НЕБЕСНА БАЛАДА
Чом ти, жайворе, в зеніті
не співаєш пісню літню?
Чом зажурено літаєш,
над стернищем золотавим?
Чи вітри зустрів зловісні,
чи зневірився у пісні?
Чи упився крижаною
мовчазною вишиною?
А поля –
такі широкі,
небеса –
такі глибокі…
В небесах цвіте хмарина
лиш єдина,
лиш єдина…
(3 votes, average: 2,33 out of 5)
Related posts:
- “Заблукайом в сніги…” Заблукаймо в сніги, У навальні, у теплі, глибокі. Світ безмежний такий – І ми в ньому такі одинокі. Заблукаймо в […]...
- Балада про монгольського коня Тайга, сніги, сніги… І їм кінця немає. А за Уралом – знов орда снігів. Вагон біжить на фронт… Що там […]...
- “Вільшина, верби, осока…” Вільшина, верби, осока. Кущі над берегами. І ледве котиться ріка Зеленими лугами. Синіють мирно небеса, Пливе хмарина біла… Спокійна, стримана […]...
- БАЛАДА ПРО ЧУМАКА Плинуть хвилини – за хвилею хвиля, Час набіга – за сльозою сльоза. Віз навантажений кримською сіллю, Тільки ж немає дороги […]...
- “Трава із вітром гомонить…” Трава із вітром гомонить, А річка з берегами. До квітки квітка лебедить І лине пелюстками. Цвіте і міниться блакить Під […]...
- По дахах небесна лань по дахах небесна лань простягає шию до папороті в моїх зіницях всесвіт роздвоюється паленіє знаю сонце зайде мені між груди […]...
- БАЛАДА ПРО МАРУСЮ ЧУРАЙ Яре сонце в древніх небесах, Віщі птиці в місячних лісах, Білі хмари, зорі на Купала, Подивіться, що зі мною стало. […]...
- ЗЕЛЕН КЛЕН ОБНОВИВСЯ Зелен клен обновився Молодою корою. Ой упився я, впився Хмільною порою Чорнобривим сміхом, Серденьку на втіху. І твоїм диханням, І […]...
- “А я жив сотні років тому…” А я жив сотні років тому Та орав волелюбне роздолля Серед нетрів і пущ предковічних І любив, так любив Ярославну […]...
- СОЛОВ’ЇНА ПОРА Кілька тижнів – і все. І треба Перелити життя у пісню, Бо, як вистрілить колос в небо, – Буде пізно. […]...
- ЗЕНІТ ВІКУ Висить планета у зеніті року, вишнево сяє червень за вікном. Пульсує час, ущільнюються строки. Стукоче рівно точний метроном. Густа блакить […]...
- НЕЗАКІНЧЕНА БАЛАДА Ранок багрянець розлив на поля й тротуари Мати Скорботна Вкраїна Стоїть на базарі Сива сльоза у свічаді вдовиної муки хустка […]...
- ПЕРЕСЕЛЕННЯ ПРИРОДИ Одцвіли кульбаби-зорі, шелестять вітри вусаті. На простори неозорі мчать кульбабині десанти. Рік минає, вік минає, а земля цвіте і родить. […]...
- Веснянії пісні Веснянії пісні, Веснянії сни, Чом так безутішні, Безвідрадні ви? Чи для вас немає Зелені в лісах, Чи для вас не […]...
- “Ми такі холодні…” Ми такі холодні, Ми такі палючі, Може, ми в безодні, Може, ми на кручі. Ми такі подібні, Ми такі не […]...
- БАЛАДА ПРО САР’ЯНІВ ТА ВАН-ГОГІВ Хата у серці світитися мусить, Погідною бути при всякій погоді. Стоять Парфенони солом’яно-русі, Синькою вмиті, джерельноводі. Мами мої чисті в […]...
- БАЛАДА Прокажені, брате. Колокільця знов озвались… Застеляй столи. На тобі нема живого місця. Застеляй столи – ми вже прийшли. І тебе […]...
- ПЕРЕВАЛ Гора, дорога, перевал, Стара каплиця на вершині. А далі – обрій, як обвал, І небеса, високі й сині. У небесах […]...
- Балада про втечу Людина втікала від синього неба, Втікала від радості і від зла. Людина втікала сама від себе – Але нікуди втекти […]...
- ПІСНЯ КІЛЬЧАСТИХ ДРОТІВ У бурю-негоду, як падають громи, Співаємо пісню без впину, без втоми, А в пісню вплітаються громи й проклін. Ідуть до […]...
- “Я жайвора шукав по пісні в піднебессі…” Я жайвора шукав по пісні в піднебессі. Він, випливши, зникав, аби ізнов воскреснуть, і поле підіймав, як полотно за нитку, […]...
- ДУМКА-БАЛАДА ПРО СОПІЛКАРЯ Фашисти утікали манівцями Від праведної помсти і розплати. І білий птах зими над ними каркав, І біла смерть над ними […]...
- “Багата свайба видалась, нівроку…” Багата свайба видалась, нівроку. І я там був між добрими людьми. – Ти ба’, по городах вже стільки років, А […]...
- “Серед поля попід небом жито жала…” Серед поля попід небом жито жала, Попід небом жито жала серед поля. Вітер віяв, сонце гріло. Дожинала. Дожинала. Сонце гріло, […]...
- ПІСНЯ Чорне поле, світлі далі, Вітрогонні дні… Давні радощі й печалі Нагадай мені. Темну тугу, ясну втіху Звідаємо знов – Пісню […]...
- ТЕРЕЛЯ (Балада) Стоять у серпанку смереки, А легінь лежить коло пня, Вчуває, як гул недалекий До нього летить навмання. Спиняються танки сталеві, […]...
- ЖОВТІ ПІВНИКИ Тато з поля приніс у пілотці жовту втіху – качани кукурудзяні. Ми в пательню налущили зерен, щоб з них півники […]...
- БАЛАДА ПРО КНЯЗЯ-СТАРЦЯ І “Добридень, дідусю! Іди, йди, не бійся. Нас дома тройко тут: порожня світлиця. Вгорі паньматуся свої молитви В старому часловці […]...
- ТРАВНЕВА БАЛАДА Травень, а так, понімаєте, холодно. Так, понімаєте, все навпаки. А за вікном починається поле І видно за полем село Бармаки. […]...
- КОЗАЦЬКУ ПІСНЮ СЛУХАЄ РОСІЯ Дарма пишатись мій народ не звик, та чую слово щире, не облесне: “Какой чудесный, звонкий ваш язык! А песни ваши… […]...
- СОН ЦВІТЕ Найкращі дні цвітуть на самім дні, На самім дні вода така прозора, Що з берега лічити можна зорі, Які зоріють […]...
- ВЕСНЯНЕ Прекрасна пора травнева, Коли у цвіту дерева – Черешні рясні, каштани… Птахи вже звили гнізда, Пісню чуть гармоніста… Скоро вже […]...
- “Чорні озера…” Чорні озера темні, бентежні. Дна непроглядні. З них не напитись, тільки дивитись… Як ті глибини, що непроглядні – щирі чи […]...
- БАЛАДА ПРО ЛАРИВОНОВУ МОГИЛУ Як піднімається ранок і сонце услід, – Він виходить у степ на могилу, Повертає обличчя на схід, Випростовує постать похилу: […]...
- “Цвіте барвінок, ряст цвіте…” Цвіте барвінок, ряст цвіте, І терен зацвітає. І соловей співа про те, Про що віки співає. Вслухаюсь у його пісні, […]...
- СЕРПЕНЬ Під рапавим небом бляшаний краєвид, дерева форми кривавих плям, люди, порожні, і такі, що валяться, як будинки, між порожніми паркувальними […]...
- БАЛАДА ПРО ГЕНИ Ген карих очей домінує над геном блакитних. Я підіймаю вогонь на руках, Рудоволосу мою завію, Коса її пишна, лоскітно-гірка, Карість […]...
- СПОГАД Виблискує в сонці ріка, Біліє хмарина легка, І ти мені мила така, Що годі вмістити у слові Безмежжя моєї любові. […]...
- РУСАЛКА. Міцкевичева балада Ой що ж то за хлопець, хороший, вродливий? Що то за дівчина край його? Ходять над водою тихою ступою – […]...
- “Душа моя – послухай!..” Душа моя – послухай! – Як яблуня в цвіту. Моє життя, – кохана, – Мов срібнотканий сон. Життя моє – […]...