Станція Прилуки
Весна буя – війни кінець,
У маршів – сяйні звуки,
І радість лине до сердець
На станції Прилуки!
Жде переповнений перон –
Вози кругом, двоколки,
І санітарний ешелон
Приносить дух карболки.
Бійців поранених ведуть
Медсестри юні, гарні,
Поранених чекає путь
За місто, до лікарні.
Та із вагонів, мов човни,
Носилки випливають:
Померлі, опісля війни,
В останню путь рушають…
Прилуки сняться, той перон,
А в грудях – наче голки…
Знов санітарний ешелон
Приносить дух карболки.
(3 votes, average: 3,33 out of 5)
Related posts:
- ПІСНЯ Кинув чумак село рідне, щоб шукати долі інде. В сірій свиті, йде не хутко ще й з верби пригубив дудку. […]...
- СТАНЦІЯ ДОЛИНСЬКА Надходив дощ, прозорий і крапчастий, Поймали зливи поля широчінь. “Тікай сюди, хлопчино! Відпочинь В моїм шатрі від мокрої напасти”. Важкий […]...
- СТАНЦІЯ ТУМАНЯН На землі вірмен-горян, Між дрімучих скель уранці На станції Тумарян Грав оркестр – зурна й баян, – Підмовляючи до танцю. […]...
- ЄДИНИЙ ВИХІД Бабуся Христя захворіла Її відвіз до міста дід В лікарні бабцю ту зустріли Й сказали що робити слід. – Купіть […]...
- ПОЕМА ПРО ВІТРИНИ Скляні очі кам’яниць, над ними чола балконів, рійний, стрійний танець світла красок, тонів. О місто, місто, місто – гігантний заліза […]...
- “Дев’ятнадцятий рік. Тульчин…” Батькові Дев’ятнадцятий рік. Тульчин. У палаці Потоцьких – лікарня. Куркуля тернопільського син у тифозній гарячці кошмарній. Тут учора змінялись фронти: […]...
- ЛОТОФАГИ Одіссея, IХ, 82-104 З-під Трої і кривавого туману, Від чорних днів ненатлої війни Цар Одіссей пригнав свої човни На сонні […]...
- GEIRANGER Юність Молодечий порив білопінним збігає потоком з гір, де батьком буття – чародійний чаклун-льодовик, – молодий водоспад білим шумом у […]...
- 22 Два чорні лебеді календарного білого моря випливають із ночі і знову кудись у ніч лебедин і лебідка лебедин і лебідка […]...
- МІСТО Місто вечірнє моє розправляє натруджені плечі, а розгойданий вечір на рожевій, тонкій парусині опускається в білі двори. Місто моє не […]...
- ІВАНО-ФРАНКІВСЬКУ ЧИ СТАНИСЛАВОВУ Це не вірш і не опис, немов у Боплана, а просто місто гречності і сентиментів, в якому хтось за курку […]...
- ХОЛОДНОГОРСЬКА ТЮРМА Ворота сюди широкі, А звідси й щілинки нема. Знялась у небо високе Холодногорська тюрма. З високих її поверхів Дивлюся на […]...
- ТОЧНИЙ ДІАГНОЗ Захотілось кислого Марині Затошніло раптом всередині Довелось в лікарні показатись. Хай порадять, як їй лікуватись. Усміхнувя лікар їй привітно: – […]...
- ВИСОКОСНИЙ РІК Кажуть, високосний рік недобрий, Кажуть, він приносить безліч бід: У житті сімейнім – хмарить обрій, У суспільнім – війни, недорід… […]...
- Аскольд і Дір Славна в Рюрика дружина, Всім далась вона взнаки, А Аскольд і Дір – найперші, Найславніші вояки. Нудно їм сидіти вдома […]...
- СОЛДАТСКАЯ ПЕСНЯ Путь далек у нас с тобою, Веселей, солдат, гляди! Вьется знамя полковое, Командиры впереди. Солдаты, в путь, в путь, в […]...
- КОРОТКА ПОДОРОЖ 1. МІСТО Св. АВГУСТИНА Ви там почуєте в дощах гугняві кроки Понса де Лєона й Менендеза, розбиті сльози серць старих […]...
- “На хвилину забіжу туди…” На хвилину забіжу туди, Де стоять задумані сади. Скаже мама: “Сину, підожди…” Але вже гуркочуть поїзди. Вийду я із поля […]...
- “Під ковдрою засніженого вечора…” Під ковдрою засніженого вечора нутрує місто. У зіницях вікон блакитно фосфорують кінескопи. На велетах благоповерхових ворушаться допитливо, здивовано гнучкі тоненькі […]...
- На вбивство Ігоря Білозіра Львів – це місто чудне. І підступне по-вовчи. Перед ним я був дуже покірний, як псюк. і тому я тихенько […]...
- НЮРНБЕРГ Нас хмарами. Нюрнберг зустрів непривітними. Заводив дими… Я припав до вікна. Багато руїн, стін з порожніми вікнами… Понюхали, значить, чим […]...
- ГУЦУЛЬЩИНА Красо моя, п’янка чарунко мила, Гуцульщино, розумнице моя! Смарагдами лісів тебе обвила Щаслива доля й пісня солов’я. Чумацький Шлях вгорі […]...
- У МІСТІ Байдужих авто нескінченний потік По вулиці сірій осінній… Зупинка трамвайна. Сидить чоловік, На склянки торгує насінням. Колись він солдатом радянський […]...
- “У вічність ідуть ветерани війни…” У вічність ідуть ветерани війни, між нас їх все менше і менше. Несуть заміновані болі вони, від ран у санбатах […]...
- СОЛДАТСЬКА ПРАВДА Сто ночей молилися і днів і з війни діждалася Миколки. Мав у грудях він аж три осколки, а на грудях […]...
- “Не повертайтесь на круги своя…” Не повертайтесь на круги своя, Нічого це, крім болю, не приносить. Але душа не вірила, і я Таки поїхав. І […]...
- “Очима ти сказав мені: люблю…” Очима ти сказав мені: люблю. Душа складала свій тяжкий екзамен. Мов тихий дзвін гірського кришталю, несказане лишилось несказанним. Життя ішло, […]...
- МІСТО УР …І жив народ. І звався він шумери. Все пережив, і війни, й землетрус. І древні воїни, що вмерли, держали кубки […]...
- ЯРОСЛАВЛЬ Підвівся Ярославль над Волгою-рікою: Заводів дружний спів, бульварів людний вир… Тисячолітньою слов’янською красою Зорить в сузір’ї міст, чаруючи мій зір. […]...
- Щойно червень, а пахне від лип, ніби в липні З циклу “Нотатки фенолога” Щойно червень, а пахне від лип, ніби в липні – переповнена дійством напружена мить. Передчасні світанки, […]...
- СМЕРТЬ БЕРЕЗИ В Біловезькій Пущі майже через Тридцять літ по закінченні війни Береза підірвала себе на фугасі, Натиснувши на чорну смерть корінням. […]...
- “Життя – як вокзал…” Життя – як вокзал. Хтось приїжджає, хтось від’їжджає. Поцілунки і рани, клунки і чемодани, слова і фрази – все разом. […]...
- СЕРЦЕ (Уривки) Солодко й тоскно, ах!.. Це кохання нестримне лине, і розлука встає, як жах, Срібло озер, України в твоїх очах, єдина!.. […]...
- ПО БУХТІ СКРІЗЬ Катер дає третій гудок – Блискучий, витворний катер. Місячної ночі ми кидаємо Владивосток І рушаєм в бік, де темніє кратер. […]...
- НАД КНИЖКОЮ ПОЕЗІЙ Люблю не раз вертатись до старого табурету, де кілька книжечок лежить завинених в газету. Коли з-за неба виринає ніч назустріч […]...
- “Заворожили ворони світанок…” Заворожили в орони світанок – не сходить сонце – тільки кар та кар. Розбившися грудьми об полустанок, в траві лежить […]...
- “Оце сьогодні згадував про вас…” Оце сьогодні згадував про вас… Пливли човни, співали хвилі й весла, І десь далеко ледве чутний вальс Будив і кликав […]...
- “Рожева пелюстка з далекого саду…” Рожева пелюстка з далекого саду, Завіяна вітром на людний перон. Назустріч тобі стрепенувся вагон, Та з місця не зрушив собі […]...
- Олег Раз до Діра і Аскольда Прибігають вояки: “По Дніпру пливуть на Київ Чужоземні байдаки!” Не скінчили ці казати – Ще […]...
- ПОРОЖНЕЧА + Умиваюсь. Вода – мов металофони. Занавіска – Вітер з прапорами! У дворі тополі і жінки. – Ну кажу ж […]...