КРИТИЧНА МИТЬ
Я не з вами, обережні,
я півнеба розсотав.
Спить зелене узбережжя,
і чарує висота.
Хто жадає перебути
всі негоди у теплі,
той боїться парашута
і тримається землі.
Я не з вами, слабодухі,
я ступаю в пустоту.
Свище синя завірюха,
стигне серце на льоту.
Рветься небо полотняне,
страх обпалює лице.
Я хапаю неслухняне,
заворожене кільце.
Б’є у вічі мить судомна,
в ній – життя моє земне.
Довга мить…
І невідомо,
що за нею жде мене.
Хтозна – жити чи не жити?
Стропи вітер перетяв…
Я лечу у безвість миті,
і немає вороття.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- “Прийде мить тривожна…” Ой хто не служив, братці, Та й у богатиря… Наймитська пісня Прийде мить тривожна, Запитає мати: Скільки, діти, можна Та […]...
- “Страшний калейдоскоп: в цю мить десь хтось загинув…” Страшний калейдоскоп: в цю мить десь хтось загинув. В цю мить. В цю саму мить. У кожну із хвилин. Розбився […]...
- “Звичайна собі мить…” Звичайна собі мить. Звичайна хата з комином. На росах і дощах настояний бузок. Оця реальна мить вже завтра буде спомином, […]...
- МИТЬ З Брюсова Той погляд її – він яскравіш зорі, Блискучий брильянтовий хрест угорі. Той погляд її – він яскравіш зорі! […]...
- АБСТРАКТНИЙ СОНЕТ Життя земне – метеорита блиск, А ми – лиш тінь найвищої з субстанцій. І кожному колись напишуть лист, І піднесуть […]...
- ЩАСЛИВА МИТЬ Не втримаюсь на щасті. Тільки мить, Лиш мить щаслива, Як весняна злива, Струною сонця В пальцях задзвенить… І здаленіє дзвін. […]...
- “За мить кохання йшов би навмання…” За мить кохання йшов би навмання З чолом відкритим, захололий, босий, Та в серці з вічним, захололий, босий, Та в […]...
- “Буває мить, коли душа натхненна…” Буває мить, коли душа натхненна зриває з Часу завій незнання: усе, чого шукаєш навмання, з’являється, як візія священна… Лови цю […]...
- МИТЬ ВІЙНИ Була війна. А день бухтів. Акація кипіла. Було від неї та битнів на світі біло-біло. Не все, не все я […]...
- “Відлебеділа, ніби мить…” Відлебеділа, ніби мить, Як дивен сон – поза літами. А щось болить… А щось болить.. А що болить – позамітало. […]...
- “Маною, привидами, чарами…” Маною, привидами, чарами Мені перейдено путі, А осінь їде кіньми чалими, А в них підкови золоті В дорозі губляться…Захлюпала Ти […]...
- “Ні, світе мій, вовік не розлюбить…” Ні, світе мій, вовік не розлюбить Святі поля твої, і небеса, і води. І кожен день життя – то неповторна […]...
- “І день, і ніч, і мить, і вічність…” І день, і ніч, і мить, і вічність, і тиша, і дев’ятий вал – твоїх очей магічна ніжність і губи […]...
- Як наколотишся за день Як наколотишся за день, Як натовчешся на роботi, Так Душу задовбуть турботи, Що в нiй нi жартiв, нi пiсень! Iдеш […]...
- МИТЬ Чого ця мить така окрема? Ой, згадко така люба, мила! Поцілував кресалом кремінь, Аж іскри полетіли. І рідним чимсь, старим, […]...
- “Дощ на світанку стих, але за мить…” Дощ на світанку стих, але за мить він перейшов у вариво огненне. Сполохано ти горнешся до мене, а я тебе […]...
- МИТЬ Спинись. Молитву тиху прокажи, Й замри, на мить замри в очаруванні. Крізь ясенів осінні вітражі Струмують промені золототкані, Аж листя […]...
- “Можливо, лиш вона, та туга невсипуща…” Можливо, лиш вона, та туга невсипуща Невідомо за ким, невідомо за чим,- Єдине, що горить у наших нетрях-пущах Вогнем високим […]...
- МИТЬ Втечу в країну землетрусів, Породичаюся з вогнем, Залишивши несправжніх друзів, Рядки несправджених поем. В непризвичаєні потреби, В незаспокоєні краї Втечу […]...
- “Буває мить якогось потрясіння…” Буває мить якогось потрясіння: побачеш світ, як вперше у житті. Звичайна хмара, сіра і осіння, пропише раптом барви золоті. Стоїш, […]...
- СУПЕРЕЧКА Кажеш ти, що марно я згораю, що життя повз мене проліта, що примарна, як видіння раю, ця моя затята суєта. […]...
- БІЛЯ ДЖЕРЕЛА Нам треба жити… Мамо, мамо! Життя – як мить, як сивий дим. І так його на світі мало, що не […]...
- СТРИБОК З ПАРАШУТОМ З-під крила літака – Сторчголов – в чорторий! Голубінь роздалася, Зімкнулася… Падаю! Я всього дев’ятнадцять На світі прожив. Мені страшно […]...
- ЛИЦЕ БЕЗ ГРИМУ Ось воно – лице без гриму… Розтають слова-льодини. І струмує щось незриме від людини до людини. Нерозгадане проміння пробивається крізь […]...
- СМЕРТЬ І ЖИТТЯ “I зерно мусить вмерти, щоб дати В життєдайному житті життя.” Євген Маланюк Земне буття – вагітне лоно СМЕРТИ, Що в […]...
- МІЙ КАРФАГЕН Вчора я зруйнував Карфаген, меча прихилив до розвалених мурів і замислився раптом із ним: навіщо ми отаке вчинили? Хто із […]...
- В НАЙТЯЖЧУ МИТЬ. Драматичний етюд Дія відбувається після того, як кубинські повстанці, висадившись із “Гранми”, потрапили в засідку батістовців і були покошені кулеметним вогнем. З […]...
- МИТЬ (“Пізнавши далечінь, вже не біжу шалено…”) Пізнавши далечінь, вже не біжу шалено, розчахнуто живу між “вчора” і “тепер”, і клопоти мої дрібним-дрібні щоденні: дивитися у глиб […]...
- “На кого залишили ви мене…” Пам’яті Івана Пономаренка і Миколи Кучеренка На кого залишили ви мене, Мої найкращі друзі-побратими? Невже набридло вам життя земне, Що […]...
- КАТАСТРОФИ МІКРОСВІТУ Я – бог життя. Я – суд і вирок долі. Я милую, караю. Я – живу!.. Ступаю по світах і […]...
- Ніч як вікно на схід мокра і довга ніч як вікно на схід мокра і довга плакати треба вміти сказав професор я не збираюся з вами складати договір […]...
- ЛИЦЕДІЙ Загадка для нас – таємниче життя лицедія. Ховає завіса мінливу подобу лиця. Несе лицедій крізь думки і примарні надії обличчя […]...
- ОСІННІЙ ВІК Ятрить очі неслухняне, посивіле пасмо кіс… День дівочими піснями відплива за синій ліс. Прощавай, гірка любове! Гасне сонце на лиці. […]...
- “Як жити хочеться! Несказанно, безмірно… “ Як жити хочеться! Несказанно, безмірно… Не надивився я ні на зелену землю, Ні на далекі сині небеса. Я не наслухався […]...
- ЖАЙВОРОН Іще тоді, коли хлоп’ям малим Я розпочав ловити слово віще, Щоб втиснути його в кільце із рим, Не знаючи, роблю […]...
- СОКІЛ Сокіл літа високо, Сонцю і бурі-січі Остре соколе око Дивиться просто в вічі. Кігті – кігтити хмару, Дзьоб – щоб […]...
- “Ця коротка, дуже довга дорога…” Ця коротка, дуже довга дорога – у довжину чекання,. І я, мов самотнє дерево під травневим морозивом, таким недоречним, як […]...
- Жінка сумна жінка яка не чекає нікого сумна жінка яка лежить горілиць на березі річки яка думає про воду річчину що […]...
- “Найтяжче – це поконати…” Найтяжче – це поконати В цій ночі чорній, без дна. Товаришу любий мій, брате, Опоро моя одна! І ловите чуйним […]...
- Мить Де твоє небо, Вічна потреба Людського великого щастя? Я миті кажу: – Зупинятись не треба, Бо там за тобою – […]...