Над морем

Підіймаються хвилі стіною,
І на берег, на стрічку піску,
Розтривожене море грозою
Виливає скорботу важку.
І приходять на спомин дитячі,
Повоєнні суворі літа…
Наді мною в тривожному плачі
Журавлина сім’я відлита.
Там, де небо пірнає у море,
Може, й знайде притулок собі.
Та не ждуть там лани неозорі
І гаї голубі, голубі.
У чужому, далекому світі,
Де у кожного доля своя,
Ой, чи будуть, чи будуть зігріті
І вожак, і мале журавля?

(2 votes, average: 3,00 out of 5)

НАД МОРЕМ Скелястий берег, спокій, забуття, Печери, гроти, голубі затони, Вітрил і хвиль безжурні перегони, Небес і вод заобрійне злиття. Бентежне, щемне, […]...

НАД МОРЕМ Похмурий, гордий кобзарю, Море понурих дум! Шумом летить попід хмару Рокіт розгойданих струн. Ні, то не Чорне море, Не біла […]...

“Тихий берег понад морем…” Тихий берег понад морем Темна нічка обіймає. Виплив місяць із-за хмари, Море стиха промовляє: Хто се ходить? Чи безумний, Чи […]...

СВІТАНОК НАД МОРЕМ Гасне остання зірка У небесах бездонних. Море лежить, як жінка Після утіх любовних. Обрій кипить в огниві, Сонце росте на […]...

“Ой, була собі Оксана…” Ой, була собі Оксана, та як був собі Іван… Та схопилась шура-бура, ще й любовний той роман. Ах! ах! Темні […]...

“Небо з морем обнялося…” Небо з морем обнялося, Море в небі розлилося… Цілий світ вони забули І в туманах потонули. Марив я з тобою […]...

Постою на межі Постою на межі По осінній порі я, Ніби в світі й не жив, – Доганяв свою мрію. Та ховалась вона […]...

ОДВАГА Ви кажете, що плавали у морі? Та ні! Ви душу грішну берегли. Скрипали грізно далі неозорі, дрімали поруч тихі береги. […]...

НАД МОРЕМ Лишь запах чабреца, сухой и горьковатый, Повеял на меня – и этот сонный Крым, И этот кипарис, и этот дом, […]...

“Мені назустріч над вечірнім морем…” Мені назустріч над вечірнім морем примчався вітер, пристрасний і хижий. Під ноги хвиля стелиться в покорі і біла піна стопи […]...

“Якби ж то серце спокійніше мати…” Якби ж то серце спокійніше мати, Щоб не бентежили передчуття Та не ввижалась напівмертва мати І голодом заморене дитя. І […]...

ЗРАДЖЕНА МРІЯ Я всесвітня Мрія, Я Діва Марія, Любов і Надія. Породила сина Від Духа Святого (що кому до того?) Люлі мій […]...

Заповіт Як умру, то поховайте Мене на могилі, Серед степу широкого, На Вкраїні милій, Щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі […]...

СИНИЦЯ Синиця славу розпустила, Що хоче море запалить, Що море буцімто згорить,- Така, бач, є у неї сила. За вітром слава […]...

НАД МОРЕМ Гойднеться день і за гаями згине, Насуне морок з-над морських низин, Позеленіє неба плесо синє Й вечірніх тіней потемніє синь. […]...

НАД МОРЕМ Як вечір котить зоряні лявіни На океану довгі береги, Душа співає з туги і нудьги За рідним морем, де біліша […]...

МАНДРИ В путь нічого збирати не буду: Є тютюн і книжки, сухарі. Десь піду я спокійно між люди, Поклонюся вечірній зорі. […]...

ЛІТО День гасить зорі, – Уже світанок. Почне сопілка – Шовсь! Перепілка. Серед туману Лани – мов море. Літо наспіло: Побудь […]...

“Снуюся над морем. На серце упала..” Снуюся над морем. На серце упала Утомлена смута важкою горою; Тоска моя кождий твій слід цілувала Й вертає до мене, […]...

“Вже все прощально. Я боюсь…” Вже все прощально. Я боюсь. Боюсь учора і сьогодні. Боюсь, що сам собі назвусь Таким, як був, як є, як […]...

“Втечу від спогадів і дум…” Втечу від спогадів і дум На берег мрій голубооких. Знайду пристанище. Знайду, Нарешті, довгожданий спокій. Щоб тільки море біля ніг, […]...

ПЕРЕХРЕСТЯ ВУЛИЦЬ Пам’яті В. Д. Перехрестя вулиць, зупинка трамваю, Тут ми зустрічались, друже юних літ, У чужому місті, у чужому краю, В […]...

“Ждуть нас тучі неминучі…” Ждуть нас тучі неминучі, Непривітний жде нас час; Ждуть нас бурі, дні понурі, Темні тюрми ждуть на нас. Та ніщо […]...

“Гнуться високі тополі…” Гнуться високі тополі З вітром буйним до землі; Гнуться народи в неволі, Вічно блукають у млі. Не нарікають на долю […]...

3. ПІСНЯ ПЕРША І “І не кажи мені, І не турчи мені: Не хочу слухать-знати, Щоб за нелюбого Да товстогубого Марусеньку віддати”. – […]...

ТАЛАНТИ І ПЕРЕВІДКРИВАЧІ На чужому нещасті, на талановитій біді пасуться наші новоявлені чи недовиявлені. …І могутні таланти, як пароплави, тягнуть за собою крізь […]...

АВТОР ЖАЛКУЄ І АПЕЛЮЄ Визнати мушу – жаль мене бентежить, Я складав вірші – іншим честь належить. Так ото бджоли – мед самі збирають, […]...

РЕКЛАМА Іде дідок по столиці, де вогні реклами, Мов жар-птиці-блискавиці, сяють над дахами. Іде дідок та й читає рекламні поради: ЗАМОВЛЯЙТЕ […]...

ЛЕБЕДІ МАТЕРИНСТВА Мріють крилами з туману лебеді рожеві, Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві. Заглядає в шибку казка сивими очима, Материнська добра […]...

ПЕРЕСЕЛЕННЯ ПРИРОДИ Одцвіли кульбаби-зорі, шелестять вітри вусаті. На простори неозорі мчать кульбабині десанти. Рік минає, вік минає, а земля цвіте і родить. […]...

“Не так тії вороги…” Не так тії вороги, Як добрії люди – І окрадуть жалкуючи, Плачучи осудять, І попросять тебе в хату. І будуть […]...

КРУГ СОНЦЯ СПУСКАЄСЬ Круг сонця спускаєсь на срібні корони Верхів з ледовими полями, В далекому скиті проснулися дзвони І дзвонять ярами-світами. Під облаком […]...

ЛАЙДАКА – Куда збираєшся, єдиний? – Насилу мати говорила. – Куда ти хочеш мандрувати, На кого хату понехати, Батьківський хутір і […]...

ПІЩАНІ ДЮНИ З-над моря вал пливе хмільний, Та тільки знайде свій кінець, Тоді, рудавий і сухий, Встає хвилясто піщанець. Землі він творить […]...

N. N. (“Мені тринадцятий минало…”) Мені тринадцятий минало. Я пас ягнята за селом. Чи то так сонечко сіяло, Чи так мені чого було? Мені так […]...

Не тоскно не тоскно в цистерні під ребрами спить шакал так у пустелі Сфінкс цей притулок хай сняться золоті саркофаги не будіть...

“Куня по вітру залягла…” Куня по вітру залягла – Струмками світла половіє 1 хилиться до чистої води… Чикрижить тишу очеретянка Та й знов пірнає […]...

ПРАВЕДНИЙ ГНІВ Мене мордовано і вбито, В пекельнім спалено вогні. В Майданеку і в Моабіті Тінь залишилась на стіні. І в Освенцімі, […]...

2. НАЙМИТ Добре тому на світі жити, В кого доля дбає: Хоть латана сардачина – Люди поважають, Бо у його дві кошарі, […]...

“В зеленім царстві на городі…” В зеленім царстві на городі Розквітнув самодієць мак… Тринадцяток літ пройшло відтоді – Не забувається ніяк. Ще батько з поля […]...

Related posts: