ЩО ХОТІВ СКАЗАТИ ДІД?

Дід яблуню садив.
А я
забіг на хвильку попрощатись.

– Бувай, козаче. Набирайся розуму.
Побачимось, либонь, не скоро.
То я хотів тобі сказати…

– Спішу, дідуню. Жде підвода
на станцію. Не гнівайтеся.
Ми ще поговоримо,
коли приїду на канікули…

Зривав дід яблука.
А я
зайшов на хвилю попрощатись.

– Ну, прощавай. Гляди, не зазнавайся.
Хтозна, коли побачимось.
То я хотів тобі сказати…

– Дідусю, вже мені пора.
Он бачите – машина.
Не гнівайтеся.
Ми ще поговоримо,
коли приїду у відпустку…

Дід спочивав під яблунею.
Я
заїхав на хвилину попрощатись.

– Прощай вже.
Може, більше не побачимось.
То я хотів тобі сказати…

– Та що ви, діду!
Ми ще поговоримо.
Ось на ту весну привезу вам сина.
А зараз…
Ви не гнівайтесь.
Літак…

Невдовзі написала мати:
“У перших строчках сповіщаю,
що вмерли татко наш, а твій дідуньо..
Тебе все згадували при смерті. Сказати
щось хотіли дуже важне…”

Весна буяла.
Я і син
прийшли до дідової яблуні.
Вона вже сохла.
Сохла, а цвіла.
Наперекір біді цвіла затято.

Ну що, ну що нам дід хотів сказати?

(3 votes, average: 3,33 out of 5)

“І хотів би підбігти ти…” І хотів би підбігти ти: Та чи ж можна в снігу такому? Так помалу мусиш іти, Мов ступінь твій по […]...

“Сьогодні кожний крок хотів би бути вальсом…” Сьогодні кожний крок хотів би бути вальсом. Не студить вітер уст – зігрівся коло них. І радісно моїм тонким, рухливим […]...

“Що вам сказати, мамо” Що вам сказати, мамо, Праведнице безталанна?.. Темрява ходить не прямо – В неї душа захланна. Всюди пекельне рало, Що вимагає […]...

“Чому, сказати, й сам не знаю…” Чому, сказати, й сам не знаю, Живе у серці стільки літ Ота стежина в нашім краю Одним одна біля воріт. […]...

Нет дня, чтобы душа не ныла Нет дня, чтобы душа не ныла, Не изнывала б о былом, Искала слов, не находила, И сохла, сохла с каждым […]...

“Ах, як вона цвіла, чарівна квітка…” Ах, як вона цвіла, чарівна квітка! Наперекір вітрам усім – цвіла, обманута, посаджена у клітку засушливого затишку й тепла. Є […]...

“О, як хотів би я тебе вітати, море…” О, як хотів би я тебе вітати, море, Під гомін хвиль слідить хід вільних кораблів, Глядіти з скель німих, як […]...

“Отепер, як додому приїду…” Отепер, як додому приїду На якихось там кількоро днів, Порозвішують очі сусіди, Як горнята на кіллях тинів. Так немовби хто […]...

“В Річмонді, при вході в санаторій…” В Річмонді, при вході в санаторій, Посадили чехи деревце – В пам’ять про політ людини в космос… Як це добре! […]...

ХОТІВ БУТИ ЛЮДИНОЮ Щоб не крокувати – відтяв собі ногу (перестав і ходити до друзів) Щоб не вертіти непристойних фігур – відкусив пальці […]...

ЧІКАГО О’ГЕР Неділя пополудні, я на літаку, чекаю, щоб вилетіти з Чікаго О’Гер, мій мозок повний думок про Френка О’Геру та запаху […]...

“Ти питаєш, коли вже на легшу роботу…” Ти питаєш, коли вже на легшу роботу Перекинуть мене а чи сам перейду. Он у людських дітей і неділя, й […]...

ЯБЛУНЯ Як цвіла вона, як радісно цвіла! Добровійна і червоно-біла. В заморозки зав’язь зберегла, А на осінь гарно уродила. Обважніли сонячно […]...

У ВАГОНІ Ти сидиш навпроти, кучерява, І з-під вій на мене – блись та блись. У твоєму погляді лукавім Хитрість і захоплення […]...

РОСТИ ЩАСЛИВА Дочці Тамарі в день її 7-річчя Твої сьогодні іменини, Та не приїду я з війни… Сиджу під гілкою рябини, Цвіте […]...

“Коли ми йшли удвох з тобою…” Коли ми йшли удвох з тобою Вузькою стежкою по полю, Я гладив золоте колосся, Як гладить милому волосся Щаслива, ніжна […]...

“Відчинімо двері…” Відчинімо двері, Хай погріється, Хай присяде тихо Коло печі Сад старезний, Що тремтить при місяці, В сиву хмару Загорнувши плечі. […]...

“При цих деревах, в цім ладу…” При цих деревах, в цім ладу, в поривах духу, руху впертих десь притулитися в саду і хоч би трішечки померти. […]...

“Коли мене на цій землі не стане…” Коли мене на цій землі не стане – не зміниться нічого в часолеті, лиш тільки ще одна болюча рана травою […]...

Все, що тільки я чув Все, що тільки я чув, Та сказати не вмів, Я у тобі відчув, Я у тобі узрів. Ти – гармонья […]...

КАЗКА Вже ніч на дворі. Не спить дитина. Схилився батько над ліжком сина І виявляє любов і ласку. – Послухай, – […]...

“То вберу в троянди, то у сажу…” То вберу в троянди, то у сажу. Світло чи пітьма тобі за тло. А коли ж, кохана, врівноважу Я в […]...

Театр Святославу Максимчуку Вони ще слухають… Акторе, говори! Вони ще слухають – Ти щось хотів сказати. Твоє лице для них – […]...

ДО НОЧІ О, як давно я не писав вночі, Вважаючи, що ранок – то мудріше. І ранку того стільки літ ждучи, Я […]...

ЗЕМЛЯ І НЕБО Земля ніколи небом не була! Дощем умита й дрібною сльозою, Вона цвіла… О! Як вона цвіла, Щоб стать назавжди з […]...

КОЗАРЛЮЗІ ЛОБОДІ, посилаючи йому “Байду” На мене скрива, мов вовки з байрака, Дивились-позирали мудреці, Що в мене думка з ними не однака: Вони-бо знані на […]...

У КУМАНІВЦЯХ Приїду, квіти покладу На мамину могилу, Постою в батьковім саду, Зайду в осиротілу Хатину з вікнами на став, Уп’юся самотою […]...

ІГРАШКА All the king’s horses and all the king’s men couldn’t put Humpty together again. Різьблена, дерев’яна, цвяхована чорною бляшкою, сувенір-люлька […]...

ПРИВІТ ОСІННЬОМУ …А було тихо. Було журно, Аж доки з нетрів городів, Мов свіжий вихор в хату курну, З потужним криком, грізно […]...

“Я сьогодні не прийду додому…” Я сьогодні не прийду додому – Де я? Я сьогодні в Київ не приїду – Де я? Я сьогодні не […]...

“Моя прекрасна, горда королево…” Моя прекрасна, горда королево, вернімося у наш травневий день, згадаймо черешневі каравели, які пливли у літо молоде. Над нами шелестіли […]...

ПТИЦЯ РОЗЛУКИ Дорога рудим небіленим полотном Постелилась від нашого дому, А ти чорно-білою птицею Даленіла на тім полотні, Чорно-білою птицею… Коли я […]...

Відгомін У чудовому місяці травні ми приходили з тобою в маленьке кафе, і перед нами як на долоні лежало наше місто. […]...

“Чого ви не гаптовані туманом…” Чого ви, мої вірші, не естрадні, Чого ви не гаптовані туманом, Чом догори ногами не стаєте, Чому не прикидаєтесь байками, […]...

НЕЩАСЛИВЕ КОХАННЯ Я стану ягуаром… Х.-С. Чокано Сніг опадав. Птахи, як і плоди, опали швидше. В небі гасла осінь, і я хотів, […]...

ПОРТРЕТ БАТЬКА Тато був скупим на ласку, цілуватись не умів. Клав долоню, наче праску, на чорнявих пустунів. Тато хмурився невміло, був нещедрим […]...

ЗРАДА Буває так не тільки у футболі, бува, себе непросто побороти. Тут можна проманутись мимоволі і гол забити у свої ворота. […]...

СПОМИН – А ти пам’ятаєш… а ти пам’ятаєш мене… ще не сивого? А я ще тебе пам’ятаю, як ластівку з маю. […]...

ПОРЕНЕСАНСОВЕ Часи буянь! Заграва, Мур та Арка… О, не забути риторичних див, Коли Самчук ясні громи котив, Коли цвіла золотобрамська марка! […]...

“Хитрувато моргали зорі…” Хитрувато моргали зорі, Місяць-дурень кудись утік; В полі вітер мекав козою, Наче видоїти хотів… Словом, ніч була, як у казці […]...

Related posts: