Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







ЛИЦЕ БЕЗ ГРИМУ

Ось воно – лице без гриму…
Розтають слова-льодини.
І струмує щось незриме
від людини до людини.

Нерозгадане проміння
пробивається крізь маски.
І цвітуть серця кремінні
від зачаєної ласки.

Розриваються окови
затамованої муки.
Все примарне, дріб’язкове
облітає, мов пилюка.

Все минає: горе, відчай
і словес крихкі льодини.
Подивись мені у вічі,
дорога моя людино!

Подивись у саму душу
таємничими очима.
Крізь напругу непорушну
проступа лице без гриму.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


ЛИЦЕ БЕЗ ГРИМУ - ПЕРЕБИЙНІС ПЕТРО