“Небо з морем обнялося…”

Related posts:

1. “Небо, страждаючи, зорі народить…” Небо, страждаючи, зорі народить, Муками струсів наповниться Вічність. Мудре страждання облагородить Наших незрілих думок пересічність. Райдуга, мов терези всесвітні, На […]...
2. “Похмуре небо під горою…” Похмуре небо під горою У сірі скелі глухо б’є. Колись ми тут удвох з тобою Про щастя мріяли своє. Які […]...
3. “Дивлюсь я на небо та й думку гадаю…” Дивлюсь я на небо та й думку гадаю: Чому я не сокіл, чому не літаю, Чому мені, Боже, ти крилець […]...
4. НАД МОРЕМ Як вечір котить зоряні лявіни На океану довгі береги, Душа співає з туги і нудьги За рідним морем, де біліша […]...
5. “Снуюся над морем. На серце упала..” Снуюся над морем. На серце упала Утомлена смута важкою горою; Тоска моя кождий твій слід цілувала Й вертає до мене, […]...
6. “І небо невмите, і заспані хвилі…” І небо невмите, і заспані хвилі; І понад берегом геть-геть Неначе п’яний очерет Без вітру гнеться. Боже милий! Чи довго […]...
7. “Чи то світ ошалів…” Чи то світ ошалів, – най би шлях його трафив, – Чи то люд перевівсь на овечий табун?! Бо колись […]...
8. “Тихий берег понад морем…” Тихий берег понад морем Темна нічка обіймає. Виплив місяць із-за хмари, Море стиха промовляє: Хто се ходить? Чи безумний, Чи […]...
9. “Недремні очі маяків…” Недремні очі маяків, Штормів надсадні гули, І чайки – душі моряків, Що в морі потонули. Над ними – хмарок паруси, […]...
10. “Мені назустріч над вечірнім морем…” Мені назустріч над вечірнім морем примчався вітер, пристрасний і хижий. Під ноги хвиля стелиться в покорі і біла піна стопи […]...
11. “Коли б я знав, що розлучусь з тобою…” Коли б я знав, що розлучусь з тобою, О краю мій, о земленько свята, Що я, отруєний журбою, В світах […]...
12. “Де ті царі, що підуть з пастушками…” Де ті царі, що підуть з пастушками, коли зоря засвітить ув очу? Мовчать сніги над нами і під нами. На […]...
13. “Плаче небо, вкрите хмарами…” Плаче небо, вкрите хмарами, Що над нами восени Без кінця пливуть отарами Із сумної сторони. Темний гай додолу хилиться, Буйне […]...
14. НЕБО А небо не змінилося – так само Сідає сонце і хмарки пливуть. І сто заграв зненацька за лісами Скривавлять дум […]...
15. “Дивлюсь на небо – сіре, однотонне…” Дивлюсь на небо – сіре, однотонне, Як і життя в неволі, і мені Той сірий колір десь у глибині Душі […]...
16. “Я вижу каменное небо…” Я вижу каменное небо Над тусклой паутиной вод. В тисках постылого Эреба Душа томительно живет. Я понимаю этот ужас И […]...
17. НЕБО НЕБО Так тяжко, так гірко іноді буває, Що рад би, здається, померти в цю мить. А глянеш у небо високе, […]...
18. “Колись давно тобою марив…” Колись давно тобою марив, та розлюбилися чомусь твоїх очей тумани карі і охололии попіл уст… А в згадці, радістю повитій, […]...
19. НАД МОРЕМ Похмурий, гордий кобзарю, Море понурих дум! Шумом летить попід хмару Рокіт розгойданих струн. Ні, то не Чорне море, Не біла […]...
20. “Вжитись важко, мов крило у небо…” Вжитись важко, мов крило у небо, Чи в хвилі роздратовані – весло В настійливу і нелегку потребу: Родиться в слові, […]...
21. Над морем Підіймаються хвилі стіною, І на берег, на стрічку піску, Розтривожене море грозою Виливає скорботу важку. І приходять на спомин дитячі, […]...
22. “О небо! Змія відчаю…” О небо! Змія відчаю У мислях моїх засіла! На хресті світів конаю – Антея зникає сила. Земля – як гріховне […]...
23. МОЯ СЕРДЕЧНА УКРАЇНО Моя сердечна Україно, Країно юнацьких мрій! Не раз я падав на коліна І кликав: – Я твій! Я твій! Про […]...
24. ГОРА ЖОВТИХ ЛІЛІЙ ГОРА ЖОВТИХ ЛІЛІЙ Скажи – ти не забула гору Жовтих Лілій І до болю зелену полонину? Коли перебули найпоетичнішу з […]...
25. “Вже небо не біжить тим синьо-білим бігом…” Вже небо не біжить тим синьо-білим бігом В своєму зорехмарному ряду. Завіяло, заговорило снігом У полі, попід садом і в […]...
26. ЖУРАВЛИНИЙ ХРЕСТ Як рана в душі – Журавлів відліт. Це хрест на померлому літі. Померла людина – Втрачений світ. Кохання – Це […]...
27. ПРО ЩО ГОВОРИТЬ ЛИСТЯ ОСІННЮ Лягло небо тягарем на наші спини і знову треба покидати домівки. Птахи, осінні зрадники, повтікали, – чому не прищіплять нас […]...
28. “Над Парижем небо голубе…” Над Парижем небо голубе, Лувр застиг у Сені і Нотр-Дам… О Париже, не забудь тебе! Все, що бачив, Друзям передам! […]...
29. “Хіба не бачите, що небо голубіє..” Хіба не бачите, що небо голубіє, Що сонце ранками всміхається ніжніш, Що вся земля в якімсь чеканні дивнім мліє, І […]...
30. ПРИТЧА ПРО НЕНАВИСТЬ Посварились друзі за межу колись, І ненавистю їхні серця запеклись. Один одному смерті швидкої хотів, Так жили вони довго, заковані […]...
31. ЧЕКАННЯ Лесі Звідки це нахлинуло, не знаю. Непогасним полум’ям горю, І в думках лечу за небокраї, І лише з тобою говорю. […]...
32. “Послав я в небо свою молитву…” Послав я в небо свою молитву: О боже, боже, спини ти кров. Спини ти зваду, подай пораду, Поглянь на діти, […]...
33. ТИХИЙ Досить шептатися, тише! Хай заговорять громи! Гнів наші душі колише, В груди вдаряє крильми. Хто ж наполяже сильніше? Хто, як […]...
34. ПАМ’ЯТЬ ДЕРЕВ Ці дуби, що небо підпирають, Певне, ще Батия пам’ятають. Сосни у спокійному величчі Не забули про козацькі січі. Свідками фашистської […]...
35. Садівники Добропорядні садівники Автоматами косять грядки Гіацинтів та орхідей. Пам’ять коротка в людей! Забули вони, як солдати Косили свинцем з автоматів […]...
36. “Відбило небо у воді…” Відбило небо у воді Незайманість блакиті. Стоять берізки молоді У бабиному літі. І кожна золотом горить, Під вітерцем тріпоче. У […]...
37. РОЗДЕРЛОСЬ НЕБО Роздерлось небо, нагайками Бичують хмари морські хвилі, І води котяться валами, Б’ють в беріг і падуть в безсиллі. І з […]...
38. “Дух народів горить…” Дух народів горить, дух народів – “мов жрець”. Тільки в нас як було: ті ж раби, ті ж підгінчі… О […]...
39. “Зарешечено небо…” Зарешечено небо Тропинками судеб – Миллиарды следов. И надежда, что будет Только то, что хотелось, Что было светло. Над землею […]...
40. 25. ПРОСТИРАЯЙ НЕБО Простели небеса і закутай нас, наче в пеленку. Ми притулимо небо до щік, наче ковдру, й голубизна закропить нам очі. […]...