Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







КРУГ СОНЦЯ СПУСКАЄСЬ

Круг сонця спускаєсь на срібні корони
Верхів з ледовими полями,
В далекому скиті проснулися дзвони
І дзвонять ярами-світами.
Під облаком мряки притишене море
Застило, як шиба сталева,
Де-де лиш по хвилі злегонька запоре
Самітна притомлена мева.
Над морем дрімають стрункі кипариси,
Як чорні колумни палати,
А склонами холмів звиваються пліси
Густої зеленої шати.
Так тихо, спокійно! Природа, здається,
Кладеться на тайнеє ложе.
Усьо засипляє,- а серце так б’ється…
Так гарно, так тужно – мій боже!

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 2,33 out of 5)


КРУГ СОНЦЯ СПУСКАЄСЬ - КАРМАНСЬКИЙ ПЕТРО