БІЛКА В КОЛЕСІ
На орбіту зоопарку
вогником кружляє шпарко
білочка у колесі –
у своєму космосі.
Мимо, мимо – пружні кроки,
мимо – дні і пори року.
Тане сніг на полюсі.
(Білка в колесі).
Стугонять вітри горішні.
Смачно цокають горішки.
Тверднуть зерна в колосі.
(Білка в колесі).
Білка в космосі.
Сонце в тім’ячко пече їй…
По орбіті нескінченній
білка вогником гасає
і згасає.
І згасає…
Білка в колесі…
(2 votes, average: 2,50 out of 5)
Related posts:
- БАБИНЕ ЛІТО Листок од клена одірвавсь, Летить додолу – пада, пада… Люблю осінній слухать вальс Замріяного листопада! Люблю осінній шум. Люблю, Коли, […]...
- “Дитинство? Казочка про білку” Дитинство? Казочка про білку. Дитинство? Хвої срібна гілка. Дитинство? Радощі – і тільки. Дитинство? Жалощів – ніскільки. Дитинство? Білка промайнула […]...
- ДОРОГА В ЖИЗНЬ Почему же этой ночью Мы идем с тобою рядом? Звезды в небе – глазом волчьим… Мы проходим теплым садом. По […]...
- “Місця, де зроду не бували ми…” Місця, де зроду не бували ми, Лежать десь на краю землі. Нас літаки несуть над хмарами, Везуть за море кораблі. […]...
- “Вітер із рідного краю…” Вітер із рідного краю Ніжно в обличчя війне. Батька старого згадаю: Як він чекає мене! Нікого більше чекати, Доля судилась […]...
- ПИЛИГРИМЫ Мои мечты и чувства в сотый раз идут к тебе дорогой пилигримов. В. Шекспир Мимо ристалищ, капищ, мимо храмов и […]...
- КАРАМБОЛЬ Щось багато балакаю я. Ну, кінчаю. Ти чуєш? Кінчаю. І на тебе в кущі солов’я доручаю. Бив по кулях більярдних […]...
- Была ты всех ярче, верней и прелестней Была ты всех ярче, верней и прелестней, Не кляни же меня, не кляни! Мой поезд летит, как цыганская песня, Как […]...
- ЛЕТИТЬ ГАЛКА ЧЕРЕЗ БАЛКУ Летить галка через балку, Літаючи, кряче… Молодая дівчинонька Ходить гаєм, плаче. “Не пускає мене мати Вранці до криниці, Ні жита […]...
- РІЗДВЯНА КАЗКА М. К. Що за дивна то новинка Стала в лісі – Засвітилася ялинка На узліссі! Свічечок на гілках – сила […]...
- СОВІСТЬ Екран, мов зів’ялий папір похоронки, закліпав холодним промінням і згас. Горять уже люстри. Кінець кінохроніки… Чого зажурився, товаришу Ганс? Чого […]...
- ПОЛИН Матусю, десь ти за імлою в життя вслухаєшся моє. І сивий докір наді мною тремтячу ниточку снує. Мій вік уже […]...
- “Живуть мислителі й оратори…” Живуть мислителі й оратори, Звідколи світ – сто тисяч літ. А треба сіяти й орати, А ще й збирати чесний […]...
- БЛОК У КИЄВІ На кручі Володимирської гірки стояв поет у присмерку зела. Осіння тиша солодко і гірко над ним червоним полум’ям цвіла. Десь […]...
- СІЙСЯ-РОДИСЯ Сійся-родися, жито, пшениця!.. Перемішалися зерна, слова. Сіється інеєм, снігом яскриться дзівнь вітрова. Бризкає долу, дзвонить у скроні, в серце росою […]...
- “Палає полум’ям рудим…” Палає полум’ям рудим Над річкою калина. І плине небом голубим Зажура журавлина. Ховає вивірка в дуплі На чорний день горішки. […]...
- ВОЛНЫ И СКАЛЫ Эх коня да удаль азиата Мне взамен чернильниц и бумаг,- Как под гибким телом Азамата, Подо мною взвился б аргамак! […]...
- ВОВЧИЙ ЯР Ану давай повернемо, Володько, в той Вовчий яр, де ми вовків не бачили. Давай пірнемо у вербовий лоскіт, в ожнище, […]...
- МАТЕРИНІ ГУСИ Мати гуси продавала в місті на базарі, Йшла у гаморі людському з самотою в парі. Тихо йшла, як час вечірній […]...
- “У снах я боявся бика…” У снах я боявся бика. І ось він, моругої масті. Цей сон віщує напасті. Я знаю. Розгадка така. І я, […]...
- ОСТРІВ РОЗЛУКИ У всесвіті – тиша. Ні звуку… Лиш сонця самотнього клич. Лечу я на острів Розлуки в туманності Дивних Облич. Ми […]...
- ХВІСТ НЕБА Місяць завис на гілці, закривши лице серпанком дерева, й висить так, гойдаючись, мов хвіст неба або волосся ночі. Білка притихла. […]...
- “Я так тебе люблю, що став любистком…” Я так тебе люблю, що став любистком, Любистком, любином, любачем… Калина гроно прихилила близько, І зір мій кожна ягідка пече. […]...
- ПЕНТЕЗІЛЕЯ та королева що майже зрослася з конем озброєна мов твердиня що вітром гасає по бойовищі розкидаючи кучері з-під шолома в […]...
- НА УЗБІЧЧІ На грані шляху чахне порожній грузовик. Сумний водій-невдаха канючити не звик. Стоїть водій на вітрі, од гуркоту оглух, і простяга […]...
- “ХОДЯТЬ ТОПОЛІ-ДІВЧАТА ОАЗАМИ…” Ходять тополі-дівчата оазами, Щастя прийдешнього замріяні матері… Їм це! Для них це і сонце вгорі, І потом заходяться зморшки старі, […]...
- ПОЛЮВАННЯ НА МИСЛИВЦЯ Свічка з вогником дитячого рота: все коротшає ніч. І це молоко впадає в вогонь мого образу, і ця мати – […]...
- “…І ось я ляжу, – родючий гній…” …І ось я ляжу, – родючий гній, – На скривавлений переліг… – Благослови єси, часе мій! Навчи мене заповітів своїх! […]...
- ВІТЕР Рябить Дніпро човнами… За водою, за повінню знялись і попливли, мов полетіли, птахи, білі крила раз по раз опускаючи до […]...
- ГОЛУБА ШАЛАНДА Де тебе шукать в широкім світі?.. …………………………………………… Грало море, пінилась вода. Край шаланди закидала сіті Дівчина, рибачка молода. Підвела гарячв […]...
- “Що менше слів, то висловитись легше…” Що менше слів, то висловитись легше. Горни, поете, їх замети цілі! Гасай у колесі своєму, векше… Ах, марний біг! Ах, […]...
- “Я – Леда, ти – цитаделя…” Я – Леда, ти – цитаделя, Закопана напоказ… Ув орбіті брову Я – Воркун у кров… І мажорно сон рожам, […]...
- РОЗЧЕРК На вістрі голки, на вершку страждання – солодка болість: помиливсь!.. А ти за мене помолись, – розчарування! Краплину музики – […]...
- НА ГРЕБЛІ На греблі трускій та предовгій, Що сипано ще за татар, Задумавшись, їду бідою… Знемігся мій коник, пристав. За греблю сю […]...
- “Не чути в степу ні розмов, ані в небі вірлиного клику…” Не чути в степу ні розмов, ані в небі вірлиного клику, Німує полягла дружина на зморених сном косогорах, А сонце […]...
- РЯДОК ЗАПОВІТУ Болить мене слово, пече під грудьми. Я словом ніколи не грався. У полум’ї думи зринає з пітьми суворе обличчя Тараса. […]...
- “Між персами твоїми – жолобок…” Між персами твоїми – жолобок, Задолина життя і пропадання, Туди, немов нитки в один клубок, Збігаються мої думки й жадання. […]...
- ВЕСНА Щодень тебе перемагаю: ім’я й накреслення твоє, що підкріпилось бростю гаю і однослівним ручаєм. І, вочевидь, звитяжства денні значущі лиш […]...
- “Падає листя…” Падає листя – дні облітають з вічності. Падає листя на лиця – поморщене листя… Крутиться наша земля – віхола в […]...
- ДОЖДЬ Я рад всему: что город вымок, Что крыши, пыльные вчера, Сегодня, ясным шелком лоснясь, Свергают струи серебра. Я рад, что […]...