ІРОНІЧНИЙ АТРАКЦІОН
Літачок цей на приколі
поміж травами осів
і гурчить собі довкола
осоружної осі.
Літачок сумний метляє,
мов припнутий ланцюгом.
Зветься “мервтою петлею”
жартівний атракціон.
Назва трохи іронічна.
Затяглась “петля” цупка.
Небо дивиться у вічі
і кепкує з літачка.
От коли б наструнить крила
і рвонути гордо ввись!
Та важкі бетонні брили
і міцна залізна вісь…
Літачок дола знемогу,
рве повітря на шматки.
І поблажливо на нього
позирають юнаки.
Ними піднятий на кпини,
літачок шаліє вмить
і летить кудись невпинно,
та ніяк не долетить.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- СВЯТО НЕПТУНА. Іронічний репортаж Зринає лодія квітчаста, неначе марево руде. На берег (що бува нечасто) Нептун зі свитою іде. Нептун тризубцем небо креслить, курортний […]...
- КАРАГАЧ Одинокий карагач на скелі Навіває думи невеселі Про життя, прожите в самоті На крутій і гордій висоті. Навкруги ні друзів, […]...
- ІРОНІЧНИЙ ТАНОК М’якше, оркестр! Інтимна півтьма… Дамського вальсу високі закони: От вона йде. Скромність сама. Ну абсолютно – Пречиста з ікони! Бантик […]...
- “БЛИСКІТКИ, БЛИСКІТКИ – МЕРЕХТІННЯ РАДОСТИ…” Блискітки, блискітки – мерехтіння радости – На бронзовім і на чорнім рельєфах ріль. Перевертаються скиби важкі, докраяні, Перевертаються брили на […]...
- “О рідна мово, скарбе мій!..” О рідна мово, скарбе мій! В мертвотних напастях чужини Ти – мій цілющий, мій єдиний Душі підбитої напій… Нехай гнобить […]...
- “Стояла груша, зеленів лісочок…” Стояла груша, зеленів лісочок. Стояло небо, дивне і сумне. У груші був тоненький голосочок, вона в дитинстві кликала мене. Ми […]...
- ГУЦУЛЬСЬКИЙ МАЛЮНОК День наваливсь: під тиском світла повигинались вікна. День пхавсь у колибу, День натискав з усіх боків. І вже на сонячних […]...
- “Знов за тамбурним сизим димом…” Знов за тамбурним сизим димом, що вгорнув пеленою скло, мов ковчег, пропливає мимо невмируще моє село. Позад нього двигтять пожари, […]...
- ПАМІРСЬКІ КРУТОСХИЛИ Муміну Каноату Ми їхали, і повозок рипучий котився сам, вирівнюючи кручі; і скріплювана подихами вісь захоплено крутилася навкіс… А з-під […]...
- СТРИБОК З ПАРАШУТОМ З-під крила літака – Сторчголов – в чорторий! Голубінь роздалася, Зімкнулася… Падаю! Я всього дев’ятнадцять На світі прожив. Мені страшно […]...
- “Густіша обрій, сніг синіє…” Густіша обрій, сніг синіє, вільшина німо сім’я сіє, вода тече, немов не вміє, тонкий торкаючи льодок, і чистий погляд вечоріє […]...
- “Весь світ – це музики руда тверда й сувора…” Весь світ – це музики руда тверда й сувора. Руда – повітря я полум’я, вода й земля. В первісній цій […]...
- ГРАНІТНІ РИБИ Панує тиша над морським простором – вітри тамують подих… Великі риби, виплеснуті морем, закам’яніли на гранітних сходах. Знесилені подачками прибою, […]...
- МАЛЮНОК З НАТУРИ Траву черкає ластівка крилом, І надвечір’я дихає теплом. Подаленів домисько стороною, І щось в мені озвалося струною, І щось в […]...
- Володимирко Володар умер і сина Володимирка лишив. Був це князь твердий, рішучий, Серце з кременю носив. Перед ним мета єдина: Сила, […]...
- ДАХИ Друже, мрій стянути хмар, Зводь дахи в небесній чар; Від землі, де грають трави, Рви граніт на дім яскравий; Від […]...
- УРОКИ СЛОВА Ще гримало небо роздерте. А мати зшивала мені пошарпаний зошит з газети – як докір далекій війні. Нагріте худими руками, […]...
- “Сто років як сконала Січ…” Сто років як сконала Січ. Сибір. І соловецькі келії. І глупа облягає ніч пекельний край і крик пекельний. Сто років […]...
- ДУШПАСТИР Він – паша і пастух. А ми – навкруг, порядні, зняв, отож, реміння з шиї, і ту крамолу, що спочатку […]...
- “І, посміхаючись, мов танув…” І, посміхаючись, мов танув, і перетворювавсь у рух. І відкривав не вуха – рани, аби поглибити свій слух. І затверділе […]...
- ГАЛЛИ О, невмолимі скам’янілі дні! Міцна рука над людьми і богами! …Чигає там, у сірій далині, Лягає горами за нами. Ми […]...
- МОГИЛА АКВАЛАНГІСТА Гранітні брили, скелі – Тарханкут. Суворий напис прочитав я тут: “У цім краю нема його могили, Його могилу хвилі моря […]...
- Чорніє лід біля трамвайних колій Чорніє лід біля трамвайних колій, Синіє в темних улицях весна, Мого юнацтва радість осяйна Встає назустріч нинішній недолі. “Це справді […]...
- ЕЛЕГІЯ Чорніє лід біля трамвайних колій, Синіє в темних вулицях весна; Мого юнацтва радість осяйна Встає назустріч нинішній недолі. “Це справді […]...
- ІМ’ЯМ ЛЮДИНИ І НАРОДУ Я єсть народ… П. Тичина Я єсть народ. Моєї правди сила Влилась в Закону нашого слова. Я єсть Людина, в […]...
- КОЛИ Я ХМЕЛЕМ ПОВІТРЯ ВПИВАЮСЬ Задоволений життям, я щойно сміявся, радів, як дитина. Та пронизав мене смертельний холод. Саме тепер, коли я хмелем повітря впиваюсь, […]...
- “Так, вона залізна, наше слово – криця…” …В залізній мові, в залізнім реченні! А. Малишко Так, вона залізна, наше слово – криця, Гучнодзвонна мідь. Над життя і […]...
- ЕЛЕГІЯ ПРО ЗМАРНОВАНІ ДНІ Не пролетіли, не пройшли вони, не загубились у мирській безодні ні ті, що за межею давнини, ні ці, що стали […]...
- СЕРЦЕ – Співаче! Най громом поллється твій зов! Той сльози лиш сіє, сей виточив кров, Навіщо збільшати знемогу? Сліз нині на […]...
- ПРИРОСТАННЯ Сніг скам’янів і розцаривсь по небу свавільно – спробуй з-під нього хоча б бадилинку добуть… Біла сорочка пристала до тіла […]...
- ПРОГРЕС Голосимо світу новину – Зродила машина машину! В Америці, в фабриці Форда! Спасення для світу! Sursum corda!* Будуєм бетонні дороги […]...
- “із повітря в повітря зринають твої птахи…” із повітря в повітря зринають твої птахи як вода у клепсидрі з нічийного ока сну тут кульбаби вінками означують хист […]...
- РАТАЙ Блискітки, блискітки перлямутрові На мусянжовім і на чорнім рельєфах ріль. Перевертаються скиби важкі, одкраяні, Перевертаються брили на безліч миль. Монументальний […]...
- ВОЛИНЬ Забула ринь лінивая Горинь,- От-от зовсім затримаються води… Десь у лісах спинилися підводи, По саму вісь втопившись у дряглинь… Тече […]...
- “Безнадійна ця чорнота…” Безнадійна ця чорнота – Верби струхлявілі, старезні… І чорніють дуби кремезні – Серце смуток лиш огорта. І колгоспна чорна безвихідь […]...
- “Перевороти, потрясіння..” Іванові Чижу Перевороти, потрясіння, Важкі часи, гіркі роки. Руйнація і запустіння, Нові пани і жебраки. Податки, банки, дивіденти, Повії, блазні, […]...
- СТАРА ХАТА На тин плечима сперлась хата. Стара, покинута, горбата, Уже оглухла і осліпла, А все ще тягнеться до світла. Вже не […]...
- РОБІТНИКОВІ Роби на других дні та ночі, На хвилю праці не заспи; А візьме сум, заплачуть очі,- У чарці горенько топи… […]...
- “Підсвічувавсь басейн із двох боків…” Підсвічувавсь басейн із двох боків І, збурений, ще довго коливався. І струм зорі з немислимих віків Мені у душу стомлену […]...
- ХАТИНА БІЛЯ ДОТУ Низенька, темна в мочарі хатина, Три вишні, вільха, яблуня суха, Біля старого плетеного тину Стіна війни – бетонова, глуха. Прадавінй […]...