КЛІТКА

Related posts:

1. “Хай ніч буде тепла і синя…” Хай ніч буде тепла і синя, Хай місяць над морем пливе. Хай хвиля голубить каміння І чайка за обрій зове. […]...
2. “З нікуди в нікуди ніщо у нічого…” З нікуди в нікуди ніщо у нічого тече, заникає, зника за порогом чотири стіни, сторін світу чотири – не визначить […]...
3. “З нікуди в нікуди ніщо у нічого…” З нікуди в нікуди ніщо у нічого тече, заникає, зника за порогом чотири стіни, сторін світу чотири – не визначить […]...
4. БАБИНЕ ЛІТО Листок од клена одірвавсь, Летить додолу – пада, пада… Люблю осінній слухать вальс Замріяного листопада! Люблю осінній шум. Люблю, Коли, […]...
5. КЛІТКА З ЛЕВОМ Лев, той що квіти крові випускає, Вусатий мопассан, гриваста смерть, – Красунь за грати подихом вдихає І лиже животів їх […]...
6. КЛІТКА З ПАНТЕРОЮ Ти любиш розглядати шкіру Яка формує тіло панни Ти цю пантеру взяв на віру Встромляєш в неї спис тюльпанний Її […]...
7. ЄЛИЗАВЕТА ТЮРІНГСЬКА я несу хліб у згортках шат для голодних грізний володар до вигоди звиклий не простить розтрати з підозрою велить мене […]...
8. “Шовковий смуток надвечірній…” Шовковий смуток надвечірній повітря синє прорідив, і простелився дим покірно уздовж води… І непомітно, ледь сирітно трава при річечці росла, […]...
9. “Озер поліських дзеркала…” Озер поліських дзеркала З ромашками при березі. І тінь крила, і два весла, І хмарка біла проплива, Розтанувши у безвісті. […]...
10. ОДНОГО ВЕСНЯНОГО ДНЯ Віщове дерево гуде дрімотно зранку, розхильчасті гілки щось креслять нечітке, і пада тінь від них на стіл, на чаю склянку, […]...
11. КРИЛО І КОЛЕСО Коліс природа не створила І навіть не дала ідей. Зате були у неї крила, Що в небо кликали людей. Здригнулося […]...
12. “Возстала і лик закрила” Возстала і лик закрила Десниця, набрякла гнівом… Вітри розгорнули крила І крикнули чорним Дивом. Вирує, сурмить повітря, Насовують хмари – […]...
13. ЦЕ ЧАРІВНЕ СЛОВО “ЗАВТРА” Від звуків у небі лишаються смуги – вони так повільно за вітром летять… Ген – голуба туркіт, он – щебет […]...
14. ТІНЬ БЛИСКАВКИ Сяйнула у небесному огромі і зачаїлась блискавка крива. Настала тиша. Але враз од грому здригнулася зволожена трава. Гримить! Над вами […]...
15. ІРОНІЧНИЙ АТРАКЦІОН Літачок цей на приколі поміж травами осів і гурчить собі довкола осоружної осі. Літачок сумний метляє, мов припнутий ланцюгом. Зветься […]...
16. ШЛЯХ Лечу, немов дерева обіч шляху з автобуса, на ста чортах-вітрах, ковтаю смагу, потамую спрагу, з крила згублю на землю лету-страх… […]...
17. “Глухе провалля, зяюча глибінь…” Глухе провалля, зяюча глибінь. Над нею – кущ. І одчайдушна тінь На схилі дня і літа голубого З останніх сил […]...
18. “Коли гай на обрію квітне…” Л. А. Коли гай на обрію квітне, То здається очам, Що розкішне царство блакитне Розгортається там. А наближ його володіння […]...
19. ВІТЕР Рябить Дніпро човнами… За водою, за повінню знялись і попливли, мов полетіли, птахи, білі крила раз по раз опускаючи до […]...
20. БЕЗТІНЬОВА ЛАМПА Гуманним оком жорстокого віку зі стелі операційної дивиться пильно на вас винахід чистої цінності – лампа безтіньова. …Сперечатись немає рації. […]...
21. МАВЗОЛЕЙ Мов блудниця у ліжку перепрілім, Що в зародку була вже нежива, Лежить сифозне, плямовисте тіло І виліплена з воску голова. […]...
22. Коли моя натруджена рука Коли моя натруджена рука Ледь-ледь торкається грудей твоїх дiвочих, Нас поглинає нiжностi рiка, Ми зупинитися не можем i не хочем!...
23. ЖУРАВКА Прощай, білокрила журавко! Розтанула тінь голуба. У росах туманного ранку зоріє пушинка-журба. Ще крила у тебе не кволі, лети, в […]...
24. “Безсмертя нації – у слові…” Безсмертя нації – у слові, А слово – Бог земних віків. Лише нікчемні й безголові Зрікаються старих батьків. Не робітництво, […]...
25. “Не тільки ілюзій…” Не тільки ілюзій – реалій нема. Стільці Іонеско. Дванадцять, здається. Листочком зеленим осіння зима над літнім століттям тріщить і сміється. […]...
26. “Сріблясті ланцюжки води…” Сріблясті ланцюжки води звисали з стріх і дзеленчали, і тупо блимала лопата в кутку сіней. Ручай калюжив через двір і […]...
27. УКРАЇНСЬКІ ПОЕТИ О віщі пращури Кирила, Що людям сяйво слали крізь віки! Це з ваших віх, окрилені знаки, Розгін історія творила. І, […]...
28. ХОР ЛІСОВИХ ДЗВІНОЧКІВ + (Уривок із поеми) Ми Дзвіночки, Лісові Дзвіночки, Славим день. Ми співаєм, Дзвоном зустрічаєм: День! День. Любим сонце, Небосхил і […]...
29. “У лісі, лісі темному…” У лісі, лісі темному, Де ходить хитрий лис, Росла собі ялиночка І зайчик з нею ріс. Ой, снігу, снігу білого […]...
30. БУТИ МЕТЕЛИКОМ Огорне тишею, обпеленає снігом, до нитки сивої прив’яже – хилитайсь. Допоки кокона дощу ласкавий ніготь не доторкнеться лагідно до нас. […]...
31. МЕНІ СНИЛАСЬ ЗЕМЛЯ Мені снилась земля – тільки щебінь і дим. І на ній я вмирав, молодим-молодим, Як на фронті колись, у минулу […]...
32. САВУР-МОГИЛА На циферблаті час ганяє люто стріли, і сиплеться пісок з пощерблених трибків, і вороння летить крізь простір прогорілий, летить на […]...
33. “Де зацвітають густо вишняки…” Де зацвітають густо вишняки, На цвинтарі є в закутку могили, Березові хрести, як білі крила, Всі порубали вщент більшовики. Лежать […]...
34. ДОЛЯ І ПЕРО Перстом не осінив ще патріарх, Але в житті чогось я, мабуть, варт… Сади, онуки… І чимало справ – Все, чим […]...
35. “Якось у лісі я побачив…” Якось у лісі я побачив, як виринає з грунту гриб… Займався ранок. На галяві стояла кришталева тиша. Все спало. І […]...
36. СЕКУНДАНТИ Летить пекучий і жорстокий час націленою кулею Дантеса. А десь у тінь ховається Данзас, не маючи до слави інтернету. Бо […]...
37. НА ЗАХИСТ ДЕРЕВА Щемить в душі та зрубана сосниця, кигиче їй бездомна синя птиця, прив’ялий запах вітру не втіша: болить душа! Сльоза не […]...
38. Панночко з блакитними очима Панночко з блакитними очима, панночко з блакитними сльозами, як мені хотілося навчитись бути з вами і не бути з вами. […]...
39. БОСИЙ ОЛЕНЬ Віддавна так у світі повелось – Кохання з чоловіка робить щось, Коли блистить вже шкура, а не шкіра, І з […]...
40. “Таємна тиш вечірніх перевтілень” Таємна тиш вечірніх перевтілень, заснулі гомони когось спросоння кличуть, І вже проміння біле відлетіло на тиху втому тихого обличчя. На […]...