Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові


“Вже все прощально. Я боюсь…”

Вже все прощально. Я боюсь.
Боюсь учора і сьогодні.
Боюсь, що сам собі назвусь
Таким, як був, як є, як – годі.

Яке блюзнірство, Боже мій!
Яке блюзнірство захололе!
Будь проклят, о пузата доле,
Тих ситих слів неситий рій.

Народе мій, як добре те,
Що ти у мене є на світі.
Не замело? Не замете.
Була б колиска – будуть діти.

1965

“Вже все прощально. Я боюсь…” - ВІНГРАНОВСЬКИЙ МИКОЛА