Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ЖІНОЧИЙ РІД

Дві жінки світять із минущих літ,
дві райдуги: матуся і кохана.
А поміж них – колиски колихання,
а поміж них – кипучий дніпровіт.

Дві жінки біля вічної межі,
два полюси єдиної любові,
два вогнища незболеного болю
моєї тополиної душі.

Як музика весела і смутна –
дві жінки, а між них земля щаслива,
і дві сльози чоло моє зросили.
Жіночий рід – любові таїна.

Жінки мої! Цвіте жіночий рід.
Росте високе дерево народу –
Гримлять віки. Земля живе і родить.
Жіночий рід… Вітчизни дніпроцвіт.

Не згасне жар у попелі коси
і серце від любові не спочине.
Є мати.
Є кохана.
Є Вітчизна.
Я слухаю нащадків голоси.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,00 out of 5)

ЖІНОЧИЙ РІД - ПЕРЕБИЙНІС ПЕТРО