліна Костенко 1. Тривожність Так і сплю – з тривожними очима, Слухаю, як серце […]...

“От і все… Мов зоря, одгоріло кохання…” От і все… Мов зоря, одгоріло кохання… Одцвіло, облетіло, мов з дерева лист. Хай очистить страждання. Хай зцілить страждання. Хай […]...

СЛОБОДА Село моє, вишнева Слобода! Вже не село ти, але ще й не місто. Тече Мурашки спінена вода, спливає дим на […]...

По чорних схилах як зоря повзуча по чорних схилах як зоря повзуча острогів календарна суєта зламати хліб немов зламати учня щоб з нонпареля голос вилітав щоб […]...

Вишнева віоля вишнева віоля бринить крізь вікно бджолою наливає весь простір медом і давня туга спливає зі струн під склепіння синього вечора […]...

“Стоїть мені моя гірка зоря…” Стоїть мені моя гірка зоря… Моя єдина зоре-пересмуто, На землі злі, на зморені моря Твій віщий погляд сяє мені люто. […]...

“Де не світить знайома Полярна зоря…” Де не світить знайома Полярна зоря, Де Південним Хрестом перекреслилось небо, Мабуть, згадує часто матрос-сибіряк, Як про милу, Вітчизно, про […]...

Досвітнє дівування води обертається на зозулю досвітнє дівування води обертається на зозулю плачем двотільця що розпадається на того чиї сни перепливають коні і ту у чиєму […]...

“Я спитав у води…” Я спитав у води: – Звідкіля ти прийшла? І сказала вода: – З глибини джерела. Я спитав у води: – […]...

МИ – З УКРАЇНИ Як вийдуть калинові наші красуні, як зблиснуть намиста кармінні, – від серця до серця проміння трасує мелодія: “Ми – з […]...

ЗЕЛЕНЕ ЦАРСТВО Моя музика – з-під пташиного крила, прозора, мов земля влітку, легка, як очі зеленого солов’я, що співає перами а не […]...

“З полів хрущі сипнули на село…” З полів хрущі сипнули на село, Терпким вином березовим сп’янілі, Шумлять їх крила в теплій заметілі, Летять хрущі, як хмара, […]...

“Багато небесної сходить краси…” Багато небесної сходить краси на кичери лисі, на наші обійстя і наші ліси… І тихо у лісі. Один прилітав на […]...

“Дві зорі цвіло у небі…” Дві зорі цвіло у небі. Дві зорі – на дві дороги. Що одна зоря – для неї. Що друга зоря […]...

Із циклу “ВЕСЕЛКА” ОСТАННЯ ПІСЕНЬКА – Веселко, Веселко, чи маєш свою Вкраїну? – А моя Вкраїна – то небо синє після чорного. – […]...

ДО УКРАЇНИ Через мокру осінь чи сумну завію, Крізь невідворотність чи похмурий день, Я іду щасливий і в душі лелію Для Вкраїни […]...

Хрещення України Що це в Києві за гомін, Звідки крики, галас, сміх І куди оце кияни Тягнуть ідолів своїх? Ось Стрибога порубали, […]...

СЛЬОЗА УКРАЇНИ Молода і бентежна Україно моя, Якщо ти незалежна, незалежний і я. Хоче “Слава!” гукнути мій розтерзаний рот, але знов ліліпути […]...

ДО РУСІ-УКРАЇНИ Бажав би я, мій рідний краю, Щоб ти на волю здобувавсь, Давно сподіваного раю Від себе власне сподівавсь. Щоб велич […]...

ЛЮБИСТОК З УКРАЇНИ Не внюхав на кордоні митний ніс Насіннячка, що їхало без віз… Посадив його сер Степанченко Між заморських див коло ганочку. […]...

ВІТЕР З УКРАЇНИ Миколі Хвильовому Нікого так я не люблю, як вітра вітровіння. Чортів вітер! Проклятий вітер! Він замахнеться раз – рев! свист! […]...

СОСНА З вітром весняним сосна розмовляла, Вічно зелена сосна. Там я ходила і все вислухала, Що говорила вона. Ой, не “зеленого […]...

ЗОРЯ В небі місяць зіходить смутний, Поміж хмарами вид свій ховає, Його промінь червоний, сумний Поза хмарами світить-палає. Мов пожежа на […]...

СЕМЕН ЯКЕРСОН З УКРАЇНИ Про жида С. Якерсона – сотника Армії УНР. Написана під враженням розповіді в Нью-Йорку поета і есеїста Євгена Маланюка – […]...

“Гнилі моря на тілі України…” Гнилі моря на тілі України Збирають мито з ракових отрут. І навіть неба голубий редут Не погамує наступів руїни. Болить […]...

Де задивилися ви, Грації України Ю. К. де задивилися ви, Грації України, в минуле, в майбутнє? чи шукаєте в річці обличчя сонця, чи дожидаєте човен […]...

КРАСО УКРАЇНИ, ПОДОЛЛЯ! Красо України, Подолля! Розкинулось мило, недбало! Здається, що зроду недоля, Що горе тебе не знавало! Онде балочка весела, В нiй […]...

Related posts: