ВОВЧИЙ ЯР

Related posts:

1. “Під ковдрою засніженого вечора…” Під ковдрою засніженого вечора нутрує місто. У зіницях вікон блакитно фосфорують кінескопи. На велетах благоповерхових ворушаться допитливо, здивовано гнучкі тоненькі […]...
2. СІК ЗЕМЛІ Пам’ятай, мій сину, жнивне поле. Не забудь, як ноги нам колола гостра, насторожена стерня, як нас юний серпень-серпеня, цей меткий […]...
3. СОН ЦВІТЕ Найкращі дні цвітуть на самім дні, На самім дні вода така прозора, Що з берега лічити можна зорі, Які зоріють […]...
4. “Італійська ніч підкралась…” Італійська ніч підкралась, Розлила солодкий чад; Десь здаля луна озвалась Флорентійських серенад. Марить море Середземне, Ледве лащить береги… Щось жагуче, […]...
5. “Все позади – и КПЗ, и суд…” Все позади – и КПЗ, и суд, И прокурор, и даже судьи с адвокатом,- Теперь я жду, теперь я жду […]...
6. “Колись ми тут любов’ю пломеніли…” Колись ми тут любов’ю пломеніли І шепотіли: лиш не розлюби! Гаїв поважних стомлені дуби Про щось тоді таємне шепотіли. І […]...
7. ДОЛЯ Конвою крик, виття вівчарок, Услід колоні – темний пил… І гасить ген, мов недогарок, Твій день холодний небосхил. Хіба ж […]...
8. “Що ти, хто ти…” Що ти, хто ти? Сеї ночі Наді мною нахилялось, Удесяте а чи всоте Тихо в душу переллялось. Не збагнути: Чи […]...
9. “А було то ранньою весною…” Світлій пам’яті М. Т. Рильського А було то ранньою весною На високій повені-воді. На човні за жовтим верболозом Все чекав […]...
10. НЕЗРЯЧА ЛЮБОВ Ти десь поруч. Мовчиш ти, як поле. Ніжний подих мене обійма. Та не бачу тебе я. Довкола – пітьма. Пригорнися […]...
11. ЦВИНТАР БУТАФОРІЙ Вицвілі сувої декорацій сплять у театральному дворі. Декораціями захаращені закутки старі. Злущують вітри, дощі полощуть фарби, що служили до пори. […]...
12. “Колишеться човен…” Колишеться човен. На землю вечір пада Біліє поплавець на синяві води. В душі знов образи взискуємого грала, І руки тягнуться […]...
13. “Син білявого дня і чорнявої ночі…” Син білявого дня і чорнявої ночі, вечір-мулат підійшов до порога. Слухай, мулате, бачиш ті ночви, – нехай це буде стара […]...
14. ВЕЧЕРЯ В ШАБЛЕКОВТАЧА Він має щось від різника або від самурая Його ножі то попурі для джазових музик Уста розкрито як врата все […]...
15. “Коли відлунює твій кожен крок…” Коли відлунює твій кожен крок І щось таємне мариться деревам, Ти чув сріблистий передзвін зірок В морозну ніч у небі […]...
16. “Просто. Не йти праворуч…” Просто. Не йти праворуч Ані ліворуч – ні. Хай лише вітер поруч, Вічний сурмач борні. Вітер, що хмарі – в […]...
17. КАТЕРИНА полями байраками канавами міста несу своє важке лоно за семафорами до сподіваного гнізда байдуже сонце не просльозиться не поласиться до […]...
18. КАТЕРИНА полями байраками канавами міста несу своє важке лоно за семафорами до сповідального гнізда байдуже сонце не просльозиться не поласиться до […]...
19. “Ідем, як по мінному полю…” Ідем, як по мінному полю, Або, як під мінним вогнем – Між вибухів, що вивергають Над ямами землю… А вибухи, […]...
20. СТИХ VII Як гляну в прогалину горя На шлях, що покрився хрестами, То серце стинається жахом І очі заходять сльозами. О горе! […]...
21. ПЕРВІСНИЙ СВІТ Я славлю мить самотності, коли ти за межею міста гомінкого, коли черешні ще не одцвіли, коли ти сам-один. Ніде нікого. […]...
22. КОРІННЯ СЕРЦЯ Коли остання мить проб’є, коли в зіниці вічна ніч нахлине, – ви серце зболено моє посійте в землю під кущем […]...
23. “Крізь спогади я знов лечу до тебе…” Крізь спогади я знов лечу до тебе, Нема в пориві тому берегів. В розлогому, розбурханому небі Лежить мій шлях під […]...
24. “Эй, шофер, вези в Бутырский хутор…” – Эй, шофер, вези в Бутырский хутор, Где тюрьма,- да поскорее мчи! – Ты, товарищ, опоздал, ты на два года […]...
25. УКРАЇНСЬКИЙ ПОЛІТИКУМ Отак і продаються прапори: Такі собі дешеві дипломати – Перевертні не вибулі із гри, Що не змогли себе реформувати. І […]...
26. “Опадають останні листки…” Опадають останні листки На осінню алею. Осипаються дні і роки, – Ти не будеш моєю. Гуркотять поїзди, літаки. Сяє доля […]...
27. “Стояла ніч. Ми поруч йшли в сніги…” Стояла ніч. Ми поруч йшли в сніги. Були вони під зорями прекрасні. І кожен слід, мов крапелька жаги Любові нашої, […]...
28. БІЛЯ ДЖЕРЕЛА Нам треба жити… Мамо, мамо! Життя – як мить, як сивий дим. І так його на світі мало, що не […]...
29. “Сміється внук у сні…” Сміється внук у сні, Щось гарне, видно, сниться – Глибини ще ясні, Ясна іще криниця. І цей глибокий сміх – […]...
30. “Там у степу, схрестилися дороги…” Там у степу, схрестилися дороги, Немов у герці дикому мечі, І час неспинний, стиснувши остроги, Над ними чвалить вранці і […]...
31. “Відлебеділа, ніби мить…” Відлебеділа, ніби мить, Як дивен сон – поза літами. А щось болить… А щось болить.. А що болить – позамітало. […]...
32. ПОЛЕ МОЄ ДУХОВНЕ Поле моє духовне другого тисячоліття – десь під самим вершечком, в самім озоновім шарі пружилось розростатись посеред ракетних вибухів… Поволі […]...
33. СТАРИЙ ПОЕТ Колами спогади білі у сіті марив жаских. Заховані в чорному зіллі, в’ються вовчі стежки. Схрещуються на скронях сліди непрощенних ніг. […]...
34. СІРОМАШНОМУ Не рийся в попелі, сіромо, не лий потоки бруду. Затям: повернення старому немає і не буде! Торочиш ти мені невпинно, […]...
35. “Ой, була собі Оксана…” Ой, була собі Оксана, та як був собі Іван… Та схопилась шура-бура, ще й любовний той роман. Ах! ах! Темні […]...
36. “Якби я легінем зросла в Карпатах…” Якби я легінем зросла в Карпатах, То стала б поруч сонця в Чорногорі – Проміння посилала б в кожну хату, […]...
37. ПРОСТАЦЬКИЙ СИЛОГІЗМ запусто не дістанеш нічого путнього захід сонця запусто значить захід туфта але щоби обригати кльозет класної ресторації треба заплатити за […]...
38. МОНОМАХ Дивився з вежі На темний бір, Там слід ведмежий І вовчий зір. Там бродять тури У далині. А дуб похмурий […]...
39. Пробудження Світає, Але я нічого не бачу. Я ще не зовсім прокинувся, А навколо безладдя. Щось треба зібрати, Щось треба зв’язати, […]...
40. “Дванадцять літ крівавилась земля…” Дванадцять літ крівавилась земля І сціпеніла, ствердла на каміння. І застелило спалені поля Непокориме покоління. До перс заклятих, просячи тепла, […]...