ОБ’ЄМНЕ БАЧЕННЯ

Related posts:

1. “Як не є, таки учусь потроху…” Як не є, таки учусь потроху Для засіву добирати зерна. А мою бездосвідну епоху Вже ніщо не поверне. Не поновиш […]...
2. КЛАСНА ЗАГАДКА Іще одна загадочка для вас: прикметник означа найвищий клас, споріднений з іменником співзвучним. Лиш Й на К в кінці змініть […]...
3. “Сеньйорито акаціє, добрий вечір…” Сеньйорито акаціє, добрий вечір. Я забув, що забув був вас, Але осінь зійшла по плечі, Осінь, ви і осінній час, […]...
4. БАТЬКІВСЬКИЙ НАКАЗ Мій сину, бачу вже межу. Вона вимоглива і грізна. Сьогодні слова не скажу, а завтра буде пізно. Життєві істини прості, […]...
5. “Ой люлі, люлі, моя дитино…” Ой люлі, люлі, моя дитино, Вдень і вночі. Підеш, мій сину, по Україні, Нас кленучи. Сину мій, сину, не клени […]...
6. “Осінній вечір морозом дихав…” Осінній вечір морозом дихав У небі місяць, немов п’ятак… Вона пройшла непомітно, тихо, Голівку мило схиливши так. Вона пройшла – […]...
7. “І сонях гнеться, і землю гне на осінь…” І сонях гнеться, і землю гне на осінь, І синій голос висне, мов крило, Що раптом над Просонням простяглось І […]...
8. ПЕЙЗАЖ Крізь віти яблуні розквітлої Синіє небо і ріка. І хмарка світиться легка, Як віти яблуні розквітлої. Оце і все. Увесь […]...
9. НЕРІВНИЙ ДВОБІЙ Синок не знає страху, мене одважно б’є… Ми граємо у шахи чи то в життя своє. Ми погляди схрестили в […]...
10. КВІТНЕВІ БАГАТТЯ Іду таким квітнево-молодим! Весна димучі коси розплітає. А дим весни – не той осінній дим, який звисає смутком над літами. […]...
11. Який милий і мудрий фацет який милий і мудрий фацет не з показних мудрагулів а таки справді мудрий одразу видно щоз доброго тіста уважний і […]...
12. ОСІННІЙ ШУМ Плюскоти річки і шелести гаю Тонуть прозоро в замислений вечір, Де чисто і ясно, неначе в нетечі, Горючі осінні ліси […]...
13. СІК ЗЕМЛІ Пам’ятай, мій сину, жнивне поле. Не забудь, як ноги нам колола гостра, насторожена стерня, як нас юний серпень-серпеня, цей меткий […]...
14. “Осінній, сірий день. Над лісом крячуть круки…” Осінній, сірий день. Над лісом крячуть круки І вітер у корчах дивними голосами За літом плаче. З зимна терпнуть руки, […]...
15. ЗЕНІТ ВІКУ Висить планета у зеніті року, вишнево сяє червень за вікном. Пульсує час, ущільнюються строки. Стукоче рівно точний метроном. Густа блакить […]...
16. ЧОЛОВІЧА РОЗМОВА Живе в мені холодний страх за сина, інстинктом предків стигне кров терпка. Цей лід важкий до смерті я нестиму… Вже […]...
17. “Червоний светр, білий сміх я обійняв за плечі…” Червоний светр, білий сміх я обійняв за плечі. Лимонний вітер задмухав понаддніпровий вечір… Так це було спочатку: ніч і зойки […]...
18. СКІНЧИЛОСЬ ЛІТО Скінчилось літо. Шелестять дощі Холодні – без веселок та без гроз, А завтра на стави і на кущі Змертвілим птахом […]...
19. ЛІТО Синьо-синьо тумани повилися, Огорнули зелені сади. Тихий вітер колише плоди, – Обуяла весна, мов приснилася. Усе рідше гримлять солов’ї, Над […]...
20. СОН У ВЕЛИКДЕНЬ Сниться – тихо мама кличуть: “Сину, сину, я прийшла. Запроси мене на стрічу До святкового стола”. “Мамо, мамо, Вам у […]...
21. “Рости, мій сину…” Рости, мій сину, я тебе навчу стару косу мантачити і вдосвіта з росою зорі класти у покіс. Мій сину, знай […]...
22. “Осінній шерех переповнив світ…” Осінній шерех переповнив світ, Найвкрадливіші видає вже кроки Посохле листя… Розгубився кіт – На всякий шелест мружить хитре око. А […]...
23. МАТИ На лавиці два коники. Два коники з сиру. Вставай – пора до школи йти, Сину. На лавиці стара мати. Кінь […]...
24. “Заповийся в дощі, як у дим…” Заповийся в дощі, як у дим, і не жди, і як хлопчик не сплакуй – виводи, наче коней з байраку, […]...
25. ОЧІ І Спочатку – небо. Безмежне, як чекання. Потім у небі крапка. Потім тире. Потім нулі ілюмінаторів. І врешті – очі […]...
26. ДЗВОНЯТЬ ДЗВОНИ Дзвонять дзвони вечір, сумно дзвонять нині; Пишуть сумні вісти – будеш, сину, сам… Мамо моя хвора, руку дай дитині, Мамо, […]...
27. ГАРМАТЧИК Попереду, золотом розтопленим – Неминучі і жадані дні. …Ще поїду хлопчиком захопленим На смішному волохатому коні. Буде небо синьо-оксамитами І […]...
28. “Коли починається ніч…” Коли починається ніч Все починається спочатку На чорному полі Витворений з криги та снігу З’являється білий рояль Висотою до неба […]...
29. “Осінній день, осінній день, осінній…” Осінній день, осінній день, осінній! О синій день, о синій день, о синій! Осанна осені, о сум! Осанна. Невже ця […]...
30. НАПИС НА КНИЗІ ВІРШІВ Напружений, незломно-гордий, Залізних імператор строф,- Веду ці вірші, як когорти, В обличчя творчих катастроф. Позаду – збурений Батурин В похмурих […]...
31. Зі збірки “ЗЕМЛЯ Й ЗАЛІЗО” (1930)НАПИС НА КНИЗІ ВІРШІВ Напружений, незломно-гордий, Залізних імператор строф – Веду ці вірші, як когорти, В обличчя творчих катастроф. Позаду – збурений Батурин В […]...
32. ПЛАНЕТА КОХАННЯ Молодь п’яніє з любові в княжому городі Львові, будить зі сну юну весну в жилах розспівана кров. Молодь кохає в […]...
33. ДОЩ Був дощ як сміх Сміялись синьо ринви. Був дощ як сміх. Був синьо-сизий ритм. А потім стихло. Тихо так світилось. […]...
34. ПІДПИС Синочок підпис виробляє – закучерявлений, та власний. Піди-но спробуй розгадати ці незбагенні викрутаси! Ці загадкові криптограми… Вони стискаються, пружинять, неначе […]...
35. “Без назви, але без гіркоти…” Що вдієш, просто часу не було своєчасно життя прожити. Спочатку довелося почекати, поки війна стане спомином. Потім – зробити свій […]...
36. “Вона приходила щоранку…” Вона приходила щоранку, І нам спочатку говорили, Що то звичайна баба-бранка І поспіша до породіллі. Вона приходила щоранку, І ми […]...
37. “Коли до губ твоїх лишається півподиху” Коли до губ твоїх лишається півподиху, коли до губ твоїх лишається півкроку – зіниці твої виткані із подиву, в очах […]...
38. “Україно! Пісня наша лине…” Україно! Пісня наша лине на дніпровій хвилі громовій. Я гіркою мовою калини присягаю вічності твоїй. Я іду просторами твоїми, я […]...
39. КУПАЛЬСЬКЕ Одягаю вечір на чоло Голубим гранчастим лазуритом, І cміюсь, i легко йду селом В матіолове, пахуче жито. Де ж воно, […]...
40. СУБОТА ах який колосальний вечір море горілки море пива а тоді борюкання за кулісами раю за гратами кухні поміж плюшевих штор […]...